Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
узб 169 УЗД лі все це розсотувалося в узбічні гаї та улоговини (Гонч.)]. узбіччя 1) (край) обочина [Сніг майже зійшов, дороги протряхли, йти було легко, особливо узбіччями (Коп.)]; н а ^чі, н а ^чю на обочине; (дальше) в стороне [Вони [Сагайдачний і Настя] присіли на узбіччі біля дороги (Тулуб); Ліс смугою лежав на узбіччі, десь далеко втопав у сніжному морі (Ле)]; 2) (гори и т. п.) склон [Він сідав десь на узбіччю гори, виймав денцівку [сопілку] і вигравав немудрі пісні (Коцюб.)]. узбочина обочина [Люди немов не помітили, що Ремез звернув із шляху, стоїть на узбочині, схилився до колеса, вдаючи, що порається біля маточини (Скляр.)]. узброїти см. узброювати. узбрбїтися см. узбрбюватися. узброювати, узброїти уст. см. озброювати, озброїти. узбрбюватися и редк. узброятися, -рояюся, -рояєшся, узбрбїтися уст. см. озброюватися, озброїтися. Узб. РСР Узб. ССР; см. Узбецька Радянська Соціалістична Республіка. узвар, -ру компот [из сушёных фруктов]; обл. взвар [Вона поналивала в чашки холодного грушевого узвару (Бойч.)]. узварець, -рцю разг. ласк, от узвар [— Ізварю я тобі узварцю? — От горщик наварила, двічі напоїла (Барв.)]. узвати см. узивати. узвичаєний общепринятый; (обыденный) обиходный; установившийся. Ср. узвичаїти. узвичаїти, -чаю, -чаїш ввести в [широкий] обиход; (о правиле, обычае и т. п.) установить. узвичаїтися, -чаюся, -чаїшея 1) (о ком) разг. привыкнуть [Всього, кажу, було, нім Мася узвичаїчась по-польськи балакати (Свидн.)]; 2) (о чём) войти в [широкий] обиход; установиться; ср. узвичаїти. узвишшя возвышение; (о местности — обычно) возвышенность, (поменьше) разг. взгорье [На узвишші кам'янім, Мов живий — товариш Ленін (Мур.); Гнаний вітром, вогонь наступав з недалекого узвишшя кривулястою довжелезною лавою (Гонч.); Шлях збігав на міст, а потім піднімався на узвишшя і пропадав у степу (Десн.)]. узвіз, -возу подъём; обл. взвоз [До стіп Ки- таю-городка Почавсь крутий узвіз (Ус); Матвійко боїться крутого узвозу, та не хоче виказати цього перед батьком (Донч.)]. узгір'я 1) взгорье (разг.); холм; (поменьше) разг. взгорок; собир. взгорья, холмы, взгорки [Ще густіший морок виповняв глибокі чорториї, що збігали в долину по схилу прибережного узгір'я (Коцюб.); Геть оточене узгір'ям, ..Розляглось, як мрія, красне КотереІ (Л. Укр.)]; 2) склон горы (или берега), отлогость; собир. склоны горы (или берега), отлогости [Плануючи відбудову села, не треба забувати про узгір'я над О сколом, — там можна посадити чудесні садки терасами (Вишня)]. узгір'ячко уменьш. холмик; взгорок. Ср. узгір'я 1. узгляднювати, -нюю, -нюєш и обл. узгл яд пяти, -няю, -нябш, узгляднити (узглядню, узглядниш) принимать во внимание, принять во внимание, учитывать, учесть [Коли узгляднювати життя, вчинки і слова батька.., то справді треба дивуватися, що він [син] ще й таким вийшов у світ (Круш.); Чи зносила я стільки горя на те, щоб не узглядняти настрою хорих? Ні, я стала терпелива і лагідна (Коб.)]. узгляднюватися, -нювться приниматься во внимание, учитываться. узглядняти см. узгляднювати. узгоджений 1) согласованный [Програми з історії узгоджено з програмами з літератури , географії та інших суміжних предметів (Укр. іст. ж., i960, 1)]; 2) согласованный; *^не означення согласованное определение. Ср. узгоджувати 1—2. узгодженість, -ності согласованность. узгодження 1) согласование; 2) согласование. Ср. узгоджувати 1—2. узгоджено нар. согласованно. узгоджувати, -джую, -джувш, узгодити, -годжу, -годиш 1) согласовывать, согласовать [Свідомість непослідовності, незавершеності, однобічності старого матеріалізму привела Маркса до переконання в необхідності «узгодити науку про суспільство з матеріалістичною основою і перебудувати її відповідно до цієї основи» (Ленін)]; 2) грам, согласовывать, согласовать. узгоджуватися, -джується, узгодитися, -дить- ся 1) согласоваться (несоверш. и соверш.); 2) (только несоверш.) согласоваться. Ср. узгоджувати 1—2; 3) страд, з. (несоверш.) согласовываться. узгодити см. узгоджувати. узгодитися см. узгоджуватися. узголів'я, узголов'я изголовье [Чиясь рука нагірні квіти Поклала в узголів'я їм [партизанам] (Рил.); Не засвічуючи світла, [Микола] підійшов до ліжка, нахилився в узголов'ї Марка (Ст.)]. узголбв'ячко уменьш., ласк, изголовьице [Потомленому, побитому наймиту малому снилося, що усі ті птиці., в'ються, б'ються, кружляють над його узголов'ячком (Вовч.)]. узда узда [Ой піймаю, загнуздаю [коня] Шовковою уздою (народна пісня)]. уздечка 1) уздечка, узда [Мовчки віла на коня сідає і пуска уздечку геть на вітер (Л. Укр.)]; тримати (держати) коня за <^ку держать лошадь под уздцы; 2) анат. уздечка. уздечковий уздечный. уздовж 1) нар. вдоль; (реже) в длину [Дід одно човга [по хаті] то вздовж, то впоперек своїми босими ногами (Мирн.)]; ^ж і впоперек вдоль и поперёк [Пів свого життя [дід Пуд] наймитував у куркулів та поміщиків, сходив уздовж і впоперек усю Таврію (Рад. Укр., 1959, IV)]; 2) предл. вдоль [Маковей хапає кабель в руки і біжить уздовж лінії (Гонч.)]. уздогш обл. см. навздогін. уздоровйти см. уздорбвлювати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)