Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

уго
156
угр
сонце піднялося (разг.
підбилося) "-Фу солнце [стоит или
поднялось] высоко [Вже сонечко ген-ген
підбилося вгору, а вона спить, неначе пані
яка в перинах (Коцюб.)].
угорці, -ців венгры, венгерцы.
Угорщина Венгрия.
угоряти, -ряв и угорати, -рає, угоріти, -рить
(уменьшаться при плавке, горении) спец.
угорать, угореть [Де б те золото дівалось,
якби не вгоряло (Ном.)].
угостити см. угощати.
угоститися см. угощатися.
уготований 1) уготованный, уготовленный
[Біскуп казав далі:.. — І ще тут, на землі,
зазнаєте ви прообразу пекельних мук,
уготованих дияволові і ангелам його..! (Тулуб)];
~ний наперёд уготованный
(уготовленный) наперёд; книжн. уст.
предуготовленный; 2) приготовленный;
подготовленный [Коли Наполеонові донесли, що Ба-
гратіон вислизнув з уготованої йому пастки,
люті не було меж (Конура)]. Ср.
уготовляти 1—2.
уготовляти, -ляю, -ляєш, уготувати, -тую,
-туєш и уготовити, -товлю, -товиш
1) рит. уготовлять, уготавливать,
уготовить; 2) разг. редк. приготовлять,
приготавливать, приготовить; подготовлять,
подготавливать, подготовить.
угощання угощение [Чарському остогидли
нудотні вияви обивательської пошани до
нього як до поета, він уникав привітань,
альбомів, вгощання декламаціями його ж
віршів (Кундз.)].
угощати, -вдаю, -щаєш, угостити (угощу,
угостиш) угощать, угостить [— Вгощай,
Арка дій Павлович! — Чим же вгощати? (Ши-
ян); Він готувався, скуповувався, щоб
угостити Власова на славу (Мирн.)].
угощатися, -щаюся, -щаєгася, угоститися
(угощуся, угостишся) угощаться,
угоститься [Кинулись брати в обійми, Один
одному раділи, Угощатись посідали (Тич.)].
угощення угощение [Музика ніколи не
відмовлявся від чарки, пив з усіма, хто
запрошував, а потім співав за вгощення
(Шиян)]. '
угребти см. угрібати.
угребтися см. угрібатися.
угри, -рів ист. угры.
угризатися1, -заюся, -заєшся, угризтися, *зу-
ся, -зёшся (во что) вгрызаться, вгрызться
[Гусениці вгризаються відразу всередину
плода і протягом усього життя в другий
плід не переходять (Шкідн і хвор. с.-г,
рослин); Зуби вгризлися глибоко В ту
грушу, по якій бджола Отак лукаво підповзла
(Рил.); Уже не кайла дзвін у млі забоїв
лине, ..вгризаються в пласти нестримні
врубмашини (Сос); Знята рука повільно
почала спадати, але ще за момент рішуче
розрізала повітря, і снаряд вгризся в
хвіст танка (Панч); Брнест тим часом,
зміркувавши, де був слабий бік Начка, мов
кліщ, угризався в нього щораз глибше
(Фр.); Анна: Хто самохіть їх [громадські
пута] прийме хоч на мить, тому навік
вони вгризуться в душу (Л. Укр.)].
угризатися2, -заюся, -заєшся 1) (мучиться)
терзаться; хто ^зається совістю
кого грызёт (мучит; уст. угрызает) совесть
[Ліля все угризається совістю, що дорого
коштує платити за інтернат (Л. Укр.)];
2) (с кем) обл. ссориться; разг. грызться
[Ходячи день у дець по селі і угризаючися
з селянами за всяку дрібницю, кожного
дня [Годієра] приносив нові матеріали для
своїх реляцій (Фр.)].
угризти, -зу, -зёш и однокр. в. угризнути, -ну,
-нёш угрызть, однокр. в. грызнуть, куснуть
[Бачте, яка буйна [картопля]! А вгризніте,
яка крута! (Барв.); Після того, як один
поклонник в припадку екстазу прокусив
пантофлю й угризнув папу за пальця, —
почали в носок підкладати стельку
(Вишня)].
угризтися см. угризатися1.
угрібати, -баю, -баєш, угребти, -бу, -беш
разг. зарывать, зарыть [Украв діжку та
вгріб у полову (Пирят. у. — Сл. Гр.)].
угрібатися, -баюся, -баєшся, угребтися, -бу-
ся, -бёшся разг. врываться, врыться,
зарываться, зарыться [Солдат Дем'ян Нечи-
порук перебігає зигзагами від вирви до
вирви, і в кожній він припадає,
вгрібається в глей — наче добувається в
самісінькі надра землі (Смол.)].
угрівати, -ваю, -ваєш, угріти (угрію, угрієш)
1) пригревать, пригреть; (делать тёплым—
ещё) согревать, согреть, разг. угревать,
угреть [Сонце вгрівало, сиза земля парувала
(Гонч.); Сонце гріє все да гріє помаленьку,
Угріло божий світ (Греб.)]; 2) (изнурять,
загонять) разг. упаривать, упарить [Угріти
коня (Сл. Гр.)]; 3) (только соверш. —
ударить) разг. огреть, ошарашить [Кукса:
..Що це ви, бодай вас, мало мене дубиною
не вгріли? Дранко: Та то я шутку вав!
(Кроп.)]. ^
угріватися, -ваюся, -ваєшся, угрітися
(угріюся, угрієшся) 1) согреваться,
согреться; угреваться, угреться [Дівчата спали
по двоє під однією ковдрою.
Попритуляються одна до одної, цокотять зубами, ніяк не
вгріються (Донч.); Вона угрілася під
пальтом, і вставати не хотілося (Собко)]; 2)
упариваться, упариться. Ср. угрівати 1—2.
угріти см. угрівати.
угрітий 1) пригретый; согретый; угретый;
упаренный [Не спитає: — А чим ти жива?
Чи ти ласкою маєш угрітий Під негоду
спокійний куток? (Манж.)]; ср. угрівати
1—2; 2) согревшийся; угревшийся;
упарившийся; ср. угріватися 1—2.
угрітися см. угріватися.
угробити, -блю, -биш разг. угробить.
угроруси, -сів ист. угрорусы.
угроруський ист. угрорусский.
угро-фіини, -нів утро-финны.
угро-фінський угро-фйнский.
угробити обл. см. завгрубшки.
угрузання увязание.
угрузати, -заю, »заєш, угрузнути а угрузти,
-3ov, -знеш 1) (у що) увязать, вязнуть,
увязнуть (в чём), грузнуть, загрузнуть
(в чём); (проникать) входить, войти (во
что), уходить, уйти (во что), погружаться,

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)