Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
УДО 166 ужа ня (Програма КПРС); Вони вже наговорилися вдосталь і тепер кожен по-своєму передумував почуте (Куч.)]. удостоєний удостоенный [Радою академії Шевченко був удостоєний звания некласного художника (Корн.)]. удостоєння удостбение. удостоїти см. удостоювати, удостоїтися см. удостоюватися, удостоювання удостбение. удостоювати, -тонно, -тоюєш, удостоїти, -тою, -тбїш удостаивать, удостоить [Трі- ор не удостоював Гаудентія ні одного слова, розмовляв 8 тими, що сиділи поруч нього (Фр.); Оточена любовною увагою народу, Комуністичної партії, Радянського уряду, який першу її удостоїв звання народної артистки республіки A922 р.), згасла [Запьковецька] ця яскрава зоря українського театру (Рил.)]. удостоюватися, -тбююся, -тоюєшся, удостоїтися, -тбюся, -тбїшся удостаиваться, удостоиться [Стриманий шепіт пробігає між гостей: такої честі ніхто з них не удостоювався (Полт.); Врешті [я] скінчила [повість], прочитала в товаристві, удостоїлась похвали і серйозної критики (Л. Утр.)]. удочерити см. удочеряти, удочеріння удочерение. удочеряти, -ряю, -ряєш, удочерити, -рю, -рйш удочерять, удочерить [Професор удочерив мене, і я стала Вандою Врублевською (Трубл.)]. удоювати (удоюю, удоюєш), удоїти (удою, удоїш) разг. надаивать, надоить. удрати (удеру, удереш) разг. 1) закатить; (исполнить что-либо бойко, залихватски) отхватить; (отплясать — ещё) отколоть [От- таке весілля удрали за Костем і Марфутпою! (Квітка); Ну, так! Удрали молодці! Нехай їй біс — такій музиці, Сполохала наш тихий гай (Гл.)]; ^^ги навпрйсяд- к и пуститься вприсядку; ^ти штуку удрать (отколоть) штуку [— Ну та й хитрий же наш батюшка! Еге! Отаку штуку удрав, — гомоніли чоловіки, розходячись (Н.-Лев.)]; 2) (кого) обл. ударить; обл. удрать [— А ти незугарний! — крикнула Горпина, удравши долонею по губах смілого (Мирн.)]. удратися см. удиратися, удруге нар. вторично, второй раз; (реже) повторно [Од вітрів свіжіють небосхили, тільки хмари вже важкі, як ртуть, а в каштанах стільки тої сили, що, здається, вдруге зацвітуть (Дмитр.)]. удружити (удружу, удружиш) удружить [От- так-то йому [сотнику] удружила Явдоха Зубиха, конотопська відьма, за той бешкет, що він їй на річці і над річкою при усій громаді зробив (Квітка)]. удряпнути, -ну, -нёш царапнуть; (поранить) оцарапать [Чи ви од чаду, чи в похмілля? Чи чорт за душу удряпнув? (Котл.); А Наталя побачила, що вш руку вдряпнув об камінь, і враз дістала бинт з торбинки і перев'язала виразку (Донч.)]. $д>;д обл. см. одуд, удушення удушение. удупштель, -теля удушитель. удушителька удушйтельница. удушити (удушу, удушиш) удушить, задушить [—- Не вмер Данило, так болячка вдушила!—хтось сказав з громади (Мирн.)]. удушитися (удушуся, удушишся) 1) задохнуться [Управительська дочка маленька гралася з утятком, жалуючи та пестячи, поки аж утятко не вдушилося (Вовч.)]; 2) (повеситься) разг. удушиться, задушиться. удушливий удушливый; {одне, ночи и т. п. — еще) душный [Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Мирн.)]. удушшя обл. удушье. удягання 1) одевание; 2) надевание. Ср. удягати 1—2. удягати, -гаю, -гаєш, удягти (удягну, удягнеш) и удягнути (чаще вдягати, вдягти и вдягнути) 1) одевать, одеть [Тірца: Дбай сама на себе, то будеш вільна, — перед ворогами не скажеш: хто мені одежу дасть? Не скаже ворог: я тебе вдягаю (Л. Укр.); Як от, хтозна-звідки, хмари узялись: Небо вдягнули у чорнії шати, На землю спустились дощиком й снігом (Коцюб.)]; 2) (что на себя) надевать, надеть [Василько почав лагодитись в дорогу. Він запріг коней,.удяг кожушину і виїхав з двору (Коцюб.)]. удягатися, -гаюся, -гаєшся, удягтися (удягнуся, удягнешся) и удягнутися (чаще вдягатися, вдягтися и вдягнутися) 1) одеваться, одеться [Ну, прокидайтеся, діти: Ранок — до книжки пора! ..Швидше вдягайтесь до школи! (Граб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) одеваться; надеваться; ср. удягати 1—2. удягнений одетый [Другий [чоловік] молодий, з русявою бородою, удягнений у чорну сукняну одежу з золоченими ґудзиками і темно-веленим, гаптованим золотом коміром (Мирн.); В цей час на засідання потрапив по-дорожньому вдягнений чоловік (Ле)]. удягнути см. удягати. удягнутий одетый [У цвіті ниви скрізь духмяні, Плодами вдягнуті сади (Мас.)]. удягнутися см. удягатися. удягти см. удягати. удягтися см. удягатися. удячний, удячність, удячно редк. см. вдячний, вдячність, вдячно. Уельс, -су Уэльс. уельський уэльсский. уж обл. см. вуж. ужака обл. см. вужака. ужалений ужаленный [Марія сахнулась, як ужалена (Баш)]. ужалити (ужалю, ужалиш) ужалить; (о крапиве —еще) стрекнуть (разг.)9 обжечь [П p o- к і п: ..Бджола сердитих не терпить. Вжалить неодмінно (Корн.); [Комарі] співали тонісінько, улесливо, наче просили пробачення за те, що зараз ужалять (Донч.); Згадка про Тараса, мов кропива, вжалила їй серце (Шиян)]. ужарити см. ужарювати. ужаритися см. ужарюватися. ужарювати, -рюю, -рюєш, ужарити, -рю, -риш 1) ужаривать, ужарить [Добре вжа- I . рила гуску (Сл. Гр.)]; 2) (только соверш. — |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)