ува 146 уви вивалюватись по траві, як почне, — несо- ромляжий, необачний патлачу! Укачавшись, увалявшись, устає, струшує патли (Вовч.)]; 3) (уплотниться) спец. уваляться. увар, -ру спец. увар. уварення спец, уварка. уварити см. уварювати. уваритися см. уварюватися. уварка спец, уварка. уваровіт, -ту мин. ува ров йт. уварювальний спец. уварочный. уварювання уваривание, уварка [Повидло готують уварюванням плодового пюре з цукром (Коле, вироби, енцикл.)]. уварювати, -рюю, -ргоєш, уварити (уварю, увариш) 1) уваривать, уварить; 2) (только соверш.) разг. сварить [— Старий уже у нас сирівець став. Пора б нового уварити, — докладала вона (Мирн.)]. уварюватися, -рюється, уваритися (увариться) увариваться, увариться [Після фільтрації він [буряковий сироп] надходить до вакуум-апаратів, де поступово уварюється (Веч. Київ, 1957, III); Платон Гаврилович: ..Іди ось покуштуєш, чи гарно варення уварилось (Вас.)]. уварювач спец. уварщик. уварювачка спец, уварщица. уведений введённый; /^ний в закон уст., разе, а) (о детях) крещённый; прил. крещёный [Вже три дні як дитина не хрещена... Не дай, боже, якого случаю — і вмре, не уведене в закон!.. (Мирн.)]; б) (о молодых) обвенчанный [Вона, побачивши, що ти вже у закон уведена, не так буде на тебе жалкувати (Квітка)]. уведення введение; (установление, пуск в действие — ещё) ввод [Не допомогли Орлю- кові ні протигангренозна сироватка, ні спроба переливання крові. Його спорожнілі кровоносні судини спались і тепер чинили вже опір введенню крові (Довж,); Запровадження внутріколгоспного господарського розрахунку не виключає, а передбачає введення гарантованої оплати праці і щомісячного авансування колгоспників (Коле. Укр., 1958, 4)]. увезення ввоз. увезти см. увозити. увергання книэш. ввержение. увергати, -гаю, -гаєш, увергнути и увергти, -гну, -гнеш книжн. ввергать, ввергнуть [Ущент розлетілася чорна ненависна сила.., коли під проводом Комуністичної партії народ порвав всі пута й кайдани, а самого царя з буржуазією ввергнув у прірву! (Тич.)]. увергатися, -гається книжн. ввергаться [Ми в принципі відкидаємо політику, в результаті якої мільйони людей ввергаються у війни заради корисливих інтересів купки мільярдерів (Матер. XX з. КПРС)]. увергнення книжн. ввержение. увергнути, увергти см. увергати. уверед, -ду редк. надрыв; (напряжение разг.— ещё) надсада [Перейшов по душі дошкульний уверед, Знов я повен надії та віри (Граб.)]. увередитися, -реджуся, -рёдишся надорваться; разе, надсадиться [Еней і сам так розходився, ..Що трохи не увередився, Пішовши з Гандзею в танець (Котл.)]. увернути см. увертати. увернутися см. увертатися. уверстати см. уверстувати. уверстатися см. уверстуватися. <? уверстка 1) ввёрстка; 2) увёрстка. Ср. уверстувати 1—2. уверстування 1) ввёрстывание; 2) увёрстыва- ниє. Ср. уверстувати 1—2. уверстувати, -тую, -туєш, уверстати, -таю, -таеш тип. і) (делать вставку в набор или вёрстку) ввёрстывать, вверстать; 2) (умещать в строку, страницу и т. п.) увёрстывать, уверстать. уверстуватися, -тувться, уверстатися, -тає* ться тип. 1) увёрстываться, уверстаться; 2) страд, з. (несоверш.) ввёрстываться; увёрстываться; ср. уверстувати 1—2. увертати, -таю, -таєш, увернути (уверну, увернеш) разе, ввёртывать, ввернуть [Здивувало козаків тільки те, що Нікітін через два-три слова руських ввертав або татарське, або турецьке (Панч); А тут і Мотря, слухаючи їх жартівливу розмову, уверне слівце й од себе (Мирн.)]. увертатися, -таюся, -таєшся, увернутися (увернися, увернешся) 1) увёртываться, увернуться [Вона ухопила п'ять карт і націлилася вдарити. Григорій Петрович увернувся. — Цур! не увертатися! — Боляче ж! — замолився він (Мирн.)]; 2) (только соверш.) обл. управиться [Маруся була така робоча, що встигала увернутись за двох (Н.-Лев.)]. увертіти см. увірчувати. увертюра увертюра [Ярина з затаєним подихом слухала увертюру (Десн.)]. уверх нар. вверх [Дивляться — мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру До самого краю (Шевч.)]; ~х дном разе, вверх дном [Все дном уверх перевернули (Г.-Арт.)]. увести см. уводити1. увесь см. весь1. увесьдёнечки, увесьдёнички нар. обл. целый день [Так Галочка., не дала увесьдёнички Семенові Івановичу яке слово об своїй думці сказати (Квітка); Чоловік увесьдёнички в полі, а молодій людині та самотою — се вельми тяжко (Барв.)]. увечері нар. вечером; разе, вечерком [Моя ти доле молодая! Не покидай мене. Вночі, І вдень, і ввечері, і рано Витай зо мною (Шевч.); Увечері колгоспники сходилися на урочисті збори до клубу (Куч.)]. увивати, -ваю, -ваєш, увити (ув'ю, ув'єш) 1) (вплутать) ввивать, ввить; 2) (наматывая, умещать) разе, увивать, увить; 3) обл. см. звивати, звити 1. увиватися1, -ваюся, -вавшся, увитися (ув'юся, ув'єшся) 1) (только несоверш.) извиваться [Недарма вертлявий, з скрипкою за плечима, циган бісом увивався біля норовистих жеребів (Ст.)\; 2) (только несоверш. — перен.) увиваться (около когб, около чего); разе, виться вьюном (около когб); (ухаживать) увиваться (за кем) {Дмитро
|