Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
убо 143 убу було досить: і голосного сміху, і на смішливих уболівань, і глузливих порад (Шовк.)]. Ср. уболівати, уболівати, -ваю, -вавш (за ким, за чим, реже за кого, за що, уст. над ким, над чим) болоть (о ком, о чём; за кого, за что), болеть душой (о ком, о чём; за кого, за что), болеть сердцем (о ком, о чём; за кого, за что); (печалиться) скорбеть (о ком, о чём; за кого, за что); (сочувствовать) соболезновать (кому) [Скільки голів уже пережив, а такого, як ви, щоб так за колгосп уболівав, не бачив (Куч.); Серце чогось щемить і щемить, наперед вболіваючи за чужими дітьми, як за своїм сином (Ст.)\. убор, -ру уст. см. убір, убористий убористый. убористість, -тості убористость. убористо нар. убористо. уборонити1, -роню, -рониш (кого, что) оборонить, защитить [П р і с ц і л л а: ..Коли побачить хто й подасть до суду, що ти вчащаєш на нічнії збори громади потайної, — не вборонить тебе ні зброя, ні одвага знана, ні рід патриціанський... (Л. Укр.)]. уборонити2, -роню, -рониш (кому что) редк. запретить [Піп мене було не пускати, ..а я йому, що йду на богомілля, що того вборонить ніхто не повинен (Вовч.)]. уборонитися, -ронюся, -рбнишся оборониться, защититься [Але ті, немов орли зав- 8яті, не даються ворогам в неволю, хоч і знають, що не вборонитись, не хотять зганьбити ясну зброю (Л. Укр.)]. уборщик спец. уборщик. \ борщи ця спец. уборщица, убоятися (убоюся, убоїшся) уст., рит. побояться; уст., шутл. убояться [Вбоїться за небагатим бути небога чи що? (Вовч.); Не вбоялась [Зоя Космодем'янська] ні наруги, не вбоялась муки (Тич.)]. убраний 1) одетый; убранный; наряженный,наряжённый; облачённый; облечённый [Убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже (ллу свиту (Л. Укр.); Поставивши па лаву чемодан, Данило витяг звідти велику вбрану в біле ляльку (Коп.)]; пишно (розкішної* т. п.) «-^ніш пышно (роскошно и т. п.) одетый, нарядный; разряженный, разряжённый, разубранный; ~ний як пав а разодетый в пух и [в] прах; 2) убранный; украшенный [I на полі жайворонок, Соловейко в гаї Землю, убрану весною, Вранці зострічають... (Шевч.); Майнули перед нею танці, сміхи, жарти, повна хата веселих гостей, хата висока, освічена і убрана квітками (Н.-Лев.)]; пишно (розкішно и т. п.) ~нии пышно (роскошно и т. п.) убранный; разукрашенный. Ср. убирати1 1—2. убрання 1) одежда; (преим. о женском — еще) платье; (о богатом, праздничном, преим. женском —- ещё) наряд; (преим. о пышном, праздничном — ещё) одежды; (преим. о необычном, также шутл.) одеяние; уст., шутл., церк. облачение [В країні моїй стільки різних б мов та різних убрань і народів! (перекл. Бажана); Темно-синій берет — це було все, що зосталось в Марії від військового вбрання (Смол.); Убравшись у найкраще убрання, вона бігала по хатах, співала веселих пісень (Мирн.)]; в легкому вбранні (как) в лёгкой* одежде; в лёгком платье; разг. налегке* [В легкому убранні ходжу добре.., але важкого нічого не можу носити (Л. Укр.)]; цивільне вбрання штатская одежда, штатское платье, штатское; чорне вбрання чёрная одежда^ чёрное платье; чёрное; шовкове вбрання шёлковая одежда; шёлковое платье; шёлк [Шумлять там шовкові убрання, Залізні остроги дзвенять (Л. Укр.)]; 2) (перен. — в природе) убор; (реже) убранство [Ліс скидав свое осіннє вбрання (Козач.)]; 3) (в помещении) редк* убранетво [Хата Гощинської, салон.. Загальний топ убрання хати темио-червоний (Л. Укр.)]; 4) (украшение на платье um. п.) редк. отделка [Убрана вона була гарно, але ексцентрично: в чорній сукні з яро-черво- ним убранням (Л. Укр.)]. убранство редк. убранство [В залі, що чарувала простотою свого розкішного убранства, були вже деякі гості (Ільч.)]. убрати1 см. убирати1. убрати2 см. убирати2. убрати3 см. убирати3. убратпй обл. см. убраний. убратися1 см. убиратися1. убратися2 см. убиратися2. ^ убратися3 см. убиратися3. убрести (убреду, убредеш) забрести; перен. фам. вбухаться [— Де ж ви вбрели там в ті лопухи чи реп'яхи? — спитав Масюк (Н.-Лев.); Я,боячись, щоб мене не сватано, да в таке вбрела, що ледве за рік вирнула (Барв.)]. убрехатися (убрешуся, убрешешся) разе, вавра- ться [Сваха замовкла, бо догадалась, що вже геть-то вбрехалась (Н.-Лев.)]. убрикнути, -ну, -нёш брыкнуть, лягнуть [Аж бачить [Лев] — і Осел біжить, Щоо і собі хоч раз його вбрикнути (Гл.)]; бодай тебе (й о г 6 и т. д.) курка (жаба) гинула! разг. чтоб тебе (ему и т. д.) пусто было! [Мартин: ..Ех, кумцю, кумцю, бодай вас курка вбрикнула! (Кроп.); Усі в захопленні: Браво! ..От так утнув, бодай його жаба вбрикнула (Коч.)]. убрід, обл. убродй нар. вброд [Одні [люди} на Збруч уплав ідуть, Другі з дітьми убрід бредуть (Фр.); Ми переправляємося вбрід через річку Уборть (Шиян); Казали про Берника: впертий, уброди не ходить, а тільки вплав (Мур.)]. убрус убрус (уст., обл.); (для стола — ещё) скатерть [Він стояв, спершись обома руками на стіл, на якому, наче великий убрус з дивними візерунками, лежала військова карта (Пере.)]. убрьохатися, -хаюся, -хаєшся фам. заляпаться (разг.); забрызгаться. убування1 убывание. Ср. убувати1. убування2 1) обувание; 2) редк. обувь. Ср. убувати2, убуватися. убувати1, -ваю, -ваєш, убути (убуду, убудеш) (уменьшаться) убывать, убыть, убавляться, убавиться; (о воде — еще) спадать, спасть, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)