Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ужи 168 узо ужити2 (уживу, уживеш) (где или с кем) разг. смочь жить, ужиться [Не вжив у Михайла старий через Палажку, що й до його сувора була (Тесл.)]. ужитий употреблённый; применённый; ^>ті заходи принятые меры. Ср. уживати 1. ужитися см. уживатися2. ужитки, -ків разг. достатки; (вещи—ещё) добро, пожитки, имущество, разг. скарб [Оставляю тобі., всі мої ужитки, всі мої ужитки і маленькі дітки (народна пісня); Може, не один багач, почувши ту Карме- леву пісню, ..обертав свій погляд задивова- ний у всі боки й ішов оглядати свої вжитки усі (Вовч.)]. ужиткування 1) употребление; применение; 2) потребление. Ср. ужиткувати 1—2. ужиткувати, -кую, -куєш обл. 1) употреблять; применять; 2) (расходовать) потреблять [Ми, робітні люди, продукуємо гроші, а ви, легкобити, ужиткуєте (Март.)]. ужиток, -тку 1) употребление [Порох, який приніс капітан, лишився без ужитку (Фр.)]; бути в г^тку быть в употреблении; (об общепринятому привычном пользовании чем-нибудь—ещё) быть в обиходе; ввійти в широкий ~к войти в обиход [Терміни фольклор (народна творчість) і фольклористика (наука про цю творчість) не так давно ввійшли у широкий вжиток (Рил.)]; запровадити в ~к нове с л 6- в о пустить в ход (обиход) новое слово; повсякденний (щоденний) ~к повседневный (ежедневный) обиход; предмети (речі) домашнього (хатнього) ^тку предметы домашнего обихода, обиходные предметы; предмети (речі) повсякденного ~тку см. повсякденний; предмети (речі) ш и р о к о г о г^тку предметы широкого потребления [Особливо сильно зросли в США ціни на предмети широкого вжитку (Рад. Укр., 1949, III)]; 2) (хороший результат) разг. польза [Вона ще вчора надумала, що з нашого кохання нічого не буде — ні щастя, ні вжитку, бо позавчора негарний сон їй снився (Вовч.)]. ужиття употребление; применение; ^тя з а- ходів принятие мер [Завданням республіканського, революційного уряду було визнано відразу вжиття серйозних рішучих заходів для усунення розрухи (Ленін)]. Ср. уживати 1. ужівка обл. см. вужівка. узавтра разг. см. завтра. узагальнений обобщённый [Гоголь був одним із найбільших у світі творців типових, узагальнених образів (Рил.)]. узагальненість, -ності обобщённость [Життєздатність і колосальна сила діяння народної музики пояснюються саме типовістю і узагальненістю її музичних образів (Мислі., 1956, 4)]. узагальнення обобщение [Узагальнення в художньому образі має специфічну відмінність від узагальнення наукового (Іст. укр літ)]. узагальнено нар. обобщённо. узагальнити см. узагальнювати. узагальнитися см. узагальнюватися. узагальнювання обобщение. узагальнювати, -нюю, -нюеш, узагальнити, -ню, -ниш обобщать, обобщить [Нова Програма творчо узагальнює практику будівництва соціалізму (Програма КПРС); У своїй знаменитій книзі «Матеріалізм і емпіріокритицизм» В. І. Ленін узагальнив новітні досягнення науки, збагатив теорію пізнання марксизму рядом надзвичайно важливих положень і висновків (Ком. Укр. у i960, 4)]. узагальнюватися, -нювться, узагальнитися, -ниться обобщаться, обобщиться. узагальнюючий обобщающий [Реалізм Тичини далекий від безкрилої описовості, майже кожна деталь у його віршах пройнята узагальнюючою думкою, має чітку ідейну спрямованість (Іст. укр. літ.)]. узад см. взад. узаконений узаконенный. узаконення узаконение [Очевидно, одним з важливих завдань Інституту мовознавства є фіксування і узаконення у словниках всього нового, що вносить у мову розвиток народного господарства, культури, науки (Кундз.)]. узаконити см. узаконювати. узаконитися см. узаконюватися. узаконювання узаконение. узаконювати, -нюю, -нюеш и (реже) узаконяти, -няю, -нябш, узаконити, -ню, -ниш узаконивать, узаконять, узаконить [За Марксом, держава є орган класового панування, орган пригноблення одного класу іншим, є створення «порядку», який узаконює і зміцнює це пригноблення, стримуючи зіткнення класів (Ленін)]. узаконюватися, -нюється и (реже) узаконятися, -нявться, узаконитися, -ниться узакониваться, узаконяться, узакониться. узаконяти см. узаконювати. узаконятися см. узаконюватися. узаперті см. взаперті. узбек узбек. узбеки, -ків узбеки. Узбекистан, -ну Узбекистан. узбережжя побережье [Північно-східне узбережжя Каспію казахський народ називає Шевченківським заповідником (Рад. Укр., 1954, І)]. узбережний побережный [Веселу пісню тав- ?>ичанки Узбережний заховав вишняк Мас.)]. Узбецька Радянська Соціалістична Республік ка Узбекская Советская Социалистическая Республика. узбецький узбекский. узбечка узбечка. узбіч нар. в стороне; (реже) обочь [Все глибшає і глухне ніч. Якесь село лежить узбіч (Бажан)]. узбічний находящийся в стороне от чего- либо; (расположенный вдоль дороги) придорожный [Дорога від найближчого тилового села до переднього краю захрясла танками, тягачами, автомашинами. По во- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)