уго 156 угр сонце піднялося (разг. підбилося) "-Фу солнце [стоит или поднялось] высоко [Вже сонечко ген-ген підбилося вгору, а вона спить, неначе пані яка в перинах (Коцюб.)]. угорці, -ців венгры, венгерцы. Угорщина Венгрия. угоряти, -ряв и угорати, -рає, угоріти, -рить (уменьшаться при плавке, горении) спец. угорать, угореть [Де б те золото дівалось, якби не вгоряло (Ном.)]. угостити см. угощати. угоститися см. угощатися. уготований 1) уготованный, уготовленный [Біскуп казав далі:.. — І ще тут, на землі, зазнаєте ви прообразу пекельних мук, уготованих дияволові і ангелам його..! (Тулуб)]; ~ний наперёд уготованный (уготовленный) наперёд; книжн. уст. предуготовленный; 2) приготовленный; подготовленный [Коли Наполеонові донесли, що Ба- гратіон вислизнув з уготованої йому пастки, люті не було меж (Конура)]. Ср. уготовляти 1—2. уготовляти, -ляю, -ляєш, уготувати, -тую, -туєш и уготовити, -товлю, -товиш 1) рит. уготовлять, уготавливать, уготовить; 2) разг. редк. приготовлять, приготавливать, приготовить; подготовлять, подготавливать, подготовить. угощання угощение [Чарському остогидли нудотні вияви обивательської пошани до нього як до поета, він уникав привітань, альбомів, вгощання декламаціями його ж віршів (Кундз.)]. угощати, -вдаю, -щаєш, угостити (угощу, угостиш) угощать, угостить [— Вгощай, Арка дій Павлович! — Чим же вгощати? (Ши- ян); Він готувався, скуповувався, щоб угостити Власова на славу (Мирн.)]. угощатися, -щаюся, -щаєгася, угоститися (угощуся, угостишся) угощаться, угоститься [Кинулись брати в обійми, Один одному раділи, Угощатись посідали (Тич.)]. угощення угощение [Музика ніколи не відмовлявся від чарки, пив з усіма, хто запрошував, а потім співав за вгощення (Шиян)]. ' угребти см. угрібати. угребтися см. угрібатися. угри, -рів ист. угры. угризатися1, -заюся, -заєшся, угризтися, *зу- ся, -зёшся (во что) вгрызаться, вгрызться [Гусениці вгризаються відразу всередину плода і протягом усього життя в другий плід не переходять (Шкідн і хвор. с.-г, рослин); Зуби вгризлися глибоко В ту грушу, по якій бджола Отак лукаво підповзла (Рил.); Уже не кайла дзвін у млі забоїв лине, ..вгризаються в пласти нестримні врубмашини (Сос); Знята рука повільно почала спадати, але ще за момент рішуче розрізала повітря, і снаряд вгризся в хвіст танка (Панч); Брнест тим часом, зміркувавши, де був слабий бік Начка, мов кліщ, угризався в нього щораз глибше (Фр.); Анна: Хто самохіть їх [громадські пута] прийме хоч на мить, тому навік вони вгризуться в душу (Л. Укр.)]. угризатися2, -заюся, -заєшся 1) (мучиться) терзаться; хто ^зається совістю кого грызёт (мучит; уст. угрызает) совесть [Ліля все угризається совістю, що дорого коштує платити за інтернат (Л. Укр.)]; 2) (с кем) обл. ссориться; разг. грызться [Ходячи день у дець по селі і угризаючися з селянами за всяку дрібницю, кожного дня [Годієра] приносив нові матеріали для своїх реляцій (Фр.)]. угризти, -зу, -зёш и однокр. в. угризнути, -ну, -нёш угрызть, однокр. в. грызнуть, куснуть [Бачте, яка буйна [картопля]! А вгризніте, яка крута! (Барв.); Після того, як один поклонник в припадку екстазу прокусив пантофлю й угризнув папу за пальця, — почали в носок підкладати стельку (Вишня)]. угризтися см. угризатися1. угрібати, -баю, -баєш, угребти, -бу, -беш разг. зарывать, зарыть [Украв діжку та вгріб у полову (Пирят. у. — Сл. Гр.)]. угрібатися, -баюся, -баєшся, угребтися, -бу- ся, -бёшся разг. врываться, врыться, зарываться, зарыться [Солдат Дем'ян Нечи- порук перебігає зигзагами від вирви до вирви, і в кожній він припадає, вгрібається в глей — наче добувається в самісінькі надра землі (Смол.)]. угрівати, -ваю, -ваєш, угріти (угрію, угрієш) 1) пригревать, пригреть; (делать тёплым— ещё) согревать, согреть, разг. угревать, угреть [Сонце вгрівало, сиза земля парувала (Гонч.); Сонце гріє все да гріє помаленьку, Угріло божий світ (Греб.)]; 2) (изнурять, загонять) разг. упаривать, упарить [Угріти коня (Сл. Гр.)]; 3) (только соверш. — ударить) разг. огреть, ошарашить [Кукса: ..Що це ви, бодай вас, мало мене дубиною не вгріли? Дранко: Та то я шутку вав! (Кроп.)]. ^ угріватися, -ваюся, -ваєшся, угрітися (угріюся, угрієшся) 1) согреваться, согреться; угреваться, угреться [Дівчата спали по двоє під однією ковдрою. Попритуляються одна до одної, цокотять зубами, ніяк не вгріються (Донч.); Вона угрілася під пальтом, і вставати не хотілося (Собко)]; 2) упариваться, упариться. Ср. угрівати 1—2. угріти см. угрівати. угрітий 1) пригретый; согретый; угретый; упаренный [Не спитає: — А чим ти жива? Чи ти ласкою маєш угрітий Під негоду спокійний куток? (Манж.)]; ср. угрівати 1—2; 2) согревшийся; угревшийся; упарившийся; ср. угріватися 1—2. угрітися см. угріватися. угробити, -блю, -биш разг. угробить. угроруси, -сів ист. угрорусы. угроруський ист. угрорусский. угро-фіини, -нів утро-финны. угро-фінський угро-фйнский. угробити обл. см. завгрубшки. угрузання увязание. угрузати, -заю, »заєш, угрузнути а угрузти, -3ov, -знеш 1) (у що) увязать, вязнуть, увязнуть (в чём), грузнуть, загрузнуть (в чём); (проникать) входить, войти (во что), уходить, уйти (во что), погружаться,
|