Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
УДО 165 удо летворёния [І хоч за роботою він добре I стомився, зате на душі у нього з'явилося почуття справжнього вдоволення своєю працею (Чорн.)]. удоволити см. удоволяти. удоволитися см. удоволитися. удоволяти, -ляю, -ляєш, удоволити, -лю, -лиш уст. см. удовольняти, удовольнити. удоволитися, -ляюся, -лаєшся, удоволитися, -люся, -лигася уст. см, удовольнятися, удовольнитися. удовольнити см. удовольняти. удовольнитися см. удовольнятися. удовольняти, -няю, -няєш, удовольнити, -ню, -ниш удовлетворять, удовлетворить; уст., шутл, ублаготворять, ублаготворить [Врешті не те мене тривожить, що я так мало написав, а те, що написане не вдовольняє мене (Коцюб.)\ Всіх приймали, всіх вітали, Всіх уміли вдовольнити, Тільки нашого поета Пан забувся запросити (Л. Укр.)]. удовольнятися, -няюся, -няєшся, удовольнитися, -нюся, -нишся удовлетворяться, удовлетвориться, быть удовлетворённым, быть довольным; (с оттенком ограничиваться) довольствоваться, удовольствоваться; ублаготворяться, ублаготвориться [Палкої, поетичної вдачі, вона не могла вдовольнитись буденним життям, запрягтись до щоденної важкої праці (Коцюб.); Кислиці Злодій крав: Наївся, вдовольнився; Став лущить зернятко — вдавився (Боров.); Про бідних людей годі й казати: вони мусили вдовольнитися поміччю сонця, котре однаково світить і багатим, і бідним (Коцюб.); Ходили, мало розмовляючи, просто вдовольняючись тільки присутністю одне одного (Собко)]. Ср. удовольняти. удовування вдбвствование. удовувати, -вую, -вуєш вдоветь, вдовствовать [Г о р п и н а: ..Кажуть же, що судженого конем не об'їдеш. Думала я й повік вдовувати, а тут круть-верть... (Крон.)]; жити ~вуючи жить вдовой (вдовствуя) [Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї (Барв.)], удогонь нар. разг, вдогонку [Поїхали за ним удогонь, догнали (Новомоск. у. — Сл Гр.)], удоїти см. удоювати. удолйні нар. обл. внизу [Буяла молода деревина, вдолині — широкогалуза, а вгорі — струнка (Коб,)]. удолйну нар. обл, вниз [Шинок стояв на розі двох вулиць, у дуже добрім місці, хоть майже локоть нижче від рівня вулиці, так що до дверей треба було східцями сходити вдолину (Фр.)]; спустити очі (зір um. n.) *wHy опустить глаза (взор um. п.) [вниз; книжн. долу], потупить глаза (взор и т. п.) [Броня трохи зчервоніла ся й спустила очі вдолину (Март.)]. удома нар. дома [Володя тепер відчував себе в шахті мов удома (Донч.); Вчора брав ванну—добре, що все вдома (Коцюб.)]; умён є, у себе и т. д. ^ма у меня, у себя и т. д, дома; (о работе, со- I браниях и т, п.) у меня, у себя и т. д. на [ дому; сидіти ^ма сидеть дома; (уклоняться от хождения в гости, от посещения общественных мест разг. — ещё) домоседничать [Прийде неділя — він не сидить вдома, а вештається /десь по шинках (Коцюб,); Р у ф і н: Ні, батьку. Ми обоє більше вдома, при хатньому багатті сидимо (Л, Укр.)]; або здобути, або ~ма не бути погов, лйбо пан, либо пропал или лйбо победить, лйбо умереть. удосвіта нар. на рассвете, с рассветом; разг. до солнца, до света; (очень рано) чем свет (разг.), чуть свет [Вдосвіта, раненько, вона вже прокинулася, вже робить і співає (Вовч.)]. удосвітній предрассветный. удосконалений усовершенствованный [Відповідно до програми досліджень космічного простору 12 лютого 1961 року в Радянському Союзі удосконаленою багатоступінчастою ракетою виведено на орбіту важкий штучний супутник Землі (Рад. Укр,, 1961, II)]. удосконаленість, -ності усовершёнствован- ность. удосконалення 1) усовершенствование [Удосконалення керівництва народним господарством повинно супроводитись всемірним спрощенням і здешевленням апарату управління (Програма КПРС)]; 2) (приспособление, приёмы um. п.) усовершенствование [Творчість там, де ремісник досягає досконалості, де він шукає й знаходить, застосовує нове вдосконалення (Донч.)]. удосконалити см. удосконалювати. удосконалитися см. удосконалюватися. удосконалювання совершенствование [..невпинне вдосконалювання машин, що все швидше розвивається, робить життєве становище пролетарів усе менш забезпеченим.. (Комун, ман,)], удосконалювати, -люю, -люєш, удосконалити, -лю, -лиш совершенствовать, усовершенствовать [Всю істоту захопила праця, охопило непереборне бажання удосконалювати буріння й самому удосконалюватися (Ле); Ми будемо безнастанно удосконалювати свою бойову майстерність, щоб у першу-ліпшу хвилину бути готовими битися з ворогами нашої Вітчизни (Вишня); Нам тепер же треба заходитися коло перевірки всіх технологічних процесів на заводі з метою вдосконалити їх (Шовк.)]. удосконалюватися, -лююся, -лювшся, удосконалитися, -люся, -лишся совершенствоваться, усовершенствоваться [В тому і полягає одна з переваг нашої армії, що ми швидко і безупинно вдосконалюємось, зростаємо, міцніємо (Гонч.); Збагатилися і удосконалилися синтаксично-фразеологічні конструкції української мови (Мовозн., 1948, 6)]. удосконалювач усовершёнствователь. удосконалювачка усовершёнствовательница. удосталь, удостачу нар. вдоволь (разг.), вдосталь (разг.); (в необходимом количестве— ещё) достаточно [Удосталь задовольнятимуться потреби всіх верств населення у ви- сокоякісних товарах широкого споживай- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)