т та1 союз 1) (соединительный, присоединительный) и, да [Вони довели людям, що не треба палити та руйнувати народне добро (Коцюб.); Долиною козак іде Та у журби питається: — Де та доля пишається? (Шевч.); Ах, серце, пий! Повітря — мов прив'ялий трунок. Це рання осінь тле цілунок Такий чудовий та сумний (Тич.)]; та й разг. да и [Прокинулась я та й розказую, який-то мені дивний сон снився (Вовч.)]; 2) (противительный) а, но, да; (при несоответствии содержания соединяемых предложений обл. — изредка) ан [І от прийшов він, час побідний, Та днів забуть не зможеш ти, Як обнімали брук ми рідний І вили бомби з висоти (Сос); Сонце ховалось за гори, і чорний морок вставав із мертвих борів. Та то байдуже (Коцюб.)]\ та й разг. да и, но и [На всю хату тільки два порожні стільці зосталися, та й ті, мабуть, дожидали когось (Map«.); Оце три дні панські одбудем, а четвертий за подушне, п'ятниця й субота—якісь толочні повидумували. А яка толока ? Не то страви, та й хліба не дають (Вовч.)]; х о ч..., та... разг. хотя..., но... [Хоч у нашій родині все жили українські традиції, та національна свідомість прийшла до мене аж на 12 році життя (Коцюб.)]; 3) (перечислительный — изредка) и [Лиш небо гуде неокрає, Та сім'я журавлина на крилах весну піднімає, Та ясними ночами Зорі світять мечами На Дону, на Дніпрі, на Дунаї (Мал.)]; 4) (редк. — результативный) и [Подивилась Хима, та аж серце в неї повернулось (Вовч.)]. та2 част, да; (только в начале предложения для придания большей выразительности обл. — ещё) ан [— Та цить ти, бодай ти скопотіла! Цить,.. — не втерпіла Пріська (Л. Укр.); Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум? (Тич.)]; 0 та ба! разг. не тут-то было!, (вишь) да поди [ж ты]! [Ще з осені вона з ними [запасами] тяглася та держалася, — ..думала перехопитись через зиму. Та ба! Об різдві вона побачила, що не тільки через зиму, а хоч би через святки перехопитись (Мирн.)]; та й г 6- д і! см. годі 1;тай по всьому разг. только и всего; та й справді см. справді; та й то см. то2 1; та ні да нет; обл. ан нет [Груїчева: А що, хіба вона слаба? Олімпіада Іванівна: Та ні, богу дякувати (Л. Укр.)]; та ну-бо, йдіть, чи що! см. ну 1; та от бачите! см. бачити 1. та3 см. той 1. та бак, -ку табак [Ніжний аромат матіоли, табаку, резеди й вербени линув на вулицю (Шиян)]; см. ещё тютюн; 0 діло ^к (о скверном положении) разг. дело табак [Тарас: Не клює... Остап: Діло табак... Ходім, Тарасе, до старого млина, там глибоко, на дні корчі і риби там багато... (Корн.)]; н є т о й ~к (нечто иное— о положении вещей) разг. иное (другое) дело, иной (другой) разговор; (реже) разг. не тот (другой, иной) коленкор. табака разг. [нюхательный] табак [Чого не продавалося в цій крамниці! Тютюн і табака, смушеві шапки, червоні пояси (пе- рекл. з Вовчка)]; понюх (понюшка) ^ки см. понюх; стерти на *^ку кого (расправиться с кем-нибудь) разг. стереть (растереть, истереть) в порошок кого [Згиньмо або тих Ляшеньків зотрім на табаку! (Фр.)]. табакерка, обл. табатйрка табакерка; уст. табачница [Збираючи зі столу папери, він спинив погляд на розкритій табакерці (Риб.); Дід вийняв луб'яну таба- тирку, понюхав табаки (Мирн.)]; б е- рестяна ^ка берестяная табакерка; уст. тавлинка. табакерочка уменьш., ласк, табакерочка. табанення мор., спорт, табанка. табанити, -ню, -ниш мор., спорт, табанить. табатйрка см. табакерка. табачник (нюхальщик, курильщик табака) разг. табачник [О. Антоній був., ачвзя« тий табачник (Март.)]; см. ещё тютюнник 1. табачниця табачница. Ср. табачник. табачок, -чку ласк. разг. табачок [Хто нюхав табачок, — то гетьманів мужичок (Ном.); Партизан бува без солі, Табачку часом нема, А за ним вітри в погоні Та зав'южена зима (народна пісня)]. табель, -беля табель [Нам роздавали табелі. Глянув я — самі п'ятірки (Донч.)]; ~ль- кален да р табель-календарь. табельний табельный; *^ний день дорев. табельный день. табельник, редк. табельщик табельщик [Тісно стояли робітники і уперто чекали своєї черги біля віконець табельщиків (Коп.)]. табельниця, редк. табельщиця табельщица [Вона учителювала в вечірній школі, а вдень працювала табельницею на шахті (Смол.)]. табельщик см. табельник. табельщиця см. табельниця. табес, -су мед. табес. табетик мед. табетик.
|