Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
укд 177 укл далося в рамки, а от... він її обдурив (Коцюб.); Але неждано піднявся Гри- цишин. — Говори, — невдоволено погодився Колодяжний. — Тільки вкладайся в регламент (Риб.)]\ п є ^дається в голові не укладывается в голове [У неї ніяк не вкладається в голові те, що він от втратив чи втрачає свій талант, що він і справді такий... такий поганий (Козач.)]; 4) страд, з. (несоверш.) укладываться; ср. укладати1 1. укладатися2, -дається, укластися (укладеться) (с постоянным у в начале слова) 1) {соединяться^ образуя что-нибудь новое) складываться, сложиться [Уривок за уривком укладався в моїй думці в чудну фрагментарну картину (Л. Укр.)]; 2) страд, з. (несоверш.) заключаться; составляться; намечаться; строиться, составляться; готовиться; ср. укладати2 1—3. укладатися3, -дається вкладываться; влагаться. Ср. укладати3. укладач, -ча составитель; <**>ч колії ж.-д. укладчик пути, путеукладчик. укладачка составительница. укладений1 уложенный. Ср. укладати1 1. укладений2 1) заключённый [Княгиня Ольга встала з крісла.. Та хіба ж можна рвати ряд з хозарами, укладений ще Ігорем? (Скляр.)]; 2) составленный [Свого часу чималої популярності набув українсько-російський словник, ..відредагований, а великою мірою і укладений Борисом Грінченком (Рил.)]; 3) намеченный; составленный. Ср. укладати2 1—3. укладений3 вложенный [Ромка сиділа з книжкою, в яку був вкладений невеличкий зошит (Сміл.)]. Ср. укладати3. укладення1 укладка. Ср. укладати1 1. укладення2 1) заключение [Тільки вони [Ради], як представники народних мас, зможуть забезпечити укладення миру в інтересах народу, а не капіталістів (Іст. КПРС)]; 2) составление. Ср. укладати2 1—2. укладення3 редк. см. вкладення. укладистий вместительный; разг. уст. укладистый, уёмистый. укладка укладка. укландати, -даю, -даєш обл. 1) (убить) укокошить (фам.); уложить; (о зверях) разорвать, растерзать [Як се так? Через таку погань, повію, та нашим дітям таку наругу терпіти? Ми і її і його укландаємо! (Мирн.)]; 2) перен. уговорить [Лушня та Пацюк уклапдали й його пристати на Чіпчипу раду (Мирн.)]. укласифікувати, -кую, -куєш обл. классифицировать [Бентежать [квіти] наш нюх різно- родністю та розкішними комбінаціями запахів, яких паша мова не в силі назвати, а паша наука укласифікувати (Фр.)]. укласти1 см. укладати1. * укласти2 см. укладати2. укласти8 см. укладати3. укластися1 см. укладатися1. укластися2 см. укладатися2. уклеєний вклеенный. уклеїти см. уклеювати. уклеїтися см. уклеюватися. уклейка вклейка [Зверни увагу на вклейку рукописного списку знаменитої поеми Шевченка, тобі ще не відомої... (Кол.)]. уклепати см. уклепувати. уклепатися см. уклепуватися. уклепувати, -пую, -пуєш, уклепати (уклепаю, уклепаєш и уклеплю, уклеплеш) 1) техн. вклёпывать, вклепать; 2) (только соверш.) перен. разг. впутать; (во что-либо скверное разг.—ещё) вклепать, (реже) втяпать [Тео- ф і л: Скажи ж ти сам, від кого К руста міг про те дізнатись, що «давній друг Руфі- нового батька вернувся з Галії»? По сих ознаках знайшли мене й забрали. А раби Руфінового дому вже до краю мене вклепали (Л. Укр.)). уклепуватися, -пуюся, -пуєшся, уклепатися (уклепаюся, уклепаєшся и уклеплюся, уклеплешся) 1) техн. вклёпываться, вклепаться; 2) (только соверш. — попасть в неприятное положение) фам. вклепаться, влопаться, втяпаться; попасть впросак, попасться впросак; (сделать ошибку) оплошать [Як можна бути таким необережним?! Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися? Ат! (Коцюб.); От ідуть вони вдвох, Хвеська з Петром. Він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила, розчовпала, що вклепалась (народна казка); Не відіб'єш ти коняки Від тих станових... Подаруй їм ту коняку І не голоси, А скажи, мов, що вклепався, Ще й перепроси! (Руд.)]. уклеювання вклеивание, вклейка. уклеювати (уклеюю, уклеюєш), уклеїти (уклею, уклеїш) вклеивать, вклеить. уклеюватися (уклеюється), уклеїтися (уклеїться) вклеиваться, вклеиться. укл и кат и, -каю, -каєш, уклйкати (у кличу, уклйчеш) разг. редк. звать, позвать [Вона усе виходила дивитись, вк л икала, дожидала — нікого не було цілу ніч тую чорну, вітряну (Вовч.); — Уклич її [Галю]... Братику! голубчику!.. — Добре. Укличу (Мирн.)]. уклинити см. уклинювати. уклинитися см. уклинюватися. уклинювати, -нюю, -нюєш, уклинити, *габ, -ниш вклинивать, вклинить. уклинюватися, -нююся, -нюєшся, уклинитися, -нюся, -нйшся вклиниваться, вклиниться [Як тільки танки вклинились у лінію німецької оборони, сапери скочили з броні і пішли поперед танків (Скляр.)]. уклін, -лону поклон [Спустившися вниз, друзі чемно відповіли на низький уклін швейцара (Ільч.); Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (Рил.); Я — від українського братнього народу вам уклін, болгари, всім передаю... (Тич.)]; дати (віддати, скласти) г^н поклониться, отвесить поклон [І, так промовивши, [селянин] смиренний дав уклін (перекл. Рильського); Козак шанобливо став біля стола й віддав господареві затяжний рицарський уклін самою головою (Ле)]. уклінний смирённый; (выражающий уважение) почтительный [Несуть жерці на слані рядна ліпні Німим богам свої дари уклінні: Прозорий мед і соковитий сир (Бажан)]; ^но 12-1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)