Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
убі 142 у бо нули вбік. «Вовки!»— подумав Василько (Коцюб.)]. убілений убелённый. убіляти, -ляю, -ллєш, убілити (убілю, убілиш) 1) (о седине и т. п.) убелить, убелить; 2) (только соверш. — о полотне) разг. редк. выбелить [Тітка казали, щоб ти полотно убілила (Григ.)]. убільшки обл. см. завбільшки. убір (род. убору) 1) убор [Увіходить Йоганна, розкішно вбрана: ..на голові штучний убір з золотих обручів, шпильок, гребінців і сітки (Л. Укр.)]; головний ~р головной убор; 2) (платье) одежда; (преим. о необычном, также ирон.) одеяние; (преим. о роскошном) наряд; уст., шутл., церк. облачение; уст., перен. убор [Скинув він кожух, а на йому убір гарний та дорогий (Н.-Лев.); Іван Голота вже стоїть В уборі вбогого дейнеки (Рил.)]. ублагати, -гаю, -гаєш умолить, упросить [Коли навесні прибув новий комендант, він хотів листи повернути назад, І Шевченко ледве ублагав розкрити їх (Кирил.); Р у- салка Польова: ..Сестро! не будь як зима, що не вблагати її, не вмолити! (Л. Укр.)]. ублагородити, -джу, -диш редк. облагородить [Хоч пам'ять їх загине у народі, То кров їх кров людства у благородить (Фр.)]. ублаготворйти см. ублаготворяти. ублаготвори тися см. ублаготворятися.' ублаготворіння уст. ублаготворение. ублаготворяти, -ряю, »рявш, ублаготворйти, -рю, -рйш уст., разг. ублаготворить, ублаготворить [Ну взяти ж і те — усіх же не вблаготвориш (Головко)]. ублаготворятися, -ряюся, -ряешся, ублаготворйтися, -рюся, -рйшся уст., разг. ублаготвориться, ублаготвориться. убла жати, -жаю, »ж?єш, ублажити, -жу, -жйш ублажать, ублажить [Мати молодої його вітала, дожидала, жалувала, ублажала (Вовч.)]. ублюдок, -дка ублюдок [Ух, вона ненавидить його. Смів називати [її] мужицьким ублюдком? Людожер (Кач.)]. ублюдочний ублюдочный. убовтатися, -таюся, -таєшся разг. забрызгаться [грязью], выпачкаться. убогий 1) убогий; (реже) бедный; (сильнее) нищий, нищенский (не о людях) [Сирота Ярема, сирота убогий: Ні сестри, ні брата, нікого нема! (Шевч.); Ленін намічав шлях перетворення вбогої і безсилої Росії в могутню і багату радянську соціалістичну державу (Біогр. Леніна)]; 2) (недостаточный или незначительный в каком-нибудь отношении) уббгий; скудный, бедный; жалкий; (очень малый, ничтожный) нищенский, мизерный [Убогий куліш., здавався їм смачнішим, ніж домашні ласощі (Вас); Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки (Л. Укр.); Прощай, убогий Кос-Арале. Нудьгу ваклятую мою Ти розважав-таки два літа. Спасибі, друже (Шевч.); Прісцілла: Та хіба ж усі такі, яктой клієнт, умом убогий? (Л. Укр.)]; ~іий на що бедный чем [Де ж вона [молодь] поділася? Невже ж вона така убога на талан або незначна на силу..? (Мирн.)]. убогість, -гості 1) уббгость, убожество; бедность; разг. беднота; нищета [Лежить воно [село Котельва] на березі річки Ворскли, нічим, крім убогості, раніше не було знамените (Цюпа)]; 2) уббгость, убожество; скудость, скудность, бедность; нищета, мизерность [Од нього [Коцюбинського] не сховаєш нічого: він навчитель. Твоя книга говорить йому все: де ти лінувався, де ти поспішав, де ховав убогість думки за зливою слів, де чорно заздрив на чужу роботу, де ти нечесно працював (Янов.)]. Ср. убогий 1—2. уббго нар. 1) убого; бедно; нищенски, по- нйщенски [Вона була людина середнього віку, убрана убого, але дуже чистенько (Л. Укр.); Марися, щоб сплатити штраф, Розпродала все, що мала, і живе вбого Чорн.)]; 2) уббго; скудно. Ср. уббгий 1—2. убогодухий позз. убогий духом, нищий духом [Радуйтеся, вбогодухі, Не лякайтесь дива (Шевч.)]. убожество 1) см. уббзтво; 2) (о человеке) ничтожество [Коли він не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (Коцюб.)]. убожіння пищание. убожіти, -жію, -жієш беднеть, впадать в бедность; (сильнее) нищать, впадать в нищет^ [Куркулі [на початку XX ст.] зосередили в своїх руках половину всієї селянської землі і більше половини тяглової сили. Куркульство багатіло, а маса селян убожіла (lern. KIJPC)]. уббзтво, уст. убожество 1) убожество; бедность; разг. беднота; нищета [Реалізм Не- чуя-Левицького 8 найбільшою силою розкрився, наприклад, у змалюванні убозтва, темноти дореформеного і пореформеного села (Іст. укр. літ.); Я просто побоялася злиднів, звичайного матеріального убожества (Л. Укр.)]; 2) уббгость, убожество; скудость, скудность, бедность [Даремно намагаються ліберали ввалити убозтво свого !>еформізму на «маси робітничого класу!» Ленін)]; rw?o філософії нищета философии. Ср. уббгий 1—2. убоїсько, убоїще разг. своевольник; (о женщине) своевольница; разг. неслух [Та з неї таке убоїсько, що скільки вбий, стільки в'їдеш (Київщина); Вбоїще таке, що хоч ти йому що хоч (Ном.); То був паламарчук і на все училище убоїще (Свидн.)]. уболівальник 1) болельщик [Розгорнулися змагання 8 теніса, більярда, і навколо, як водиться» уболівальники (Рад. Укр., 1959, VII)]; 2) (страдающий из-за чьих-либо горестей) редк. печальник [Келембет спробував запитати його про стан здоров'я — Мехтодій Мехтодійович послав його к чорту.. Уболівальник тобі знайшовся, будь ти неладний (Янов.)]. уболівальниця 1) болельщица; 2) печальница. Ср. уболівальник 1—2. уболівання скорбь; соболезнование [Всього |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)