Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тяг 132 тяж жесть [Серце тріпонеться ще, і у груді кров б'ється живіше, Та напосіли літа, давить життя тягота (Фр.); Фронтовики одержували щодня тисячі листів від рідних і друзів, які теплим і задушевним словом полегшували тяготи фронтового життя (Іст. КПРС)\. тяготйтися, -гочуся, -готишся тяготиться. тягти и тягнути, -гну, -гнеш 1) тянуть; (нести, двигать с усилием — ещё) тащить, утаскивать; (о движении силой инерции — ещё) увлекать; (передвигать только волоком — ещё) волочить, разг. волочь, книжн. влечь, уст. влачить [Коні прискорюють біг і веселіше тягнуть бричку (Полт.); Вдарю бовтом раз і вдруге, Сонну рибу сполохну, Те і діло сак виймаю, Щуку й окуня тягну (Щог.); Обважніла одіж тягла до дна (Трубл.); їхав Ілля на коні, тяг ноги по землі (Чуб.)]; 2) (безл.: привлекать, манить кого-либо) тянуть; книжн. влечь; перен. разг. подмывать [Тягло мене знов на старі місця (Барв.); Дрімають скелі, і чорні сідала піній застигли у тиші.. Тягне опуститися на каміння і пити так само сонце, як і вони, так само купати зір свій у небі (Коцюб.)]; 3) (о струе воздуха и т. п.) тянуть; (в безличном употреблении — о запахе um. п. — ещё) нести; (о сквозняке — обычно) сквозить [— Гей, друзі, держімось до ночі: Вже тягне туман від болота густий, А нічка дасть раду! — втішає Крутий (Стар.); Пахощами, медом тягне звідкілясь (Тесл.)]; 4) (красть, воровать) разг. тянуть, тащйть, утаскивать; 5) (медлить с осуществлением чего-нибудь) разг. тянуть [ К а р п о: І з ділом тим не тягніть (Собко) ]; 6) (медленно идти) разг. тащиться [Надвечір тягне Василь додому (Мирн.)]; 0 ^>нути, ~тй горілку (пиво um. п.) разг. тянуть водку (пиво и т. п.) [Микола сидів мовчки та тяг з пляшки пиво (Н.-Лев.)]; гинути, ~тй жили разг. тянуть жилы [Збунтувалася жінка.. Не хоче бути наймичкою в дворі, хоч завтра піде в поле, візьме ланку, ніхто не буде тягти жили з неї, не буде розриватися в полі (Горд.)]; ~гне за живіт (за печінку) кого разг. живот (животы) подводит кому [Він не їв цілий день. Його тягло за живіт (Н.-Лев.); Деякі [школярі] складалися по копійці купити булку, бо за печінку тягло (Мирн.)]; ^ти з а язик разг. тянуть (дёргать) за язык [— Катю, не тягни його за язик, — втрутилась Галина Львівна (Гур.)]; гинути, *^ти злиденне життя разг. прозябать, влачйть жалкое существование [Та чи то ж одна моя мати така?.. Хіба одні ми?..«Сотні, тисячі, тисячі тисяч отак тягли й тягнуть своє злиденне життя... (Мар«.)]; ^нути, г^тй люльку (цигарку и m. п.) разг. курить трубку (папиросу и т. п.) [От, позакручувавши уси, ідуть лавою [парубки]. З боку на бік перевалюються, руками розмахують, люльки тягнуть (Квітка)];^ гинути, >г^ти лямку см. лямка; ~нути, rw-ra нитку выпрядать нитку [Кулида сідає за прядку і скубе волокно, слинить, тягне нитку (Чорн.)]; ^нути, ~ти ноту, пісню (протяжно петь) разг. тянуть ноту, песню [Змиваю часом я живицю, Що вкрила вигнуту пилу, І знову пилка до зірниці 3 шипінням тягне пісню злу (Ст.)]; ^>тй руку за ким, <^ти чию сторону разг. быть чьим- нибудь сторонником; разг. держать руку чью [Вже Докія не змовчує більше Уляні.. А тут ще й Катря встряла, тягне руку за Докією (Куч.)]. тягтися и тягнутися, -гнуся, -гнешся 1) тянуться; тащиться; волочиться; волочься; влечься; влачиться [Порох од конопель, од мичок тягся в комин, неначе дим (Н.-Лев.); Раз я вийшов в город, йду по пішоходу; Всякого багато тягнеться народу... (Щог.); Дорога далека, походи тяжкі, Тяглись батареї, піхоти полки... (Шпак)]; ср. тягтй 1; 2) (растягиваться) тянуться [Він [листок евколії] тягнеться, як резина (Літ. газ., 1958, V)]; 3) (до кого, до чого) тянуться (к кому, к чему), влечься (к кому, к чему) [Тягнеться до сонця соняшник крислатий, як до тебе серце, стороно моя (Сос); Кожна билинка тягнеться вгору (Донч.)]; 4) (простираться) тянуться; (только во временном значении — ещё) длиться, продолжаться [Вони виїхали на бульвар Шевченка, який тягся рівною стрічкою, здавалося, аж до обрію (Панч); Тягнулися переплетені лінії чорного телефонного кабеля (Ст.); Полярна ніч над морем тягнеться місяцями (Трубл.)]; 5) (перен.: домогаться чего-нибудь) разг. тянуться [Бач! їм батьки-матері одежу шиють на те, щоб вони рвали. Може, ото з посліднього тягнуться— а вони он що (Мирн.)]; <^тися за товаришами (стремиться сравняться с кем) разг. тянуться за товарищами; 6) (быть в наличии, оставаться при экономном расходовании) разг. тянуться [А я стою собі та думаю: який це він хліб продає й навіщо тобі хліб купувати, коли, спасибі богу, й свій ще потроху тягнеться... (Мирн.)]; 7) страд, з. тянуться; тащиться, утаскиваться; увлекаться; волочиться; ср. тягтй 1. тягуче нар. тягуче; протяжно [Матроси ви- ЙІШШ з автобуса й одразу почули, як., тягуче співало розбурхане море (Куч.)]. Ср. тягучий. тягучий тягучий; (только о звуках, голосе и т. п. — ещё) протяжный [Над почвами вона нахилила широку спину, по лікті втопила голі руки в тягуче місиво і гарцювала по ньому кулаками (Чорн.); І вчувається йому знову голосіння — тонке, тягуче (Мирн.)]. тягучість, -чості тягучесть; протяжность. Ср. тягучий. тягучка тянучка. тяж, -жа тяж [Поруч груші — вишняк густий і тихий. Кореневими паростями завойовує гору рік у рік далі і далі — переплітаючи грунт безліччю тоненьких тяжів, що заважають дощам розмивати м'яку податливу землю (Шиян)]; О [бути, ходити] у *^*жу уст. быть беременной [І от кажіть: інша молодиця у тяжу знидіє, зчорніє, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)