Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ужа 167 исполнить что-либо) разг. ударить, хватить, дёрнуть [— Ну й заспівали! — промовив один..— Ось давайте., вжаримо нашої мужицької! — почувся голос од краю (Вас.)]; 3) (только соверш. — кого) разг. огреть; (чем-либо гнущимся) стегнуть, разг. стегануть [Він її [змію] як ужарив (Етн. мат.)]. ужарюватися, -рюеться, ужаритися, -риться ужариваться, ужариться. ужати обл. см. зжати, зжинати. ужатися см. ужинатися. _ ужахнути, -ну, -нёш ужаснуть; (слабее) испугать. ужахнутися, -нуся, -нёшся прийти в ужас, ужаснуться; испугаться; кинуться [с испуга] [Стара Зінька таки випитала в дочки й довідалась, що Роман ходить до Соломії Чечотівни. Вона аж ужахнулася (Н.-Лев.); Гашіца присунулась до Йона та торкнула його. Парубок вжахнувся, несподівано побачивши її (Коцюб.)]; гнувшись в ужасе; (реже) ужаснувшись; испуганно [Л у к а ш вжахнувшись: Що се таке? (Л. Укр.)]. Ср. ужахнути. ужва обл. верёвка [свитая из лозы и т. п.] [І пригадалось дитинство, коли він із батьком, старим лісорубом, гонив міцно скру- , чені ужвою плоти по Десні і Дніпру (Ст.)]. Ужгород Ужгород. ужгородський ужгородский. уже 1) нар. уже; (реже) уж [І рухається день, як верств одвічних здвиг, І другий день уже чекає черги (Бажан)]; 2) част. уж; оце вже н і! вот уж нет!; ч и вже ж неужели; уст. ужели, ужель [Чи вже ж їй вік продівувать, Зносити брівоньки нізащо?.. (Шевч.)]. уживаний 1) прич. употребляемый; применяемый [Тут розбита бочка нафтової ропи, уживаної до випалювання (Фр.)]\ ер. уживати 1; 2) прил. употребительный; (не новый) подержанный; 0 широко ^ний широко употребляемый; широко применяемый; (чаще) распространённый [Я звернув увагу на те, що поруч із древком прапора висіла на стіні проста учнівська полотняна сумка, так широко вживана по наших сільських школах (Янов.)]. уживаність, -ності употребительность [Особливо часто перекладачі і редактори ігнорують ступінь вживаності слова в одній і другій мові, а це має дуже велике значення (Кундз.)]. уживання 1) употребление; применение; пользование (чем) [Успішність праці збільшується в багато разів від уживання машин (Ленін)]; г~ня заходів принятие мер; 2) потребление; редк. употребление [Пан писар, боячись за своє життя, ладен навіть покинути вживання того шкідливого, зараженого хворобою трунку (Коцюб.)]; надмірне г^ня ч о г о чрезмерное потребление чего, излишество в потреблении чего; невоздержание от чего [Увійшов молодий панок, років, може, двадцяти двох, 8 непевною і передчасно постарілою фізіономією, що носила виразні сліди багатьох неспаних ночей і над- ужн мірного вживання гострих напитків (Фр.)]- Ср. уживати 1—2. -' уживати, -ваю, -вавш, ужити (уживу, уживеш) (що, чого) 1) употреблять, употребить (что); (о средствах, приёмах и т. п. — ещё) применять, применить (что), (не систематически) прибегать, прибегнуть (к чему), (только несоверш.) пользоваться (чем) [Леночка розповідала, вживаючи книжних зворотів мови, вона все хотіла потрапити в газетний тон (Я нов.); В жанрових картинах, якими він [мороз] заповнює вулиці, він часом уживає кармін (Коцюб.); КайЛетіцій: Доносів не цурався і Катон, та й Ціцерон їх уживав в потребі (Л. Укр.); Прісцілла: ..Се ж навіть не по правді, щоб я мала вживати твого захисту й опіки, ..коли я справді не жона тобі (Л. Укр.); Була вона [рушниця] старенька, іржава, давно вже не вживав її бай, без діла висіла вона в нього в коші (Донч.)]; ужити всіх заходів см. захід2 1; ужити силу применить силу, воздействовать силой; 2) (о пище и т. п.) разг. потреблять (только несоверш.); употреблять (только несоверш.); (в отдельных случаях) пить, выпить, попить, есть, съесть, поесть [їх Мессія не звик до царської розкоші, — нащо йому та олія, що тільки царі уживали? (Л. Укр.); Він не крився, що вживає заборонений трунок (Коцюб.); — Попили, поїли у вас, Петро Лукич, — сказав Рубець. — Пора й додому. — Куди? Так рано? Та я не бачив, чи ви що й вживали (Мирн.)]; ^вати горілки пить; (реже) пить водку [Горілки не вживав [маляр] так, щоб через край (Квітка)]; ~вати як іжу (для їди) употреблять в пищу; ^>вати над міру що употреблять чрезмерно что; книжн. излишествовать в чём. уживатися1, -вається страд, з. употребляться; применяться. Ср. уживати 1. уживатися2, -ваюся, -ваєшся, ужитися (уживуся, уживешся) 1) (с кем, с чем) уживаться, ужиться [Щоб різні нації вільно і мирно уживалися вкупі або розходилися (коли це їм зручніше), утворюючи різні держави, для цього потрібен повний демократизм.. (Ленін); Хіба ж можна було з ним де ужитися... Скільки ми тих квартир перемінили (Мирн.)]; 2) (во что — свыкаться с чем) вживаться, вжиться [І все-таки, незважаючи на якусь невидиму стіну, що виникала між ним і мешканцями Дорнау, капітан звикав до цього міста, вживався в нього, намагався зрозуміти особливості тутешнього життя (Собко)]. ужин, -ну жатва; (количество сжатого хлеба) нажин, обл. ужин [Гриміли врубові в низах його [Донбасу] підземних, Покосів чорних там складаючи ужин (Ус.)]. ужинатися, -наюся, -наєшся, ужатися (ужнуся, ужнешся) разг. во время жатвы захватывать часть соседнего участка. ужинок, -нку жатва; нажин; ужин [Звозили снопи, сіно, — славний ужинок цього літа взяли люди з панського поля! (Горд.)]. Ср. ужин. ужити1 см. уживати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)