Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
V 138 мама за доярку (Вишня); Озеро стоїть повне, в зелених берегах, як у рутвянім вінку (Л. Укр.); Забув про школу Шевченко, думав за нове: яка-то доля буде в малярах! (Вас); Вона жила у вічному напруженні, її рухи вробились жвавими, нервовими (Коцгб.); Христя придивилася: се ж баба Оришка. Вона, вона. У в одній сорочці, розпатлана (Мирн.); Світлів шлях із кожним кроком. Засяла зірка уві млі (Воронько); Чи ж все буть йому кар вістуном і погрозою в людях? (Фр.)]; у ба- варі, у березі, у ярмарку разг. на базаре, па берега, на ярмарке [Пропали! Як сірко в базарі! (Котл.); — Як ми далеко зайшли! — обізвалась Антося. — Ондечки вже й верби в березі видно (Н.-Лев.); До Андрія Ґонти [кинулася стара тітка] — нема. До Михайла Дідича — нема: усі в ярмарку (Вовч.)]; уві (вві, ві) сні бо сне [Семен краще вивчив їх [літери] уві сні, ніж увіч (Коцюб.)]; б) (при обозначении отрезка времени, в пределах которого что-либо происходит) в [3 Василем Трохимовичем як бачився у травні, та й досі (Коцюб.)]; в тій порі в ту пору; уст. о ту пору [І серце., чогось бувало плаче в тій порі (Л. Укр.)]; в) (при обозначении расстояния, отделяющего один предмет от другого) в; у двох кілометрах від міста в двух километрах от города; О у порівнянні 8 ч и м по сравнению с чем; Комітет у справах вищої школи Комитет по делам высшей школы; у ц ь 6 м у питанні треба звернутися до кого по втому вопросу нужно обратиться к кому; ходив у справі ходил по делу [Ходив у твоїй справі до Лисенка, але не застав його вдома (Коцюб.)]; я д о вас у справі як вам по делу. у8 межд. (для выражения укоризны или угрозы) у [Так-бо нічого б і не було, якби вона втекла, а то й стоїть, і регочеться... у! безстидниця! (Квітка); У! Якби я піймала отту бузувірку, я б їй голову відтяла (Квітка)]. убаблятися, -ляюся, -ляєшся обл. вымазаться (разг.); выпачкаться [Влас: ..Сядьте ось сюди на свиту, а то в болото убабляєтеся (Кроп.)]. убавити см. убавляти. убавитися см. убавлятися. убавлений убавлепный [Кіндрат Антонович: ..Покійні отець мені не раз казали, що у метриці прибавлено мені го- дів. Лукерія Степанівна: Та чи прибавлено, чи убавлено, а вже ніхто пі вас від мене, пі мене від вас не відіб'є {Кроп.)}. убавлення убавление; разг. убавка. убавляння убавление; разг. убавка. убавляти, -ляю, -ляєш, убавити, »влю, -виш убавлять, убавить. уба влитися, -ллється, убавитися, -виться убавляться, убавиться. убагнути, -ну, '-пені разг. понить, осознать [Він добре не тямив і не здужав убагнуть: чи то йому снилось, чи справді наяву усе те діялось (Стор.)]. убачати, -чаю, -чаєш, убачити, -чу, -чиш 1) редк. видеть, увидеть [Напружене око вбачало у пітьмі якісь тіні, що снуються в тумані, наближаються, віддаляються (Коцюб.); Я таки зараз як убачив — подумав: «Се вже не моя мати» (Вовч.)]; 2) (перен.: считать существующим, присущим кому- либо, чему-либо) усматривать, усмотреть, видеть, увидеть; (реже) находить, найти [Розглядаючи минуле, ми бачимо, як народжувалось в ньому наше сучасне, в історичних процесах минулого ми вбачаємо зародки майбутнього (Смол.); — Що ж я маю? — мовив далі Генріх. — ..Душу ту, що красоту душевну Вбачила найкращу в сій дівчині (Фр.)]; 3) (только несоверш.) обл. смотреть [— Вподобавсь [Чайченко]г —Та я ще його добре й не розгледіла,— од- мовляється Катря перед дівчатами.. Декотрі й віри їй пойняли: — Та вбачай же бо, вбачай добре: другого такого нема (Вовч.)]. убачатися, -чаюся, -чаєшся, убачитися, -чу- ся, -чишся 1) разг. быть видным (только несоверш.); (являться в воображении) представляться, представиться, разг. мерещиться, померещиться, примерещиться [І хоч козак не додав, що він раденький, що підійшов до віконечка, тільки сеє і без козацького слова вбачалося (Вовч.); І довго-довго вчувався Петрові здалека гук-крик, убачалося темне курище, пекуче огпище... (Мирн.)]; ^чається видніше лучше видно, виднее [— Може, розумію краще, ніж ти, — говорю їй. — Збоку усе вбачається видніше! (Вовч.)]; 2) (о взаимном действии) обл. видеться, увидеться [Два тижні не бачимось, а було ж двічі на день убачаємось... (Барв.)]. убачити см. убачати. убачитися см. убачатися. убгати (убгаю, убгаєш) 1) втиснуть, втискать; (вобрать внутрь) втянуть [У Вільні, городі преславнім, Оце случилося недавно, Ще був тойді... От як на те Не вбгаю в віршу цього слова... (Шевч.); Він замовк, з полегкістю зітхнув, звільнившись від тягаря своєї балачки, і знов убгав голову в подраний ковнір куртки (Досв.)]; *ути в голову [д^мку] разг. осознать, уяснить себе [Хома ніяк не міг убгати в голову думку, що він мусить терпіти голод, коли в скрині лежать гроші (Коцюб.)]; н є ^ти в голову чого разг. ив укладывается в голове что; 2) (съесть) разг. умять [Усе вбгав, що в мисці було (С л. Г р.)]. убгатися и увібгатися, -гається втиснуться [Він збагнув, що в нього в руках прапор, радянський червоний прапор, його треба мерщій сховати [від фашистів].. Прапор ледь убгався в невелику торбину, довелося просто утрамбувати (Іван.); Еесь шлях, щойно проміряний старшиною від вогневої сюди, зараз ніби ввібгався в його чоботи вкупі з оцим болотним запахом (Гонч.)]. убезпечати, -чаю, -чаєш, убезпечити, -чу, -чиш уст. уверять, уверить; обнадёживать, обнадёжить; успокаивать, успокоить [— Признайсь мені* дівчинонько, чи будеш ти певна? — Ой не буду, козаченьку, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)