Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тюр 130 тяг небо у пегоду, І світ, немов тюремний двір, малий (Л. Укр.)]. тюремник, редк. тюремщик уст. тюремщик [Клапоть паперу, тільки клапоть паперу... Гей... ви, тюремники! Не можна? (Коцюб.); Монтаньяр (тепер він тюремщик): Не вільно розмовляти, громадяни! (Л. Укр.)]. тюремниця, редк. тюремщиця уст. тюремщица. тюремщик см. тюремник. тюремщиця см. тюремниця. тюрк тюрк. тюрки, -ків тюрки [В IV ст. п. є. відбувався рух із сходу на захід тюрків—гуниів, які очолювали велике об'єднання племен, що виникло за Доном і Волгою Aст. Укр. РСР)]. тюркізм, -му филол. тюркйзм. тюрколог филол. тюрколог. тюркський тюркский [В кіпці 50-х років VI ст. н. є. прийшли із сходу па захід в басейн Дунаю кочові тюркські племена аварів Aст. Укр. РСР)]. тюрлюкати, -каю, -каєш разг. сверчать, стрекотать, трещать [У хаті спокійно й заколисливо тюрлюкав цвіркунець (Янов.)]. тюрма тюрьма; (только прям.) уст. острог [Довго сиділи в тюрмі рибалки, доки їх покликали на суд (Н.-Лев.); Нема вже старої Росії, нема тюрми народів — ожили степи, озера, — новії сходи нова земля дала (Тич.)]. тюрчанка тюрчанка. тюряга разг. презр. тюрьма; уст. острбг [Той фогт був на лихо лютий, не тратив дурно слів. Замкнути мене в холодну дозорцям він звелів, Замкнути мене в тюрягу на воду і на хліб (Пере.)]. тюряжник разг. презр. арестант; уст. острожник [— Ой ні! Це не святий Будда! Це якийсь тюряжник хоче мордувати мене й мого Павлуся, — обізвалася Настуся (Н.-Лев.)]. тюряжнпця разг. презр. арестантка; уст. острожница. тютілька: <^ка в ^ку разг. шутл. тютелька в тютельку [— Я ж зробив усе так, як ти мені колись казав, — звернувся він до Сергія. — А в статуті так написано? —Тютілька в тютільку! (Багм.)]. тю-тю, тю-тю-тю межд. цып-цып; обл. тютю, тю-тю-тю [Там, серед одного двору, стояла молодиця ще з заспаним лицем, нерозчісаною головою і голосно викрикувала на всю околицю: тю-тю, курочки, тю-тю-тю..! (Мирн.)]. тютюкати, -каю, -каєш разг. улюлюкать [Навздогін йому свистіли й тютюкали (Бойч.)]. тютюн, -ну табак; разг. редк. тютюн [Мені з жінкою не возиться, А тютюн та люлька Козаку в дорозі Знадобиться! (народна пісня); В центрі здіймалася клумба, засаджена резедою, матіолою, тютюном (Трубл.)]. тютюнець, -нцю ласк. разг. табачок; разг. прен. табачйшко [Тим і ш: Може, дядьку, покуримо, ось у мене свіженький тютюнець! (Вас.)]. тютюнисько разг. табачище. ' тютюнище разг. табачище [Марта: ..Я того проклятого тютюнища й духу не люблю, зараз чхать починаю (Вас.)]. тютюнкбвий см. тютюновий. тютюнник 1) табачник [За два місяці від дня Лютневої революції перестрайкували вже і металісти на великих заводах Гретера — Криванека.., і тютюшшки «Соломона Ко- гена» (Смол.)]; 2) с.-х. табаковод. тютюнництво с.-х. табаководство [Найважливішим завданням в галузі тютюнництва в дальше підвищення врожайності і поліпшення якості продукції при одночасному зменшенні затрат робочої сили (Колг. Укр., 1955, 4)]. тютюнниця табачница [Він прагнув дочку «вивести в люди». Панею бачити, не гіркою тютюнницею у дворі (Козл.)]. тютюнницький с.-х. табаководческий. тютюновий, уст. тютюнкбвий табачный [Стелився синій тютюновий дим і навертав обох [друзів] на кращий настрій (Кач.); Браво сидів він на рулі, закинувши набакир високу смушеву шапку, і смоктав тютюнкові корінці з коротенької люльки (Стор.)]. тю-тю-тю см. тю-тю. тютя разг. 1) дет. курица; (реже) цыплёнок; 2) (о безвольном^ бесхарактерном человеке) разг. тютя, мокрая курица; (сильнее) прен. размазни [На дверях миттю повернеться [Мотря], мовчки скривить лице — і зразу виходило, що й сліпий я, і кривобокий, опудало злюще, мокра тютя (Вас); А ви, Сидоре Семеновичу, не голова, а тютя! Тютя під парасолькою! Я без вас на своїй ділянці критий тік сьогодні починаю будувати (Вишня)]. тюфтелька кул. тефтелька; ~льки, -льок мн. ч. тефтели. тюхтій, -тія разг. увалень, тюлень; (реже) разг. раскоряка, б ран. пентюх; (о вялом человеке — ещё) тюфяк, фам. рохля; (о неэнергичному рассеянном фам. — ещё) шляпа, растяпа; (о недалёком разг. — обычно) колпак; (о несообразительному неповоротливом человеке) б ран. вахлак [Такий якийсь він пришелепуватий, мрійник, вайлуватий тюхтій, навіть танцювати не вміє, спортом не займається (Коп.); Тюхтій ти! Не розумієш, до чого воно йдеться! (Н.-Лев.); Л у ї з а люто: ..Тюхтії вп, ганчірки ви, а не люди (Л. Укр.)]. тюхтійство редк. неповоротливость; (о внешности — обычно) неуклюжесть [— І ти з твоїм тюхтійством мрієш його перемогти?— вже з одвертим глумом спитала Ганна Іванівна (Шовк.)]. тючок, -чка уменьш. тючок. тяг: дати ^>гу разг. дать (задать) тягу (тягуна); фам. дать (задать) стрекача [Дали [троянці] якраз до лісу тягу, Бистріше бігли од хортів (Котл.)]. тяга 1) тяга [Найважливішим заходом у семирічці буде переозброєння залізничного транспорту на основі широкого впровадження електричної та тепловозної тяги {Наука і життя, 1959, 1); У нього [Щорса] була артилерія — три гарматп, але стояли ці гармати не на площадках ешелону, а |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)