Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ука 175 укі укачуіїати2, -чую, -чуєга, укачати, -чаю, -чаєш (насосом) вкачивать, вкачать. укачуватися1, -чуюся, -чуєшся (редк.), укачатися, -чаюся, -чаєшся 1) (в чбму, у що) вываливаться, виваляться (в чём), обваливаться, обваляться (в чём) [А лисичка тим часом пробралася в одну хату.., вивернула діжу, укачалась-укачалась у тісті, вибігла і прямо на поле (Іван.); Кайда- шиха вкачалась у сіно та в пил і тільки обтрушувалась (Н.-Лев.)]; 2) страд, з. (несоверш.) обкатываться, обваливаться; ср. укачувати1 1; 3) (только соверш. — вволю покачаться) равг. редк. накачаться [Він [ведмідь] пав долі та як почне викочуватись та вивалюватись по траві.. Укачавшись, увалявшись, устає, струшує патли, оглядає (Вовч.)]. укачуватися2, -чується вкачиваться. Ср. укачувати2. уквітчапий 1) убранный [цветами, зеленью], украшенный [цветами, зеленью]; разукрашенный [цветами, зеленью] [Дивиться [Хи- ма] — сидить Олена між дружок, як повна рожа, хороша, уквітчана (Вовч.); Та де ж витримати, коли спереду сидить водій, як квітка, кабіна уквітчана конваліями, черемхою (Вишня)]; 2) украшенный. Ср. уквітчувати 1—2. уквітчати см. уквітчувати. уквітчатися см. уквітчуватися. уквітчувати, -чую, -чуєш, уквітчати, -чаю, -чаєш 1) убиоать [цветами, зеленью], убрать [цветами, зеленью], украшать [цветами, зеленью], украсить [цветами, зеленью]; (множеством разг. — ещё) разукрашивать [цветами, зеленью], разукрасить [цветами, зеленью] [Сидять і слухають малі, затамувавши подих, як визволителів своїх народи зустрічали, могили тих, хто там поліг, шанобливо вквітчали (Забіла); І кожну картку уквітчала Фрося із чорнобривців сплетепим вінком (Бажай)]; 2) (о растении) украшать, украсить [Життя — живим побідний сурмить збір, Могили мертвих вквітчує барвінок (Hex.)]. уквітчуватися, -чуюся, -чуєшся, уквітчатися, -чаюся, -чаєшся убираться [цветами, зелепью], убраться [цветами, зеленью], украшаться [цветами, зеленью], украситься [цветами, зеленью]; разукрашиваться [цветами, зеленью], разукраситься [цветами, зеленью] [Вона сиділа у хаті і дожидала весни, коли земля уквітчається квітом, а дерева — листом (Мирн.)]. Ср. уквітчувати 1. укидати1, -даю, -даєш, укидати, -даю, -даєш (во что) вбрасывать, вбросать, вкидывать, вкидать. укидати2, -даю, -даєш, укинути, -ну, -неш 1) бросать, бросить, кидать, кинуть; (соверш. прям. — ещё) вбросить, вкинуть; (о пище, приправе — обычно) класть, положить, (о жидком) наливать, налйть*[Дів- чипа вкинула в піч усі клаптики паперу (Собко); Кайдашиха помолилась богу й почала знов навчати невістку, як наливать борщ, як затовкувать, коли вкидати сало (Н.-Лев.); Зарізав він гуску, а я затопила в печі, нагріла окропу, опатрала гуску, половину вкинула в юшку, половину спекла (Н.-Лев.); Над вечір вернувся свекор і попрохав у неї їсти. Горпина метнулася, зготувала посуду, укинула у миску борщу, подала старому (Мирн.)]; гинути в душу щ о заронить в душу что [Своїми розмовами та книжками Рустем вкинув у душу її нове зерно, що зросло там, як дерево, зацвіло тугою, вродило думи й нові бажання (Коцюб.)]; #^нути в рот горілку выпить водку (водки); гинути в р о т чарку опрокинуть рюмку [Василина ще вкинула в рот чарку, і її очі туманом вкрились (Н.-Лев.)]; гинути в рот що (о пище) взять в рот что, откусить что (чего), куснуть что (чего), глотнуть что (чего) [Углядівши її, Петро мерщій чималий шматок хліба укинув у рот і почав кутуляти (Мирн.)]; ~нути ґедзика (ґедзя) см. ґедзик; 2) (в разговор) вставлять, вставить; (ловко, к месту разг. — ещё) ввёртывать, ввернуть [Балабуха вкидав подекуди слівце та все поглядав на Онисю (Н.-Лев.)]; 3) (в тюрьму) разг. бросать, бросить, кидать, кинуть; уст. вкидывать, вкинуть [Другого дня її одвезли в Капів і вкинули в тюрму (Н.-Лев.)]; 4) (приводить в какое- нибудь состояние) редк. бросать, бросить, кидать, кинуть [Грицька то в жар укине, то наче холодною водою обдасть (Мирн.)]. укидатися, -даюся, -даєшся, укинутися, -ну- ся, -нешся редк. бросаться, броситься, кидаться, кинуться [В жаху вона кидається бігти, і біжить-біжить до Дніпра, і в жаху вкидається у Дніпро (Вовч.); І нудно такеньки завсіди перебувати холод, треба сидіти на печі, піджавши ноги, а коли вибігти на луку та потанцювати по снігу, то хутенько, наче опарений, вкинешся в хатку, на піч (Вовч.)]. укинути см. укидати8. укинутися см. укидатися. укипати, -пає, укипіти, -пить 1) укипать, укипеть; увариваться, увариться [Поки каша укипить, от чумацтво і розказує усяк, де хто ходив, що чував і що видав (Квітка); «Кипи, кипи, корінець, Поки прийде молодець». Ще корінець не вкипів, Вже молодець прилетів (народна пісня)]; 2) (перен.: прикрепляться) прикипать, прикипеть (к чему) (разг.); прирастать, прирасти (к чему) [Розкотились вони [слова] чи вкипіли біля серця, і Палійчукові стало страшно: що ж йому сказати? (Ст.); Той аж у землю вкипів — так вразили слова Мірошниченка (Ст.)]. укисати, -сає, укиснути, -не укисать, укиснуть. укільканадцятеро нар. во много раз [Далі вона виймала з-під подушки згорнений вкільканадцятеро папір і стромляла йому в руку сквапно і таємниче (Коцюб.)]. укінець редк. см. украй. укінці уст. см. нарешті. укшчений обл. 1) настоящий; (имеющий необходимую подготовку) законченный [її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику Д в теорії і бути |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)