Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
УЗУ 171 узя датське добро І иа подвиг новий причаститься!.. E7іде); Звірюка до Огню підскочив, Підскочив, озирнувсь, мов торо- плений, сів (Бо зроду вперше він Огонь узрів) (Греб.)]. узуальний юр. узуальный. узування см. взування, узувати, узути см. взувати, взути, узуватися, узутися см. взуватися, взутися, узурпатор, -ра узурпатор ІК р у с т а: ..От я знаю сам таких, що цезаря готові зневажати — для них він, бач, тиран та узурпатор (Л. Укр.)]. узурпаторство узурпаторство. узурпаторський узурпаторский. узурпація узурпация [Міжнародні обставини того часу — після узурпації гітлерівцями влади в Німеччині — були особливо складні (Смол.)]. узурпований узурпированный. узурпувати, -пую, -пувш уэурпйровать [Ватікан першим вступив в офіціальні переговори з Гітлером, коли той узурпував владу в Німеччині, — ще в 1933 році (Смол.)]. узурпуватися, -пубться узурпироваться. узус, -су юр. узус. увути см. узувати, узутий см. взутий, узутися см. узуватися. узяти (візьму, візьмеш) 1) взять; (что-либо подаваемое, а также в сочетаниях с абстрактными сущ. — ещё) принять; (увести, увезти, унести с собой — ещё) захватить, разг. прихватить [Найкращая з всього села [дівчина] Давненько вже у яр пішла, Узявши глечик; та й немає (Шевч.); Від землі треба взяти все, що вона може дати (Рад. Укр., 1948, X); Цар під старість оженився (За походами спізнився) І на горе, на біду Взяв царицю молоду (Пере.); Узяв я вправо (Мирн.); — Ти взяв двері на васув? —- спитала Соломія (Куч.)]; ~ти в дужки см. дужка 2; ^ти в полон см. полон 1; ~тп в роботу ког6 см. робота 1; ~ти гору (верх) см. гора и верх 5; ~ти до відома см. відома; ^ти до керівництва см. керівництво 1; ~ти до сёрця принять к сердцу; ~ти до уваги принять во внимание (реже в соображение, в расчёт), учесть [Голос поклика ча: Кней Люцій просить взяти до уваги, що всі обвинувачені ніколи себе влочйном не сплямили досі (Л. Укр.)]; візьміть до уваги примите во внимание (реже в соображение, в расчёт), заметьте, учтите ;^ти ж і т е (вводное словосочетание) разг. и то сказать, опять же [Ну взяти ж і те — усіх же не вблаготвориш (Головко)]; ~тп за барки см. барки; ~ти з а взірець взять (принять) за образец, взять в пример [3 такою славою та честю запізнавшись, І ви ті звичаї візьміте за взірець: Закладом учиніть незгоді цій кінець (перекл. Рильського)]; *wth 8 а жарт принять в взятку; г^ти за живе задеть sa живбе [Андрія взяло за живе. Він теж хотів, щоб його слухали, почули все його життя (Коцюб.)]; узяло 8 а живіт см. живіт 1; ~ти за серце (взволновать) взять за сердце [— І що воно таке? Наче нічого й нема, — пробудився від задуми конюх. — Простенький собі листочок з зошита чи, може, два... А ви їх прочитали, і одразу за серце взяло (Куч.)]; f^rn когб за дружину (за жінку, за себе) взять кого в жёны, жениться на ком [Старшина: ..Мені захотілось її взять за жінку (Тоб.); Хре- щатенький Барвінок Усіх вдивував — Він Фіалочку блакитну, Наче панночку тендітну, За себе узяв (Гл.)]; узяли морози см. мороз; ~ти на глум (кого, що) поднять на смех (кого, что); (зло) начать глумиться (над кем, над чем); ^ти на дбпит кого взять на допрос когб; ^начать допрашивать) подвергнуть допросу когб; г^ти на думку разе, начать (стать) думать [Він зараз узяв на думку, як би то йому свого сотника вовсім з'їсти (Квітка)]; ^*ти на кпй- н и к о г 6 см. кепкування; ~ти намір решить; разг. надумать; книжн. возыметь намерение; уст. намериться, вознамериться; г^ти на п л 6 ч і взять (о тяжёлом взвалить) на плечи [Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в'язку нарубать, Та як її на плечі взять: Осика — не полова! (Гл.)]; г-^тш на розум разг. намотать [себе] на ус; ^ти^ на свое піклування кого см. піклування; ^ти на сміх подпить на смех; ^ти на я з и к й см. язйк 1; г^ти під варту см. варта; ^>ти під сумнів що веять под сомнение что, подвергнуть сомнению что, усомниться в чём; rw-ги собі в голову що надумать что [Видно, наш великорозумний щось уп'ять узяв собі в голову та кіньми ганяв, бо вже їм і пора бути, а нема (Мирн.)]; г~ти собі за правило взять (положить) себе за правило, положить себе правилом; узяв собі так| думку разг. надумал такое; ~ти ш л ю б 8 ким см. шлюб 2; н є взяв його (її и т. д.) кат (чорт, дідько um. п.) фам. чёрт [его, её и m. д.] возьми (дери, побери) [А танок вела Явдоха Колупайчиха, молодиця гарна, не узяв її кат (Квітка)]; н і- ч 6 г о не візьмеш 8 кого ничего не возьмёшь с когб; разг. взятки гладки с когб; хай його чорт візьме бран. чёрт его побери, чёрт с ним; 2) (в сочетаниях с сущ., обозначающими состояние, чувство) охватить, взять; (сильнее и преим. об отрицательном — ещё) одолеть, разг. разобрать; часто переводится также глаголом стать с заменой сущ. соответствующим наречием и винительного п. дательным [Холодний жах пройняв мені всю душу, Непевність узяла:—чи се ж ті чисті, Мов квітка, чистії уста Марії? (перекл. Л. Українки); Вже й острах узяв того чоловіка, почав він богу молитися, а діти сплять (Коцюб.)]; узяла досада кого досада веяла (разобрала) кого, досадно стало ком^ [Дивлюся я да неї та думаю: чого вона ровпинаєтьоя? Чи жалко то їй так?.. Досада мене узяла |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)