Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
узя 173 уїс 5) (кто с кем) разг. редк. пожениться [Хіба було коли в світі, Щиро що кохались, Розійшлися, не взялися й живими остались? (Шевч.)]; О узявся жарт кого разг. шутки шутит кто [Чи ти знавісніла, молодице, чи тебе нині жарт узявся?.. (Коцюб.)]; узявся мороз ударил мороз [Над вечір узявся невеликий мороз (Трубл.)]; ^тися на облік взяться на учёт [Після того як Ганна взялася на облік і вони втрьох вийшли з клубу, Мотя ще познайомила її з низенькою рухливою дівчиною (Козач.)]; ^тися на хитрощі (па хитрість) разг. пуститься на хитрость [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Фр.)]; з а розум ~тися разг. за ум взяться [Хотів же я женитися, За розум узятись; Почав ходить на досвітки Та все женихатись (Щог.)]; на світ узялося разг. рассвело [Саме на світ узялося, сонце на знак мій засвітило, далеко видко на всі чотири сторони мій червоний знак (Янов.)]; р є п'я- хбм ^тися пристать (вцепиться), как репей [Так реп'яхом і узявсь [солдат] і каже... (Квітка)]. узяток, -тку с.-х. взяток [Всі вулики затихають, а ці [бджоли] — летять! Розумієте — летять, щоб устигнути ще раз повернутися із взятком (Донч.)]. узький редк. см. вузький, уїдати (уїдаю, уїдаєш) разг. 1) уедать, уесть; 2) (о собаках) лаять; (без дополнения — еще) заливаться [Вони [пси] гурмою біжать довкола візка; деякі уїдають на конячку (Фр.); Пси., гурмою вилетіли на дорогу, уїдають так, що аж землю під собою гризуть (Фр.)]. уїдатися (уїдаюся, уїдаєшся), уїстися (уїмся, уїсися) 1) въедаться, въесться [Несподівано хата почала сповнюватися димом. Він в'їдався в горло, викликав жахливу різь в очах (Шиян); Вугільна пилюка глибоко в'їлася йому в обличчя (Гонч.)]; 2) перен. разг. взъедаться, взъесться (на кого); придираться, придраться (к кому) [По весні і Йосип удруге оженивсь. Та взяв люту вдову з двома дітьми; з першого дпя уїлася на хлопця (Головко); Яків: І тобі пе гріх отак знущатись? ..Бартоломей: Чого ти оце уїдаєшся? (Кроп.)]; 0 уїлося в печінки разг. в печёнках сидйт, за печёнку берёт [Перший голос: ..Вже те її [Кассандри] пророкування уїлось нам в печінки (Л. Укр.)]. уїдливий въедливый (разг.), въедчивый (разг.); (о веществе, запахе—ещё) едкий; (о человеке— ещё) придирчивый; (навязчивый) назойливый, разг. докучливый; (злобно-насмешливый) язвительный, едкий, колкий; (беспокойно-мучительный — о мысли, боли) сверлящий [На порозі стала Настя Земельна, бригадир городньої бригади. Хоч і тиха вона, але в'їдлива, як оса (Коп.); Альоша стає перед великим чорним казаном. Казан кипить біля панелі, випускаючи в вічі прохожим міцний і в'їдливий дух смоли (Мик.); Сіялася сіра, в'їдлива мжичка (Козач.); її допікали гіркими назвами, уїдливими докорами (Мирн.); Приємне тепло вогнища повертало хлопцеві добрий настрій, і він намагався відганяти уїдливу і гірку думку про батька, маму і про свої неблискучі перспективи (Багм.)]; О Д р е- вёсниця (червиця) ^ва древесница въедливая і Ясен дуже пошкоджується в'їдливою червицею, гусінь якої, просвердлюючи ходи в стовбурі, знесилює дерева і псує цінну деревину (Коле, вироби, енцикл.)]. уїдливість, -вості въедливость, въедчивость; едкость; придирчивость; назойливость; докучливость; язвительность, едкость, колкость [Важкий біль, що вже другий день усе з більшою в'їдливістю стискував йому скроні, раптом ніби розтанув (Панч); — А чого це ти командуєш? Хто ти така є? — з веселою в'їдливістю запитав Калина (Руденко)]. Ср. уїдливий. уїдливо нар. въедливо, въедчиво; придирчиво; назойливо; докучливо; язвительно, едко, колко [Голос Килини заспано: Та чого там? Мати уїдливо: Пора ж тобі коровицю здоїти, оту молочну, турського заводу, що ти ще за небіжчика придбала (Л. Укр.); — А чи їла ти коли таку [ковбасу] у себе, на своєму господарстві? — уїдливо спитав він її (Мирн.)]; сказати г^во сказать язвительно (колко) ; разг. съязвить [— Класиків ви попросту лінувалися вчити, а не те, що сумнівалися, чи вони потрібні! — сказав він уїдливо (Крим.)]. Ср. уїдливий. уїжджати, -джаю, -джаєш и уїздити, -дйш, »дйть, уїхати (уїду, уїдеш) въезжать, въехать; (соверш. — ещё) вкатить (разг.), (о машине, экипаже также) вкатиться [Автомашини в'їжджають в передвечірню прозорість полів (Дмитр.); Ворошилов і Бу- дьонний на чолі кінного полку в'їздять у передмістя Ростова (Риб.); В'їхали в міжгір'я. З одного боку стіна, з другого — стіна (Коцюб.); Тихо й рано було, як Остап уїхав у місто (Вовч.)]. уїжджений уезженный, укатанный [Віз весело заторохкотів залізними шинами по в'їждженій дорозі (Донч.); Дика лісова порожнеча лякала. Згодом Марія натрапила на другий шляшок. Цей уже вів на схід і був більш уїжджений (Ле)]. уїжно предик, разг. сытно [Знаєш, Тарасе, що я тобі пораджу. Сліпий лірник із Сміли шукає поводиря: якраз робота по тобі. Хоч не в'їжно, так уліжно (Вас.)]. уізд, -ду въезд [В'їзд був відкритий: на майдані виднівся ліхтар (Десн.)]. уїздити (уїжджу, уїздиш) уездить (разг.); укатать [Дорогу ще не в'їздили, і дідові довелося брести по коліна в заметах (Донч.); Дорогу таку накотили, так уїздили, що тверда, як лоб (Збан.)]. уїздити см. уїжджати. уїзний въездной. уїсти (уїм, уїси) разг. поесть вволю, наесться [Ні чоловік в'їв, ні впив, ні красно входив (Фр.)]. уїстися1 см. уїдатися. уїстися2 (уїмся, уїсися) разг. 1) наесться |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)