Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
убв 139 уби тебе вбезпечати (Етн. мат.); Катерина й питає: «Де ж дінем запорізьких козаків?» А він її убезпечив: «Знайдуть, каже, де дітись» (О., 1862, V — Сл. Гр.)]. убезпечення 1) ограждение; для ^ня для ограждения; (только без указания от чего) для безопасности [Прибігаю до вокзалу, а навколо факели палахкотять і броньовики стоять для убезпечення (Панч)]; 2) обеспечение. Ср. убезпечувати 1—2. убезпечити1 см. убезпечати. убезпечити2 см. убезпечувати, убезпечитися см. убезпечуватися, убезпечування 1) ограждение; 2) обеспечение. Ср. убезпечувати 1—2. убезпечувати, -чую, -чуєш, убезпечити, *чу, -чиш 1) (оберегать) ограждать, оградить; (только соверш.) обезопасить [Козацький одяг, добра шабля і слава цілком убезпечили його [Богуна] від усяких несподіванок (Кач.)]; 2) (чем) редк. обеспечивать, обеспечить. убезпечуватися, -чуюся, -чується, убезпечитися, -чуся, -чишся 1) ограждать себя, оградить себя; (только соверш.) обезопасить себя, (реже) обезопаситься [Раз піп і дяк його [бога] обдурюють, це означає: май трохи проникливості й можна убезпечитися від гріха (Кач.)]; 2) страд, а. (не- соверш.) ограждаться; обеспечиваться; ср. убезпечувати 1—2. уберегти см. уберігати, уберегтися см. уберігатися, уберігати, -гаю, -гаєш, уберегти, -режу, -режёш уберегать, уберечь; (от похищения разг. — ещё) устерегать, устеречь, (только соверш.) упасти; (что от порчи, вреда —ещё) предохранять, предохранить [Марксизм уберігає природничі науки від криз і тих тупиків, у які їх заганяють в умовах капіталізму корисливі інтереси експлуататорів (Бот. ж., 1953у X, 2); Сто братів за руки узялися, Присягали разом на шаблях:— Волю, взяту шаблею і списом, Вбережем на тапках, корабляхі (Мас); А як ти вбережеш отару від лютої вовчої вграї? Не одна вівця гине від гострих хижацьких вубів (Донч.); Рубін дивиться, і, як в казці, до нього долітають слова Каленика Романовича: пісок уберігає залізо від горіння і разом 8 тим допомагає кращому його прогріванню (Сенч.)]. уберігатися, -гаюся, -гаєшся, уберегтися, -режуся, -режёшся (від кого, від чого и уст. кого, чого) уберегаться, уберечься (от кого, от чего); устерегаться, устеречься (от кого, от чегб), (только соверш.) упастись (от кого, от чего) [В Ряснички на той час було багато діла: і в городі, і в господі, то можна було вберегтися її никливого погляду, її цікавого розуму (перекл. з Вовчка); Хатнього ворога не вбережешся (Ном.)]. Ср. уберігати. убивання1 убивание; избиение; умерщвление. Ср. убивати1 1. убивання2 вбивание, вбйвка; вколачивание Ср. убивати2. убивати1, -ваю, -ваєш, убити (уб'ю, уб'єш) 1) (кого, что) убивать, убить; (мное. — ещё) избивать, избить; (реже — лишать жизни — еще) умерщвлять, умертвить; (преим. ударом и перен. — ещё) сражать, сразить [Народи не бажають, щоб їхніх синів убивали в ім'я інтересів купки реакціонерів (Вісник АН УРСР, 1949, 5); Чи винна ж голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шевч.); Капіталістичне оточення здатне тільки вбивати народні таланти (Коал.); Видно було, що.. Їюбітницьке нещастя вбило, роздавило його Фр*)\\ убити муху (чмеля) (вылить вина) разг. зашибить муху; хоч убий (убийте) разг. хоть убей (убейте) [Показував мені дядько лист Окунев- ського, хоч убийте, нічого не розумію (Л. Укр.)]; 2) (только несоверш. — наносить побои) разг. избивать [Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ (Фр.)]; 3) (уплотнять — о почве и др.) убивать, убить; (только ногами) утаптывать, утоптать [Потім скоро закинув [Прокіп] назад землю в викопану ямку, убив, утолочив і пригладив так, що і сліду годі було найти (Фр.)]; ^убйти стёжку и т. п. разг. протоптать дорожку (тропинку) и т. п. [Ти до мене, молодої, Чорну стежечку убив (народна пісня)]; 4) (покрывать) разг. обивать, обить [Клуню гарно килимами вбили і тут п'ють, гуляють (Свидн.)]. убивати2, -ваю, -ваєш, убити (уб'ю, уб'єш) . (ударами заставлять что-либо войти внутрь) вбивать, вбить; разг. вколачивать, вколотить [Дубові палі під мости вбивають в дно ріки, щоб через міст могли пройти важкі грузовики (Забіла); Лев: ..Я, небоже, знаю, як з чим і коло чого обійтися: де хрест покласти, де осику вбити, де просто тричі плюнути та й годі (Л. Укр.)]; убити собі в голову перен. разг. вбить себе в голову, вколотить себе в голову [X и м к а: ..Тут і хлопці почали задивлятися — зачіпати... Я й справді вбила собі в голову, що я красива... (Мирн.)]. убиватися1, -ваюся, -ваєшся, убитися (уб'юся, уб'єшся) 1) убиваться, убиться; (намеренно) убивать себя, убить себя [Анна: ..Вбиваються і лицарі і коні, на гору добуваючись (Л. Укр.); І він один па всім світі, Один мене любить; А почує, що я вбилась, То й себе погубить (Шевч.)]; 2) (только несоверш. — за ким, за чим и уст. ким, чим) разг. убиваться ( о ком, о чём, из-за кого, из-за чего), горевать (о ком, о чём) [— Та невже той Хведір так убивається за мною? — думала вона (Мирн.); — Ой сину, мій сину! Який же ти вдався на виріст і на вроду — та важка недоля твоя буде! — І що рік мені прибуде, то мати гірш мною вбивається (Вовч.)]; 3) (только несоверш. — стараться) разг. убиваться (разг.); надрываться [Пощо тобі так убиватися при сих ділах? (Фр.)]; 4) страд, з. (несоверш.) убиваться; избиваться; умерщвляться; ср. убивати1 1. убиватися2, -ваюся, -ваєшся, убитися (уб'юся, уб'бшся) (входить во что-либо) вбиваться, вбиться, вколачиваться, вколотйться; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)