Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
узя 172 узя (Мирн.)]; узяла думка чию голо- в у, узяли кого думки и т. п. разг. одолели кого мысли (думы); задумался кто; (решает вопрос) ломает голову кто [Узяла думка безжурну парубочу голову, ходить, як сич, повісивши носа (Мирн.); Узяли його думки та гадки, який-то там бешкет зробили пану сотнику у Безверхім хуторі? (Квітка)]; ^*ти зло на (проти) кого разе, разозлиться на кого; узяла кого така думка разг. пришла кому такая мысль, кто надумал такое [Тоді вже взяла мене така думка: мати підожде, та побачивши, що я вперлась та й з літ уже виходжу, то й не буде неволити, оддасть мене за москаля, як вернеться (Барв.)]; узяла мене охота разг. взяла меня охота, пришла мне охота; ^ти ненависть на кого разг. возненавидеть кого [Я матері кажу: «Яке мов життя буде? Та й її, як я візьму на неї ненависть?» (Барв.)]; узяв сміх кого разобрал смех кого; узяла туга кого тоска охватила (взяла; одолела; разобрала) кого, тоскливо стало кому [Спалахнула далека зірниця. Ох, яка мене туга взяла! Серце гострим ножем пройняла... (Л. Укр.)]; 3) (с инфинитивом) разг. начать, стать; (об активном действии — ещё) взяться, приняться [Взяв я вмовляти її, взяв їй казати, як вірно люблю її... (Коцюб.)]; 4) обл. надеть [Хотіла [молодша невістка] пак голову пов'язати платком, так старша не звеліла, бо для такого праз- ника звичайніш узяти на голову очіпок (Квітка)]; 0 ~ти під козирок взять (сделать) под козырёк [Христина Архипівна: ..Тоді зійшов з коня матрос-командир, підійшов до мене, взяв він під козирок (Корн.)]; ~ти участь см. участь; узяла що ржа (іржа) что покрылось (разг. взялось) ржавчиной [Одвага наша — меч, политий кров'ю, Бряжчить у піхвах, ржа його взяла (Л. Укр.)]. узятий взятый; принятый; захваченный; прихваченный [Чутки і поголоски, невідомо звідки узяті, ..росли на очах, як тісто в діжі (Коцюб.); В крижані шори взято ріки й дерева, а на розлогих степах вовком шугав вітер (Кирил.)]. Ср. узяти 1. узятися (візьмуся, візьмешся) 1) взяться; (рукой за что-либо — ещё) схватиться; (при названии орудия действия — обычно) взять (что) [По садочку собі ходять, За руки візьмуться, Розмовляють та радяться, Коли поберуться (Л. Укр.); Узялася [мати] за віник і почала знову мести (Мирн.)]; ~тися в (під) боки и редк. ~тися у (під) бік см. бік 1; ~тися за боки (от смеха) схватиться за бока [Сміялись матроси, узявшись за боки: Солоний ти хлопець, майор синьоокий! (Нагн)]; ~тися за голову прям., перен. схватиться (прям. — ещё взяться) за" голову; (обеими руками) обхватить голову [Бней похнюпивсь, дослухався, Сивилла що йому вереда, Стояв, за голову узявся, Не по йому ся річ була (Котл.)]; і за х о л б д в>у в 6 д у не візьметься см. вода; коли узявся за гуж, не кажи, що не д у ж см. гуж; 2) (за какое-нибудь дело) взяться; (начать делать — ещё) приняться (с неопр. ф. глагола или за что), стать (то- лько с неопр. ф. глагола), (реже) приступить (к чему), заняться (чем) [Радіоприймач Петро взявся встановити сам (Грим.); От вийняв [граф] олівця, розгортує листки І взявся рисувать тонке сплетіння ліній (перекл. Рильського); Узявся бригадир ще раз переконувати Секлету Пилипівну, що її ледарство та неробство до добра не доведе (Вишня); За кілька хвилин надійшли Рудик з заспаним Савченком, і всі троє взялись до снідання (Коцюб.); — Хай буде по-вашому, — відказав він і, прицмокуючи, узявся за качку, заїдаючи її присмаженою картоплею (Мирн.); Далі [Екбаль-ганем] взялася до зачіски (Л. Укр.)]; ^тися до роботи (за роботу) взяться (приняться) за работу [[Харитя,] схиливши русяву голівку, взялась до роботи (Коцюб.)]; ^тися за книжку, за перо взяться за книгу, за перо; *^тися з а (обл. до) кого взяться (приняться) за кого [Годі тепер пестити Михася, а треба до нього добре взятися, щоб не пустував (Мак.)]; 3) (появиться) разг. взяться ІВсе йде, все минає — і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? (шевч.); Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном. Звідкись припала охота до праці, десь узялись нові сили, енергія (Коцюб.)]; де не взявся (взялася, взялися) (о неожиданном появлении) откуда ни возьмись [Де не взялась на небі чорна хмара, І блискавка, і дощ, неначе божа кара (Гл.)]; 4) (чем) покрыться; (слегка) подёрнуться; разг. взяться; (сделаться чем) обернуться (во что), обратиться (во что); иногда вместе с существительным или без него передаётся соответствующим полнозначным глаголом [Нога в хлопця взялася синіми плямами, він пашів жаром і марив (Донч.), А дівчина, побачивши його, узялась рожевим рум'янцем, мов огнем і полум'ям (Вовч.); Не знать де й ділась [дівчина], наче росою взялась попід вербою (Барв.)]; ^тися вогнём быть охваченным огнём; загореться [Ти тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Янов.); Кому черево наросте аж вище носа, а тобі жили тягтиме, пропади воно прахом... бодай би взялось вогнем та розвіялось попелом разом з людською кривдою... (Коцюб.)]; ~-*тися д р 6 т о м (о волосах) встать дыбом; ^тися іскрою заискриться [Візьмуться іскрою старі очі, насупляться брови (Вас.)]; ^*тися кригою (льодом) см. крига 1; ***тися попелом обратиться в пепел [Не одну я нічку не спала, не один день гірко працювала, здоров'ям накладала, а тепер — де воно [добро]? Попелом узялося... (Коцюб.)]; *-тися яким сном редк. заснуть каким сном [Параска затихла-заснула. Спершу все кидалась, жахалася, а далі — наче мертвим сном узялася... (Мирн.)]; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)