Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
yoy 144 ува сбывать, сбыть; (о луне книжн. — ещё) ущербляться, ущербиться [Я хочу, щоб у мене була повна гладишечка грошей і щоб цілий рік вони не убували, скільки б я їх не брав (народна казка); — Ну, сьогодні снігу убуде!— обізвався знову Кирило (Мирн.)]; вода почала ^>вати вода начала убывать (убавляться, спадать, сбывать), вода пошла на убыль. убувати2, -ваю, -ваєш, убути (убую, убуєш) (об обуви) обл. обувать, обуть; (при названии обуви в вин. п. без предлога — ещё) надевать, надеть [Чоботи помию — не вбує: ой вона багато гордує (народна пісня)]. убуватися, -ваюся, -ваєшся, убутися (убуюся, убуєшся) обуваться, обуться; надевать сапогй (ботинки, туфли и т. п.), надеть сапоги (ботинки, туфли и т. п.) [Зима йде.. Оверкові вдягнуться, вбуться треба (Горд.)]. Ср. убувати2. убуваючий убывающий; ~ча прогресія мат. убывающая прогрессия. убути1 см. убувати1. убути2 см. убувати2. убутий обл. обутый. убутися см. убуватися. убутний убывающий; ~на вода убывающая вода; «-^нйй місяць убывающая луна. убуток, -тку редк. 1) убыль [Убуток льодовиків порівняно з їх живленням, особливо в країнах багатих на опади, незначний (Курс заг. геол.)]; 2) (материальный ущерб) обл. убыток. убухати, -хаю, -хаеш и убухнути, -ну, -неш фам. вбухать; (потратить) убухать [Це він усі свої гроші туди вбухав (Харьк. у. - Сл. Гр.)]. ув1 см. у1. уВ2 СМ; у2ф увага1 1) (только ед. ч.) внимание [Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розтулилися — вся увага її була звернена на роботу (Коцюб.); Домна — річ серйозна. Треба багато знання, майстерності, уваги й уміння, щоб вона працювала як слід (Вишня); Нас глибоко схвилювало те, з якою увагою та любов'ю ставились читачі Москви до нас, письменників українського радянського народу (Літ. газ., 1951, VI)]; ^*га! Внимание! [Звучать, як музика, в ефірі слова: «Увага! Увага! Говорить Москва!» (Сос)]; брати, взяти до ^ги (на *^гу) (уст. приймати, прийняти на ~гу) Щ о см. брати 1, узяти 1; вартий #^ги см. вартий; випускати з ^ги см. випускати 1; візьміть до ^ги см. узяти 1; з ^ги на кого из внимания (из уважения) к кому; (по причине) из-за кого [Паничі переморгувалися межи собою, але ніякої критики вголос не вимовляли, може з уваги на панночок (Л. Укр.)]; з <^ги на що принимая во внимание (в расчёт) что, ввиду чего [Голос покликача: Префект ясновельможний Кай Летіцій гадає, що зменшити кару можна., з уваги на покірність (Л. Укр.)]; з вашої ~ги ніщо (нічого) не вид а д а є см. випадати 1; І мати на увазі иметь в виду; (намекать, указывать — ещё) подразумевать [Хочеться сказати кілька слів про редагування класиків.. Передусім треба мати на увазі тип видання (Рил.)]; це не береться до «¦*->ги см. братися; 2) (высказывание) замечание [Дехто кинув увагу про дощ, дехто обізвався жартом, тихим сміхом... (Коцюб.) ; Одну [кореспонденцію] по одній прочитував Начко уважно, робив на берегах знаки., або уваги червоним олівцем (Фр.)]; 3) (объяснение, дополнение к тексту) уст. примечание. увага2 уст. честь [Чи ти знаєш, блазень, що колись і я був січовиком, колись за велику ^вагу ставили моє товариство? (Стор.)]. уважати, -жаю, -жаєш 1) (перед придаточным) считать; (реже) полагать [Любов до Ми- левського: Уважайте, що я вам не давала руки (Л. Укр.); Вона уважала, що мені треба вийти на свіже повітря (Коцюб.); А ви як вважаєте, товаришко комсорг?.. (Ру- денко)]; 2) (кого, що — ким, чим, яким, за кого, за що, за якого; редк. на кого, на що — як на кого, як на що) считать; (находить кого, что каким — ещё) признавать (кем, чем, каким), смотреть (на кого, на что — как на кого, на что); рассматривать (что — как что); (ошибочно) принимать (за кого, за что); (только в официальном языке) числить [Та полювання він забавою вважав, Рибальство — справою, священнодійством навіть (Рил.); Його уважали хитрим, розумним і обережним (Коцюб.); Дарка ж навіть не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.); Панни вважали на себе як па правдивих столоначальників і коверзували в чужій господі незгірше свого татуня (Н.-Лев.)]; ^ти за жарт считать шуткой; принимать в шутку (как шутку); г^ти за краще робити що см. кращий 1; ^ти обтяжливим (за тягар) що считать тягостным (бременем) что, тяготиться чем; <^ти своїм обов'язком (за свій о б 6 в' я- з о к) считать своим долгом [Комуністична партія вважає своїм найпершим обов'язком і далі невпинно підвищувати матеріальний добробут і культурний рівень трудящих нашої країни E0 років КПРС)]; ~ти хворим (за хворого) считать (числить) больным; смотреть как на больного; г^жає це порушенням (за порушення) закону считает это нарушением закона; смотрит на это как на нарушение закона, рассматривает это как нарушение закона; вигадане <^жав за правду выдуманное считает правдой (принимает за правду); його ікають знавцем (за знавця) его считают (признают) знатоком, он слывёт знатоком; 3) (наблюдать) разг. смотреть [внимательно]; замечать (кого, что); следить (за кем, за чем) [А тепер уважай: відлічи по порядку сім кущів, а восьмий розкопуй так, як цей... (Коцюб.); Уважай, яка мати смутна та й у якій вона тривозі.. (Вовч.); А ми собі на думці, — та сього бу- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)