Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
укі 176 укл колись укінченою піаністкою! (Коб.)]; 2) уст. окончивший [Дівчина: ..Ллє хто вона взагалі, не тільки для тебе? Хлопець: Взагалі?., ну, недавно укінче- на гімназистка (Л. Укр.)]. укінчити, -чу, -чиш обл. окончить; закончить. укіс1 (род. укосу) с.-х. укбс [В умовах півдня УРСР при нормальному забезпеченні вологою люцерна може давати 3—4 укоси сіна (Колг. Укр., 1961, 2)]. укіс2 (род. укосу) (покатость) откос; (реже) скос [I знов на грузний глинястий укіс Він [воїн] вийшов з шуму вирів прибережних (Бажан)]; пустити під ^с пустить под откос [Пустили [партизани] під укіс німецький бронепоїзд, два ешелони (Шер.)]. укісний1 укосный [В роки, коли буває опадів менше, ніж звичайно, люцерна дає ще менше укісної маси (Рад. Укр., 1946, VI)]. Ср. укіс1. укісний2 откосный. Ср. укіс2. укісник строит, откосник. уклад, -ду 1) уклад [В результаті Жовтневої революції у власність народу перейшли казенні., підприємства. Виник соціалістичний уклад господарства (Іст. КПРС)]; <^>д життя уклад жизни; (быт — ещё) образ жизни [Виховання нової людини здійснюється всім укладом нашого життя в процесі праці і громадсько-політичної діяльності, всім ходом боротьби за комунізм (Ком. Укр., 1962, 1); Уклад життя в семінарії був загалом досить ідилічний (Вас.)]; 2) уст. уговор [Прийшла [Ірися], Юноні розказала, Бнея як Латинь приймала, Який між ними єсть уклад (Котл.); Хазарам платимо дань, грекам у Царгороді даємо і все беремо від них по укладу (Скляр.)]; 3) (внешний вид) обл. облик; манеры [В його укладі, голосі та рухах пробивалася поперед усього якась жіноча м'якість та лагідність (Фр.)]. укладальний спец. укладочный. укладальник спец. укладчик. укладальниця спец. укладчица. укладання1 укладывание; (снопов; волос; стро- ч ительного материала; строительство из труб, брёвен и т. п. — ещё) укладка [Термін укладання нафтопроводу скорочено з трьох років до одного року (перекл. з Ажаева)]; г**пя колії ж.-д. укладка пути, путеукладка. Ср. укладати1 1. укладання2 1) заключение; 2) составление [Відбулася., діалектологічна нарада, па якій обговорювалися питання, пов'язані з закінченням збирання матеріалів для укладання Діалектологічного атласа говорів української мови (Мовозн., 1955, XIII)]; 3) составление. Ср. укладати2 1—3. укладання3 вкладывание. Ср. укладати3. укладати1, -даю, -даєш, укласти (укладу, укладеш) (также вкладати, вкласти) 1) (складывать; строить; вмещать в определённых пределах; класть кого в постель) укладывать, уложить [Вдихаючи хмільний солод прогрітої клуні, Докія туго і обережно вкладала снопи (Ст.); Яка це радість — укладати цеглу І чути, як з-під рук будинок вироста! (Hex.); Вона почала вкладати свої речі, щоб завтра виїхати ІД. Укр.); Господиня, вклавши дітей, сіла над ними і куняла навсидьки цілу ніч, не гасячи світла (Гонч.); Уклав, як сіно в годину (приказка)]; 2) (только соверш. — убить) разг. уложить [Другі казали, що, мабуть, чи не в Туреччині де [Максим] поживився,— може, уклав якого багатого та собі гроші забрав (Мирн.); Павлик вийняв з кобури наган і спокійно уклав обох вершників (Дмитр.)]; 3) (только соверш.—съесть) разе, умять, уписать [Вклав панотець півбуханця хліба та мисочку сметани з сиром (Свидн.)]; г^сти в копи перен. уст. умять, уписать [Офіцери вклали в копи три печені гуски, індика й кілька курок (Н.-Лев.)]. укладати2, -даю, -даєш, укласти (укладу, укладеш) (с постоянным у в начале слова) 1) (о договоре) заключать, заключить [Українська РСР має право вступати в безпосередні зносини з іноземними державами, укладати з ними угоди і обмінюватися дипломатичними та консульськими представниками (Конст. УРСР)]; 2) (о сборнике, словаре и т. п.) составлять, составить [На те людям книги мудрі укладали, щоб людськії страсті вони гальмували (Фр.)]; 3) (создавать в уме) намечать, наметить; (о плане — ещё) строить, построить, составлять, составить; редк. готовить, подготовить [Під буркотання старої матушки велись безконечні бесіди про Тасю.. Вони укладали плани її виховання, мріяли про її долю (Коцюб.); Чи то випадає, щоб мене підбурювати, як дитину, і потайки укладати щось таке, що мене мусить образити? (Мак.)]; <^дати наперед строить догадки (предположения) [Мати уважно наглядає за коханням своєї донечки. її стара, розважлива голова, котра має так багато досвіду з життя, ..укладає наперед, яке має бути життя її дитини (Фр.)]. укладати3, -даю, -даєш, укласти (укладу, укладеш) (обычно вкладати, вкласти — помещать во что — прям., перен.) вкладывать, влагать (реже), вложить [Гелен вкладає меча в руку Кассандрі (Л. Укр.); Як то любо всі свої думки Укладати в тихі співанки (Вирг.); Стояв кобзар, співав старий кобзар, В ту пісню вклавши серця свого жар (Шп.)]; ^ти у вуха разг. доносить, донести [Знайшлись навіть такі, що вклали панові в уха бунтівничі речі молодика (Коцюб.)]. укладатися1, -даюся, -даєшся, укластися (укладуся, укладешся) (также вкладатися, вкластися) 1) (собираясь к отъезду) укладываться, уложиться [Сьогодні вкладалися люди з своїм добром, і цілий день стояв у селі шум і гомін; тепер усе затихло (Вас.)]; 2) (рля отдыха) укладываться, улечься; ложиться, лечь [Робітники покидають роботу і вкладаються де хто стояв (Л. Укр.); Івасик уже вклався спати ' (Донч.)]; 3) (умещаться в пределах чего- нибудь) укладываться, уложиться [Досі Антін здавався простим і зрозумілим. Все було в нім ясне, добре відоме, укла- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)