Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

тям 135 тыл
бо то найдужче дається йому в тямки
(Чорн.)]; довго [це] буде тобі (йому
и т. д.) в ^ки разг. долго ты (он и т. д.)
будешь помнить [об этом] [А вам, олімпські
зубоскалки, Моргухи, дзиги, фіглярки,
Березової дам припарки, Що довго буде
вам в тямки (Котл.)].
тямкий быстро соображающий,
сообразительный, сметливый; (с хорошей памятью—
реже) памятливый [— Ми їдемо завтра! —
Цю репліку подав... иу, хто, па вашу
думку? Коли з вас людина тямка, то
згадати вам буде неважко (Кул.)].
тямкість, -кості сообразительность,
сметливость; памятливость. Ср. тямкйй.
тямовитий понятливый, сообразительный [За
молодих літ баба (а не дід) тямовита була
і рухлива — старалась про дітей (Барв.);
Він тямить силу у письмі, у лічбі; нема що
казать — хлопець гарний, тямовитий (Ва-
сильк. у. — Сл. Гр.)]; см. ещё тямущий,
тямовитість, -тості понятливость,
сообразительность; см. ещё тямущість,
тямок: без ~мку, пев ~мку (без чувств)
уст. без сознания; бессознательно (нар.);
(только в сочетании с глаголом лежать
и т. п. разг. — ещё) без памяти [Він
стояв паче чмелений і якось без тямку
дивився вниз своїми косими очима...
(Мирн.)]; см. ещё тямка; приходити,
прийти до ~мку уст. приходить,
прийти в сознание (в себя) [Софію
занесли в будуар ледве притомну і положили
на канапці. Перша її думка, як прийшла
вона до тямку, була: «Ах, що буде зо
мною?..» (Л. Укр.)].
тямуха (ловкач) разг. ходок; перен. фам. петля,
тямучий см. тямущий,
тямучість см. тямущість,
тямущий, редк. тямучий понятливый;
сообразительный; смышлёный, сметливый;
разг. смекалистый, башковитый;
(осведомлённый) сведущий, знающий; (опытный)
дельный, толковый; (реже) деловитый [—Видно,
тямущий хлопець, з хорошою освітою,—
думав про Ягідку Черииш (Гонч.); 2-й
дідич: ..Тямущий адвокат свій хист
покаже у кожній справі... (Л. Укр.); Горпииа
була тямуча (Тулуб); Однак віп не може
зважитись випустити її [комедію] в світ,
не почувши заздалегідь думки тямущих
людей про вартість утвору (Коцюб.); Треба
вже тямучого чоловіка і уважного
оглядача, щоб звернув увагу на розклад
будинку, на весь його план (Фр.); Дуже
тямущий комісар у загоні. До роботи
пожадливий і слово сердечне має (Ст.)]. Ср.
тямити,
тямущість, -щості, редк. тямучість, -чості
понятливость; сообразительность;
смышлёность, сметливость; смекалистость,
башковитость; деловитость [І тут він показав
свою енергію та тямучість, свій бистрий
розум (Фр.)]. Ср. тямущий.
Тяньцзінь, -ця Тяньцзйиь.
Тянь-Шань, -ню Тянь-Шань.
Тянь-Шаньська область Тянь-Шаньская
область.
тянь-шаньський тянь-шапьский.
тяп межд.: тяп-ляп, тяп та ляп (для
обозначения быстрой, но небрежной
работы) разг. тяп-ляп, тяп да ляп [Доки
ви своїм обушком тяп-ляп, — я своею
врубівкою тонну та тонну (Вишня)].
Тясмин, -ну Тйсмин.
тяти (тну, тнеш) разг. 1) резать; (топором —
обычно) рубить; (сразмаху чем-либо острым,
розгами и т. п.) сечь [Свідома воля й
організована загальна погодженість! Інакше
не варилася б сталь, блюмінги не м'яли б
кількасотпудових виливанців і ножиці не
тяли б їх, як паперові бинди (Кундз.);
Любив його й Протазій І стримував гіркі
на язику образи, Що ними краще тяв,
ніж Ключник палашем (перекл.
Рильського)]; тяли комарі, бджоли и т. п.
разг. жалили комары, пчёлы и т. п.у
кусали комары, пчёлы um. п.; ^>ти
[косою] траву и т. п. косить
[косой] траву и т. п. [Було тобі, превражий
сину, Під возом не лежати, Було тобі брати
остренькую косу, В чистім полі траву
тяти! (Чуб.)]; 2) (образно — исполнять что-
либо быстро, бойко, залихватски) разг.
отхватывать; (о пляске разг. — ещё)
откалывать, отплясывать [А музики тяли тим
часом з усієї сили (Гр.)].
тятива, редк. тетива тетива [В його грудях
заклекотіло, мов пробилося джерело, він
шарпнувся, випнувся, як тятива, й
розлучився з цим світом, поклавши на олтар
перемоги могутнє життя (Янов.); Ти
[Україна] вся була — пружиста тетива,
Натягнена до краю, до відмови (Рил.)].
тьма1 (темнота) тьма, (реже) темень, мрак;
(только перен. — ещё) мрак невежества
[Небо вкрила хмара сіра, Щезла часу й
місця міра, Налягла густая тьма (Фр.);
Надворі вже смеркло, і, тьмою повитий,
Дрімає, сумує Ієрусалим (Шевч.); Тож
червоні квіти й білі ти від нас тепер
прийми. Підемо, Гурамішвілі, проти кривди
й тьми (Тич.)]; єгипетська тьма
(о непроглядной темноте) уст. египетская
тьма [Такий туманний час тепер для Ялти
невигодний, ..світла на вулицях нема, а
як скінчаться місячні ночі, то вже буде
зовсім тьма єгипетська (Л. Укр.)]; тьма
кромішня см. кромішній;
вченому світ, а невчёному тьма см.
світ1 1.
тьма2 (множество) разг. тьма, масса [Ми
танки спиняли своїми грудьми — Заради
життя, а не в пошуках слави. Коли ми
лишали нічні переправи, То нас
зоставалось— один проти тьми (Пере.)]; см. ещё
тьма -тьмуща.
тьмавий см. тьмяний.
тьмаво см. тьмяно.
тьмарити, -рить 1) затмевать; уст. тмить;
(сильнее) затемнять; уст. омрачать,
помрачать [Як попив він чай і пішов на
службу — їй зовсім стало легко, наче
пройшла хмара, що тьмарила сонце, і воно
висвітило (Мирн.)]; 2) (печалить,
уменьшать радость и т. п.) омрачать; уст.
помрачать, мрачить [Тілько трійко дітей
під землянкою тьмарили красу зеленого

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)