Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
уїх 174 ука [Ані я в'ївся, ані я впився (Ном.)]; 2) (пополнеть) отъесться [Єдине, що вмів Санько робити 8 успіхом, — це їсти.. Так уївся чортів хлопець, що й очиці, круглі, жовті, позапливали жиром (Збан,)], уїхати1 см. уїжджати. уїхати2 (уїду, уїдеш) (покрыть какое-либо рас- стояние) разг. проехать [Можна було б верстов з десять уїхати (Квітка)]. уйгур, -ра уйгур. уйгури, -рів уйгуры. уйгурка уйгурка. уйгурський уйгурский. уймати (уймаю, уймаєш), уйняти (уйму, уймёт) обл. отнимать, отнять; отбирать, отобрать; (не признавать наличия чего-либо у кого-нибудь) отказывать, отказать (кому в чём) [А пригадайте собі, люди, скільки лиха наробили вам шинки, п'янство? Скільки воно уйняло в вас здоров'я, щастя..? (Коцюб.)]; ~ти честі (к о м fy унижать, унизить (кого); умалять, умалить достоинство (кого); (осуждать) порочить, опорочить (кого) [Мати: Та він у мене хлопець-молодець, ви вже, Килинко, честі не уймайте! {Л. Укр.)]. уйматися (у и маюся, уймаєшся), уйнятися(уй- м^ся, уймёшся) (за ким, за чим) обл. вступаться, вступиться (ва кого, за что) [П а- с і чн а: .. Ніхто ва нами [біднотою]., не у йметься (Фр.)]- уйняти см. уймати. уйнятися см. уйматися. уйти см. уходити4. укажчик, (реже) указник разг. указчик [Ось йому!.. Зась!.. Який він мені укажчик?.. Ніхто тепер до мене не мішайся... Я сама собі голова... (Мирн.); Сьогодні не празник, а ти нам не вказник (Ном.)]; ви мені н є rwR вы мне не указчик. укажчиця разг. указчица. указ, -зу указ; О не ***з (в вначении сказуемого) разг. не указ [— Відчепись, Сидоре,— простогнав Вишиваний. — Ти мені не указ (Руденко)]. указаний 1) указанный; ~ний наперёд заранее указанный; предначертанный; ср. указувати 1; 2) уст. см. показаний. указати см. указувати. указівка (обычно вказівка) указание; (реже — с оттенком совет) наставление [Комуністична партія Радянського Союзу в своїй політиці неухильно 8дійснюб вказівку Леніна про індустріалізацію країни (Рад. Укр., 1957у V); Головний машиніст здав машину на його руки й покурював цигарку, даючи часом дрібні тільки вказівки молодому помічникові (Вас.)]. Ср. указувати 1. указівний (обычно вказівний) указательный; ~нйй палець указательный палец [Він багатозначно підняв вказівний палець угору, і дівчинка вся витяглася в струнку (Іван.)]; ~нйй займенник грам. указательное местоимение. указка указка [Водячи указкою по карті, він розповідає, які ріки зустрінуться під час мандрівки (Донч.)]. указннй уст. указный. указник см. укажчик. указування указывание. указувати, -зую, -зуєш, указати (укажу, укажеш) 1) указывать, укавать [Наступного ранку пішли [комвомольці] оглядати місцевість. Розвідки вказували на наявність нафти (Донч.); Марксизм указав шлях до всеосяжного, всебічного вивчення процесу виникнення, розвитку і занепаду суспільно-економічних формацій.. (Ленін); Ой, Тарасе! Йдуть до щастя люди,— . їм вказали шлях більшовики! (Hex.); Яке право мають вони контролювати його вчинки? Він не дитина, не монах і не хлоп. І ніхто не сміє йому вказувати (Тулуб)]; г^зати наперёд заранее указать; рит. предначертать; 2) уст. см. показувати, показати. указуватися, -зувться указываться. укалічіти, -чію, -чіеш разг. стать калекой; разг. покалечиться [Кобила заклякла в стайні. Там вона й на одну ногу вкалічіла (Март.)]. ука л яти, -ляю, -ляєшраза. редк. см. закаляти. ука литися, -ляюся, -ллєшся разг. редк. см. закалятися. укапати1 ом. укапувати1. укапати2 см. укапувати2. укапувати1, -пую, -пуєш, укапати, -паю, -паєш и однокр. в. укапнути, -ну, -неш (что во что) вкапывать, вкапать, вкапнуть. укапувати2, -пую, -пуєш, укапати, -паю, -паеш (покрывать что-либо каплями) разг. редк. закапывать, закапать; (во многих местах разг. — ещё) обкапывать, обкапать [I бороду вкапав сметаною (Ном.)]. укараний обл. наказанный [Всяка кривда мусить бути укарана (Фр.)]. ука рання обл. наказание. укарати, -раю, -раєш обл. наказать [Ахмату з Турном я з'єднаю І сим Енея укараю (Котл.)]. укарбований врезанный [Колись Франко сидів тут [у тюрмі], та не стих Бунтарський дух. Він навіть гнівні вірші Творив тут, кажуть. Онде на стіні Слова його, вкарбовані у камінь (Заб.}]. укарбувати, -бую, -буеш врезать [Так і застигнув у розгоні Солдат на бронзовій колоні, В яку різець укарбував Імення рівними рядами (Нагн.)]. укарбуватися, -бується врезаться (во что) [То правда, мій друже, є таке, що його не забути, воно назавжди вкарбувалося в нашій пам'яті (Збан.)]. укатчик спец, укатчик. укачаний1 1) обкатанный, обвалянный; 2) вывалянный [[Син] прийде укачаний увесь, побитий (Тесл.)]. Ср. укачувати1 1—2. укачаний2 вкачанный. Ср. укачувати2. укачати1 см. укачувати1. укачати2 см. укачувати2. укачатися см. укачуватися1. укачування1 обкатывание, обваливание. Ср. укачувати1 1. укачування2 вкачивание. Ср. укачувати2. укачувати1, -чую, -чуєш, укачати, -чаю, -чаєш (в чому, у що) 1) обкатывать, обкатать (в чём), обваливать, обвалять (в чём); 2) (только со верш. -~ выпачкать) відвалять (в чём). |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)