тхо 129 тюр шкірки з тхориків та куниць і знав ліки на худобу (Фр.I- тхорячий хорьковый, хорёвый [Були там єнотові, вовчі, ведмежі, лисячі, заячі, білячі, тхорячі шуби (Мирн.); Третяк не помічав, як блискали під час таких розмов маленькі тхорячі оченята агронома (Донч.)]. тю межд. тю, тьфу, фу; (при преследовании зверя) охотн. ату [Тю на тебе, старий, що це ти верзеш? (Смол.)]. тюбетейка тюбетейка [З-за кручі вийшов хлопчик у майці й червоній тюбетейці (Донч.)]. тюбик тюбик [У нього лежать сотні тюбиків- фарб (Янов.)]. тюбінг техн. тюбинг [Як відомо, протягом багатьох років перегінні тунелі метрополітенів споруджувались з чавунних тюбінгів (Наука і життя, 1958, 4)]. тюбінговий техн. тюбинговый. тюжити, -жу, -жиш разг. 1) (наносить удары, побои) колотить; (чем-либо гибким— обычно) хлестать [Як попав вже його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав (Новомоск. у. — Сл. Гр.)]; 2) (о жидкости — с шумом литься) хлестать [У вікна давить чорна ніч. Надворі тюжить дощ (Вас); Петрухіну снилася величезна труба. З неї тюжила нафта (Донч.)]. тюжка редк. взбучка [Жовте лице батькове, його грізний погляд і ремінна тюжка стояли перед його очима (Мирн.)]. тюк1, -ка сущ. тюк [Горою лежали тюки пресованого сіна (Шиян)]. тюк2 (межд. в значении сказуемого) разг. тюк. тюкання 1) тюканье; 2) атуканье; улюлюканье [Тюкання й вигуки почулись і в інших кінцях лану. — Скільки цієї звірини? (Панч); Незабаром Марко опинився позад усіх і почув з берега тюкання та глузливі вигуки (Трубл.)]. Ср. тюкати 1—2. тюкати, -каю, -каєіп, тюкнути, -ну, -неш разг. 1) тюкать, тюкнуть [Високо вищала пилорама, похропували рубанки й фуганки, тюкали сокири й молотки (Смол.)]; 2) (перен.: при преследовании и т. п.) охотн. атукать, атукнуть; (только несоверш.) улюлюкать [— А гуппп! — злісно тюкнув багач на стадо курей (Козл.); Та ще он і люди тюкають: яка, кажуть, ді- вега, а він у такому вбожестві держить її дома... (Тесл.)]. тюковий тюкбвый, тючный. тюкування тюковка [Тюкування тютюну провадиться за допомогою спеціального ящика без дна з розсувною стінкою (Техн. культ.)]. тюкувати, -кую, -куєш тюковать [Після висушування тютюн сортують, тюкують і здають на державні заготівельні пункти або безпосередньо на ферментаційні тютюнові заводи (Колг. вироби, енцикл.)]. тюкуватися, -кується тюковаться. тюлевий тюлевый [Крізь густі тюлеві занавіски пробиваються промені сонця і молочно-золотими тінями грають на обличчі жінки (Вільде)]. І тюленебійний тюленебойный. тюленевий тюленевый. тюленеві, -них сущ. зоол. тюленевые. тюленина тюленина. тюлённик тюленщик. тюленячий тюлений [А під ноги клав дід Ганці тюленячий ласт, який здобув колись у крижаному північному морі (Іван.)]. тюлень, -ня зоол., перен. тюлень [Вони одягалися в хутра, запрягали в сани замість коней собак і полювали на тюленів (Трубл.)]. тюль, -лю тюль [У кімнаті було привітно. Кілька стільців, канапа, обідній стіл, два мисливських портрети на стінах, на вікнах — тюль (Досв.)]. тюлька ихт. тюлька, снеток. тюльковий ихт. снетковый, снеточный. тюльпан тюльпан [Яскраві тюльпани розсипали навкруги свої вогняні ліхтарики (Тулуб)]. тюльпанний, тюльпановий тюльпанный [Серед них [дерев] привертають увагу пірамідальна тополя, туя західна, веймутова сосна, тюльпанне дерево, кавказька смерека, бук східний тощо (Наука і життя, 1958, 1)]; тюльпановйдний тюльпановйдный [Для готування їжі і зберігання рідин були [у ко- марівських племен] горшки тюльпановидної форми (Нар. стар. іст. УРСР)]. тюльпановий см. тюльпанний. тюльпаноподібний тюльпанообразпый [У групі посудин., переважають горщики біко- шчиої і тюльпаноподібної форми (Архл.% 1948, II)]. Тюменська область Тюменская область. тюменський тюменский. Тюмень, -ні Тюмень. тюніка тюнйка. тюпати, -паю, -паєш разг. трусить; трюхать (обл.); (только о человеке — идти мелкими, частыми шагами — изредка) семенить [Другий рік минав після цього, як по косовиці, на півдороги від Кам'янця до Гайсина тюпали конята в подертій бричці (Свидн.); І йде [Давид], ридаючи, до сина, Аж тюпає, немов біжить (Шевч.);~ За возами, спираючись на костур, тюпає жвавенька бабуся (Вас.)]. тюпачити, -чу, -чиш редк. мчаться, мчать [Коли ж це з-за цукрового заводу верхових з п'ятеро, і просто степом тюпачать (Головко)]. тюпки, тюпцём нар.: їхати (іти, бігти и т. п.) ~ки, *^цём разг. ехать (идти, бежать и т. п.) трусцой (рысцой) [Виглядаючи весь час червоних з півночі, руба- иівці зовсім не помітили, як з протилежного боку в село тюпки в'їхала кінна розвідка (Панч); 3 вільшаиика тюпцем біг до них Мокроус (Ст.)]. тюрбан тюрбан [Спереду і позаду колісниці їхали на баских конях вершники у яскравих червоно-золотих уборах. Красиво маяли султани на їх тюрбанах (Минко)]. тюремний тюремный [О, горе тим очам, що звикли бачить зроду Каміпня сіре, вогкий мур цвілий! їм сірим здасться все, як 9^-1402
|