уго 155 уго [Йосип не вгомонювався. Прихилившись до брата, почав вій йому жалітися на жінку, па долю, на свій дурний розум... (Мирн.); Тихі стояли дерева. Тихі були й лози. Тільки розбурханий вітром Дніпро все ще не міг вгомонитися (Шиян)]. угон, -ну ж.-д. угон. угонити см. уганяти1. утопитися см. уганятися1. угорати см. угоряти. угорець, -рця венгр, венгерец. угорі 1) нар. вверху; (по верхней части разг.— ещё) поверху [Тихо шелестіло листя вгорі над головами (Головко); Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають па землю мокрі коси (Коцюб.)]; 2) (в значений предл.) вверху [Але більше, ніж сей заголовок, спинив мою увагу девіз, виставлений вгорі картки (JI. Укр.)]. угоріти см. угоряти. угорка 1) венгерка; ер. угорці; 2) (слива) сад. венгерка [Шосе, обсаджене старими сливами угорками, здоровими й гіллястими, як у нас яблуні, в'ється по широкій долині понад самим Дунайцем (Н.-Лев.)]. угорнений см. угорнутий. угбрно см. угурнб. угорнути см. угортати. угорнутий 1) завёрнутый; увёрнутый; закатанный, укутанный [Іде Ларько вулицею, зігнувся й хилитається.., вуси й борідка взялися кригою, шия втягнута в плечі, а під рукою вгорнута в драну хустину скрипка! (Вас.)]; 2) окутанный [Димком зеленим вгорнуті, дерева Звелись в полях, як ватри запашні (Бажан)]. Ср. угортати 1-2. угорнутися см. угортатися. угороджувати, -джую, -докуєш, угородити, -роджу, -родиш разг. втыкать, воткнуть; (с силой — ещё) всаживать, всадить; (что- нибудь острое — ещё) вонзать, вонзить [З'являється Сінон з флейтистом і кітари- стом, що несуть удвох велику амфору вина.. Музики установляють амфору, угородивши її в пісок, і лагодяться грати (Л. Укр.); Марко, як навіжений, з розгону вгородив багнета японському офіцерові в живіт (Куч.)]. угороджуватися, -джувться, угородитися, -родиться 1) втыкаться, воткнуться; вонзаться, вонзиться [Ніж., вгородився просто мені в руку (Гр.); Жаль гострими пазурами угородився їй у серце, веселі думки помутнілися (Мирн.)]; 2) страд, з. (несо- верш.) втыкаться; всаживаться; вонзаться. Ср. угороджувати. угородити см. угороджувати. угородитися см. угороджуватися. Угорська Народна Республіка Венгерская Народная Республика. Угорська Русь ист. Угорская Русь. угорське 1) прил. см. угорський1; 2) (род. угорського) сущ. венгерское [Угорське, шам- пан благородний, портвейн, бордо — от мої трунки (Коцюб.)]. угорський1 венгерский [Білицькі хлопчаки добре знали бойову біографію угорського революціонера [Мате Залка] (Смол.); По шосе валялись здорові гілки угорських слив, вкритих зеленими сливками (Н.-Лев.)]. Ср. угорці. угорський2 угорский. Ср. угри. угортання завёртывание; закутывание, укутывание. Ср. угортати 1. угортати, -таю, -таєш, угорнути (угорну, угорнеш) 1) завёртывать, завернуть; (реже) разг. увёртывать, увернуть; (обычно для тепла) закутывать, закутать, укутывать, кутать, укутать [Ольга [немовля] не давалася. Проте її вгорнули в нове крижмо (Кач.); [Галя] підійшла до брата й до сестри, вгорнула їм ноги кожухом і сама лягла біля їх (Гр.)]; 2) (обволакивать) окутывать, окутать. угортатися, -таюся, -таєшся, угорнутися (угорнуся, угорнешся) 1) завёртываться, завернуться; увёртываться, увернуться; закутываться, закутаться, укутываться, кутаться, укутаться [Вгортаючись в шинелю, він дивився на захід, на смугу світла, що ледве миготіла з-під темної хмари (Пере.); Пані Софія щільніше вгорнулася в хутровий шлафрок, чолом притулилася до лутки (Ле)]; 2) окутываться, окутаться (чем) [Вже повільно світає. Вгортається місто в прозорий димок (Пере.); Все поволі затихало, Ночі мороком вгорнулось (Ус.)]. Ср. угортати 1—2. угбру нар. вверх; (по направлению от земли — еЩё) кверху; (в высоту — ещё) ввысь; после глаголов со значением поднимать часто опускается [Пішли угору стежкою крутою, зеленим морем вистояних трав (Гончаренко) ; А що ж, як часом на долину Сердито буря набіжить? Рвоне тебе з корінням, як пір'їну, Аж курява угору полетить (Гл.); Птиці вгору летять тривожні (Дор.)]; <^ру нестися см. нестися 4; ~ру т а (і) ^РУ [всё] выше и выше [Кирило: ..А все тихо так, потроху та помалу, та все йде [Xранко] вгору та вгору... Усім містечком владає... (Мирн.)]; барометр іде ^ру барометр поднимается; волосся піднімається (л і з є и т. я.) *wpy (от страха) волосы шевелится; (сильнее) волосы становятся дыбом [Микола по- чутив, що на його голові волосся піднімається вгору (Н.-Лев.)]; все ~ру всё выше [А за пересип*ю синіло Чорне море, піднімалося все вгору, зливалось далеко з туманом на небі, з золотим світом сонця (Н.-Лев.)]; іти, піти и т. п. *^ру перен. а) (о ком) разг. идти, пойти вверх [— Пішли иаціі вгору! — додав третій (Мирн.)]; б) (о чём) подниматься, подыматься, подняться [Оренда пішла вгору... (Мирн.)]; не давати і,/^ру гляну- т и см. глянути; [неначе] світ ком^ піднявся ^ру легко кому на душе (на сердце) [стало] [Дома такий тихий, не гуляє, мало й говорить, а вийде в степ — другий чоловік, неначе світ йому вгору піднявсь! (Вовч.)]\ см. ещё підніматися: світ [вгору] підніметься кому; підіймати (підводити, здіймати и т. п.) г^ру голову, очі, руки поднимать, подымать голову, глаза, руки;
|