Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

тхо
129
тюр
шкірки з тхориків та куниць і знав ліки
на худобу (Фр.I-
тхорячий хорьковый, хорёвый [Були там
єнотові, вовчі, ведмежі, лисячі, заячі,
білячі, тхорячі шуби (Мирн.); Третяк не
помічав, як блискали під час таких
розмов маленькі тхорячі оченята агронома
(Донч.)].
тю межд. тю, тьфу, фу; (при преследовании
зверя) охотн. ату [Тю на тебе, старий, що
це ти верзеш? (Смол.)].
тюбетейка тюбетейка [З-за кручі вийшов
хлопчик у майці й червоній тюбетейці
(Донч.)].
тюбик тюбик [У нього лежать сотні тюбиків-
фарб (Янов.)].
тюбінг техн. тюбинг [Як відомо, протягом
багатьох років перегінні тунелі
метрополітенів споруджувались з чавунних
тюбінгів (Наука і життя, 1958, 4)].
тюбінговий техн. тюбинговый.
тюжити, -жу, -жиш разг. 1) (наносить
удары, побои) колотить; (чем-либо
гибким— обычно) хлестать [Як попав вже
його батько в руки, як почав тюжити!
Тюжив, тюжив — поки аж проситись
почав (Новомоск. у. — Сл. Гр.)]; 2) (о
жидкости — с шумом литься) хлестать [У
вікна давить чорна ніч. Надворі тюжить
дощ (Вас); Петрухіну снилася величезна
труба. З неї тюжила нафта (Донч.)].
тюжка редк. взбучка [Жовте лице батькове,
його грізний погляд і ремінна тюжка стояли
перед його очима (Мирн.)].
тюк1, -ка сущ. тюк [Горою лежали тюки
пресованого сіна (Шиян)].
тюк2 (межд. в значении сказуемого) разг. тюк.
тюкання 1) тюканье; 2) атуканье; улюлюканье
[Тюкання й вигуки почулись і в інших
кінцях лану. — Скільки цієї звірини?
(Панч); Незабаром Марко опинився позад
усіх і почув з берега тюкання та глузливі
вигуки (Трубл.)]. Ср. тюкати 1—2.
тюкати, -каю, -каєіп, тюкнути, -ну, -неш
разг. 1) тюкать, тюкнуть [Високо
вищала пилорама, похропували рубанки
й фуганки, тюкали сокири й молотки
(Смол.)]; 2) (перен.: при преследовании
и т. п.) охотн. атукать, атукнуть; (только
несоверш.) улюлюкать [— А гуппп! — злісно
тюкнув багач на стадо курей (Козл.); Та
ще он і люди тюкають: яка, кажуть, ді-
вега, а він у такому вбожестві держить її
дома... (Тесл.)].
тюковий тюкбвый, тючный.
тюкування тюковка [Тюкування тютюну
провадиться за допомогою спеціального
ящика без дна з розсувною стінкою (Техн.
культ.)].
тюкувати, -кую, -куєш тюковать [Після
висушування тютюн сортують, тюкують і
здають на державні заготівельні пункти або
безпосередньо на ферментаційні тютюнові
заводи (Колг. вироби, енцикл.)].
тюкуватися, -кується тюковаться.
тюлевий тюлевый [Крізь густі тюлеві
занавіски пробиваються промені сонця і
молочно-золотими тінями грають на
обличчі жінки (Вільде)]. І
тюленебійний тюленебойный.
тюленевий тюленевый.
тюленеві, -них сущ. зоол. тюленевые.
тюленина тюленина.
тюлённик тюленщик.
тюленячий тюлений [А під ноги клав дід
Ганці тюленячий ласт, який здобув колись
у крижаному північному морі (Іван.)].
тюлень, -ня зоол., перен. тюлень [Вони
одягалися в хутра, запрягали в сани замість
коней собак і полювали на тюленів
(Трубл.)].
тюль, -лю тюль [У кімнаті було привітно.
Кілька стільців, канапа, обідній стіл, два
мисливських портрети на стінах, на
вікнах — тюль (Досв.)].
тюлька ихт. тюлька, снеток.
тюльковий ихт. снетковый, снеточный.
тюльпан тюльпан [Яскраві тюльпани
розсипали навкруги свої вогняні ліхтарики
(Тулуб)].
тюльпанний, тюльпановий тюльпанный
[Серед них [дерев] привертають увагу
пірамідальна тополя, туя західна, веймутова
сосна, тюльпанне дерево, кавказька
смерека, бук східний тощо (Наука і життя,
1958, 1)];
тюльпановйдний тюльпановйдный [Для
готування їжі і зберігання рідин були [у ко-
марівських племен] горшки тюльпановидної
форми (Нар. стар. іст. УРСР)].
тюльпановий см. тюльпанний.
тюльпаноподібний тюльпанообразпый [У
групі посудин., переважають горщики біко-
шчиої і тюльпаноподібної форми (Архл.%
1948, II)].
Тюменська область Тюменская область.
тюменський тюменский.
Тюмень, -ні Тюмень.
тюніка тюнйка.
тюпати, -паю, -паєш разг. трусить; трюхать
(обл.); (только о человеке — идти мелкими,
частыми шагами — изредка) семенить
[Другий рік минав після цього, як по косовиці,
на півдороги від Кам'янця до Гайсина
тюпали конята в подертій бричці (Свидн.);
І йде [Давид], ридаючи, до сина, Аж
тюпає, немов біжить (Шевч.);~ За возами,
спираючись на костур, тюпає жвавенька
бабуся (Вас.)].
тюпачити, -чу, -чиш редк. мчаться, мчать
[Коли ж це з-за цукрового заводу верхових
з п'ятеро, і просто степом тюпачать
(Головко)].
тюпки, тюпцём нар.: їхати (іти, бігти
и т. п.) ~ки, *^цём разг. ехать (идти,
бежать и т. п.) трусцой (рысцой)
[Виглядаючи весь час червоних з півночі, руба-
иівці зовсім не помітили, як з
протилежного боку в село тюпки в'їхала кінна
розвідка (Панч); 3 вільшаиика тюпцем біг
до них Мокроус (Ст.)].
тюрбан тюрбан [Спереду і позаду колісниці
їхали на баских конях вершники у
яскравих червоно-золотих уборах. Красиво
маяли султани на їх тюрбанах (Минко)].
тюремний тюремный [О, горе тим очам, що
звикли бачить зроду Каміпня сіре,
вогкий мур цвілий! їм сірим здасться все, як
9^-1402

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)