Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тяг 131 тяг розраховувались на кінну тягу і враз могли 8'явитись в самому несподіваному місці (Скляр.); Шофер вистрибнув з кабінки і попід стінкою грузовика кинувся до тяги, щоб відчепитися (Панч)]; парова *^та см. паровий1; служба ^ги см. служба 2; 2) (о движении воздуха в трубе и т. п.; перен.) тяга; (только перен.) тяготение [В кухні гула від доброї тяги плита (Янов.); На заводі Захар не тільки відчув, як внову прокинулася в ньому велика тяга до книжки, а й мав змогу залюбки і далеко повніше, аніж у селі, задовольняти цю потребу (Ле)]; 3) охотн. тяга. тяганина 1) волокита; (при систематическом повторении — ещё) волокитство; (о деле, доставляющем много забот, беспокойства и т. п.) разз. возня, канитель; (только о задержках при выполнении чего-либо разг.— изредка) проволочка [Він [Ленін] був непримиренним ворогом всякої косності, тяганини і бюрократизму (Біогр. Леніна); —Хай позиває... Нам громада присудила 8емлю... — А клопоти... а тяганина... — проказала Мотря, задумуючись (Мирн.); З Савицьким дуже важко було про щось домовитись. Навіть незначні питання він не міг розв'язати без тяганини (Гур.)]; 2) (беспорядочное шумное движение и т. п.) разг. возня [Микола вхопив в руки дрючка й кинувся до отамана.. Між ними почалася тяганина, трохи не бійка (Н.-Лев.)]. тягар, -р& бремя, обременение (уст.), тягость, тягота, (чаще мн. ч.) тяготы; (перен. и реже прям.) тяжесть, груз; (только о тягостных обязанностях, заботах и т. п.) обуза [Вітчизняна війна наклала на російський парод найбільший тягар і найбільшу відповідальність (Гал.); Тепер діти не в тягар. Не те, що раніш. Наша народна влада їх не зобидить (Цюпа); Він похилився і всім тягарем свойого тіла впав зомлілий на кам'яний поміст сіней (Фр>); Попереду везли саркофаг величезний порожній.. Ледве сунули десять верблюдів тягар той пекучий (Л. Укр.); Здавалось, тягар якийсь спаде, коли зізнається Каті, але не міг (Козач.)]; бути ^рем для к 6 г о быть в тягость кому, тяготить кого; (резче) быть обузой (в обузу) для кого; важкість ~ря см. важкість І; [важким] ~рем лягтй на сёрце перен. [тяжёлым] бременем лечь на сердце, свинцом лечь на сердце. тягати, -гаю, -гаєш таскать; (вытаскивать разг. — ещё) тягать; (тащить, не отрывая от поверхности — ещё) волочить [Вже ось кілька днів тягав на собі такі мішки і Марко (Цюпа); Вона, було, все сперечається й гризеться, аби їх свекор вигнав, бо кому ж охота жити в хаті, ..де твоїх дітей за чуби тягають (Григ.); Не тягай цієї спідниці в будень (Гр.); Олекса: Ха, ха, ха! А се що такого? Наш пан писар воду з крипиці тягає? (Фр.); Не то розумний — дурень зпає І скаже світові всьому, Як скрізь Ведмідь той мед тягає (Гл.); Він сам на себе сердився і ходив по двору, ледве ноги тягаючи (Мирн.); Надворі най- мит гарманував пшеницю, тягаючи волами колоду чи вал по розкиданих і розв'язаних снопах (Н.-Лев.)\; ^ти по судах (о тяжбе) разг. таскать по судам [Тягають діда по судах, б'ють (Закарп. казки Калина)]. тягатися, -гаюся, -гаєшся разг. 1) тягаться [З дужим не бийся, а з могучим не тягайся (Мирн.); Опріч образів висіли ще на стінах деякі куншти: два козаки тягаються за чуби, а внизу підписано: «Два дурні б'ються, а третій дивиться» (Стор.)]; ~тися п о судах (вести тяжбу) разг. судиться; (продолжительное время разг. — обычно) тягаться по судам, сутяжничать [Свекруха її вилаяла, що не вміє язика вдержати, а чоловік побив, сказав: «Ще ти будеш мені.. по судах тягатись!» (Григ.)]; 2) (слоняться) разг. таскаться, шататься; (бродяжничать— ещё) скитаться; (общаться с неблагонравными людьми; сожительствовать разг.— ещё) путаться (с кем), фам. шляться [— А я,— каже, — вік ізвікувала, усе тягаючись по чужих дворах (Вовч.); Написав [о. Артемій] про те, що Левонтій Петрович тягався по світах, бував в бувальцях, служив в москалях, був військовим писарем (Н.-Лев.); Хіба вона мало ще до того, як у двір її взято, тягалася з хлопцями? (Мирн.)]. тягач, -ча техн. тягач [В повітрі стояв безупинний скрегіт тягачів, що тягли до Дніпра волоком довжелезні штаби сталевих шпунтів (Довж.)]. тяглець, -цй ист. тяглец. тяглий ист. тяглый [У XVIII ст. піші селянські двори користувались значно меншим (звичайно вдвічі), ніж тяглі, польовим наділом (Укр. іст. ж., 1960, 4)]. тягло 1) тягловый скот, тйгло [В кого в тягло, той оре свою смужку грунту легким гірським плугом (Чорн.)]; 2) (то, за что или чем можно тянуть) обл. тяга; (реже) бечева [— Ану, разом!.. Ану-ну! — хрипіли нетяги, налягаючи на тягла (Тулуб)]; 3) ист. тягло. тягловий 1) тягловый [Через комбіди здійснювались перерозподіл землі між селянами, конфіскація у куркулів тяглової сили та реманенту на користь бідняків (Іст. К ПРО)]; 2) тягловый, тяглый [Для тяглових господарств, тобто таких, що мали коней або волів, встановлювалось три тяглові і один жіночий, а всього чотири дні панщинних робіт на тиждень (Іст. Укр. РСР)]. Ср. тягло 1, 3. тягнений влекомый [Показався малий легкий візочок, тягнений двома палкими кіньми (Коб.)]. тягнути см. тягти. тягнутися см. тягтися. тягнучий тянущий; ^чий біль тянущая боль; л^чий гвинт тянущий винт. тяговий техн. тяговый [Газова турбіна, як тяговий двигун локомотива, має ряд переваг перед поршневими машинами (Наукаї і життя, 1956, 9)]. тягомір, -ра техн. тягомер. тягота тягость, тягота, (чаще мн. ч.) тяготы; (о чём-либо труднопреодолимом — ещё) тй- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)