Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тям 135 тыл бо то найдужче дається йому в тямки (Чорн.)]; довго [це] буде тобі (йому и т. д.) в ^ки разг. долго ты (он и т. д.) будешь помнить [об этом] [А вам, олімпські зубоскалки, Моргухи, дзиги, фіглярки, Березової дам припарки, Що довго буде вам в тямки (Котл.)]. тямкий быстро соображающий, сообразительный, сметливый; (с хорошей памятью— реже) памятливый [— Ми їдемо завтра! — Цю репліку подав... иу, хто, па вашу думку? Коли з вас людина тямка, то згадати вам буде неважко (Кул.)]. тямкість, -кості сообразительность, сметливость; памятливость. Ср. тямкйй. тямовитий понятливый, сообразительный [За молодих літ баба (а не дід) тямовита була і рухлива — старалась про дітей (Барв.); Він тямить силу у письмі, у лічбі; нема що казать — хлопець гарний, тямовитий (Ва- сильк. у. — Сл. Гр.)]; см. ещё тямущий, тямовитість, -тості понятливость, сообразительность; см. ещё тямущість, тямок: без ~мку, пев ~мку (без чувств) уст. без сознания; бессознательно (нар.); (только в сочетании с глаголом лежать и т. п. разг. — ещё) без памяти [Він стояв паче чмелений і якось без тямку дивився вниз своїми косими очима... (Мирн.)]; см. ещё тямка; приходити, прийти до ~мку уст. приходить, прийти в сознание (в себя) [Софію занесли в будуар ледве притомну і положили на канапці. Перша її думка, як прийшла вона до тямку, була: «Ах, що буде зо мною?..» (Л. Укр.)]. тямуха (ловкач) разг. ходок; перен. фам. петля, тямучий см. тямущий, тямучість см. тямущість, тямущий, редк. тямучий понятливый; сообразительный; смышлёный, сметливый; разг. смекалистый, башковитый; (осведомлённый) сведущий, знающий; (опытный) дельный, толковый; (реже) деловитый [—Видно, тямущий хлопець, з хорошою освітою,— думав про Ягідку Черииш (Гонч.); 2-й дідич: ..Тямущий адвокат свій хист покаже у кожній справі... (Л. Укр.); Горпииа була тямуча (Тулуб); Однак віп не може зважитись випустити її [комедію] в світ, не почувши заздалегідь думки тямущих людей про вартість утвору (Коцюб.); Треба вже тямучого чоловіка і уважного оглядача, щоб звернув увагу на розклад будинку, на весь його план (Фр.); Дуже тямущий комісар у загоні. До роботи пожадливий і слово сердечне має (Ст.)]. Ср. тямити, тямущість, -щості, редк. тямучість, -чості понятливость; сообразительность; смышлёность, сметливость; смекалистость, башковитость; деловитость [І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум (Фр.)]. Ср. тямущий. Тяньцзінь, -ця Тяньцзйиь. Тянь-Шань, -ню Тянь-Шань. Тянь-Шаньська область Тянь-Шаньская область. тянь-шаньський тянь-шапьский. тяп межд.: тяп-ляп, тяп та ляп (для обозначения быстрой, но небрежной работы) разг. тяп-ляп, тяп да ляп [Доки ви своїм обушком тяп-ляп, — я своею врубівкою тонну та тонну (Вишня)]. Тясмин, -ну Тйсмин. тяти (тну, тнеш) разг. 1) резать; (топором — обычно) рубить; (сразмаху чем-либо острым, розгами и т. п.) сечь [Свідома воля й організована загальна погодженість! Інакше не варилася б сталь, блюмінги не м'яли б кількасотпудових виливанців і ножиці не тяли б їх, як паперові бинди (Кундз.); Любив його й Протазій І стримував гіркі на язику образи, Що ними краще тяв, ніж Ключник палашем (перекл. Рильського)]; тяли комарі, бджоли и т. п. разг. жалили комары, пчёлы и т. п.у кусали комары, пчёлы um. п.; ^>ти [косою] траву и т. п. косить [косой] траву и т. п. [Було тобі, превражий сину, Під возом не лежати, Було тобі брати остренькую косу, В чистім полі траву тяти! (Чуб.)]; 2) (образно — исполнять что- либо быстро, бойко, залихватски) разг. отхватывать; (о пляске разг. — ещё) откалывать, отплясывать [А музики тяли тим часом з усієї сили (Гр.)]. тятива, редк. тетива тетива [В його грудях заклекотіло, мов пробилося джерело, він шарпнувся, випнувся, як тятива, й розлучився з цим світом, поклавши на олтар перемоги могутнє життя (Янов.); Ти [Україна] вся була — пружиста тетива, Натягнена до краю, до відмови (Рил.)]. тьма1 (темнота) тьма, (реже) темень, мрак; (только перен. — ещё) мрак невежества [Небо вкрила хмара сіра, Щезла часу й місця міра, Налягла густая тьма (Фр.); Надворі вже смеркло, і, тьмою повитий, Дрімає, сумує Ієрусалим (Шевч.); Тож червоні квіти й білі ти від нас тепер прийми. Підемо, Гурамішвілі, проти кривди й тьми (Тич.)]; єгипетська тьма (о непроглядной темноте) уст. египетская тьма [Такий туманний час тепер для Ялти невигодний, ..світла на вулицях нема, а як скінчаться місячні ночі, то вже буде зовсім тьма єгипетська (Л. Укр.)]; тьма кромішня см. кромішній; вченому світ, а невчёному тьма см. світ1 1. тьма2 (множество) разг. тьма, масса [Ми танки спиняли своїми грудьми — Заради життя, а не в пошуках слави. Коли ми лишали нічні переправи, То нас зоставалось— один проти тьми (Пере.)]; см. ещё тьма -тьмуща. тьмавий см. тьмяний. тьмаво см. тьмяно. тьмарити, -рить 1) затмевать; уст. тмить; (сильнее) затемнять; уст. омрачать, помрачать [Як попив він чай і пішов на службу — їй зовсім стало легко, наче пройшла хмара, що тьмарила сонце, і воно висвітило (Мирн.)]; 2) (печалить, уменьшать радость и т. п.) омрачать; уст. помрачать, мрачить [Тілько трійко дітей під землянкою тьмарили красу зеленого |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)