Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

уко
179
уко
лося таке? (Мирн.)]; укоїлася спірка
возник спор [У жінки з чоловіком спірка
вкоїлася (Ном.)]. Ср. укоїти1.
укоїтися2 (укбюся, укоїшся) успокоиться.
Ср. укоїти2.
укол, -лу укол [Сестра робила Олені якісь
уколи, і, здавалось, хворій ставало краще
(Коп.); Та в серці я на все життя Болючий
той укол поніс... (Фр.)].
уколений редк. уколотый [Зо зла трохи не
скрикнув він і, наче уколений, скочив з
ліжка і заходив по хаті (Мирн.)].
уколисувати, -сую, -суєш, уколисати, -саіо,
-саєш убаюкивать, убаюкать; (движением—
еще) укачивать, укачать [Спомини
вколисували Германа (Фр.); Поїзд їде далі, колеса
торохкотять у такт та вколисують
утомленого Дорка... (Мак.)].
уколисуючий убаюкивающий [Чорний
цвіркун., виводить свою одноманітну
вколисуючу пісеньку (Донч.)].
уколоти1 (уколю, уколеш) (причинить боль)
уколоть; (перен. — ещё) уязвить; (сказать
разг. — ещё) съязвить [Будяк боляче
вколов руку (Донч.); Осіння вода відразу
вколола його тисячами голок, все тіло немов
отерпло (/Гол.); Нагадування про старий
борг вкололо брата (Шиян); — Ні, ти в
мене не хазяйка-таки! — О, ти мудрий
хазяїн!., по чужих хатах ходячи та чуже
добро поїдаючи, — уколола Наталія
Миколаївна (Мирн.)].
уколоти2 см. уколювати.
уколотий1 уколотый; уязвлённый [— Гор-
пино! — скрикнула вона. Горпина, як
уколота, схопилася (Мирн.)]. Ср. уколоти1.
уколотий2 вколотый. Ср. уколювати.
уколотися1 (уколюся, уколешся) (чем)
уколоться.
уколотися2 (во что) см. уколюватися.
у колошкати, -каю, -каєш фам. укокошить,
ухлопать [По селу заходили страшні вісті..,
що [Христя] злигалася з хазяїном і вкупі
уколошкали хазяйку (Мирн.)].
уколупувати', -пую, -пуєш, уколупати, -паю,
-паєш и однокр. в. уколупнути, -ну, -непі
отколупывать, отколупать, отколупнуть;
(соверш. разг. — ещё) уколупнуть [Приміг
би, серця вколупнув та дав (Ном.)].
уколювати, -люю, -люєш, уколоти (уколю,
уколеш) (во что — обычно вколювати,
вколоти) вкалывать, вколоть [Знайшла
[Марія] голку й до чоловіка підійшла, щоб
ґудзик пришити. Тихін розхристав
полушубок і, як уколола вже Марія якийсь
раз, сказав їй: — Щось за гвалт на селі
знявся (Головко)].
уколюватися, -люється, уколотися
(уколеться) вкалываться, вколоться.
укольнути, -ну, -нега разг. кольнуть [Хри-
стю — як хто голкою укольнув.. Вона
ніколи не ждала такого від Грицька...
(Мирн.)].
укомплектований укомплектованный
[Напередодні визвольного походу Марко Артьомов
прийняв укомплектовану військову
частину (Чорн.)].
укомплектованість, -ності
укомплектованность.
укомплектовую ння укомплектование.
укомплектовувати, -товую, -товуєш,
укомплектувати, -тую, -туєш укомплектовывать,
укомплектовать.
укомплектовуватися, -товується,
укомплектуватися, -тується укомплектовываться,
укомплектоваться [Приступили до роботи
дільничні механіки і агрономи,
укомплектовуються тракторні бригади (Рад. Укр.,
1949, III)].
укомплектування укомплектование [В
укомплектуванні робітфаку активну участь
беруть громадські організації підприємств та
університету (Рад. Укр., 1961, IV)].
укомплектувати см. укомплектовувати.
укомплектуватися см. укомплектовуватися.
уконтентований 1) удовлетворённый; прил,
довольный; ублаготворённый; 2)
употчеванный [Бездіяльність..,. колискові щедрівки
й гостинність господині та невичерпні
шинки — клонили на соп уконтентованого
козака (Ле)]. Ср. уконтентовувати 1—2.
уконтентовувати, -товую, -товуєш,
уконтентувати, -тую, -туєш 1) обл.
удовлетворять, удовлетворить; уст., шутл.
ублаготворять, ублаготворить [А' поки своїх
уконтентую [ложками], то вже, гляди, і з
дальших сіл, як на свячену воду, за чергою
чекають (Фр.); Нехай же так буде, як швець
каже: перемалюю, щоб і його
уконтентувати (Квітка)]; 2) разг. угощать, угостить;
(накормить вдоволь) разг. употчевать
[З і н ь к а: Вже поблагословили
молодих? Чи сподівалися гостей, чи ні, а мусите
уконтентовувати! (Крон.)].
уконтентуватися, -туюся, -туєіпся 1)
удовлетвориться; ублаготвориться [Наче й
уконтентувався вже; хіба оце пивця б — саме
в раз! (Ант.-Дав.)]; 2) угоститься [У
Марійки «в братах» гуляло шестеро
парубків. Півтори сулії видудлили вони, поки
уконтентувалися так, що, коли несли за
молодими в хату скриню, то ледве
держалися на ногах (Бурл.)]. Ср. уконтентовуй
вати 1 — 2.
укопаний вкопанный, врытый; як (наче,
неначе, мов и т. д.) ^иий как
(словно, точно) вкопанный [Коза нап'ється та й
пасеться, А дівчина собі стоїть, Неначе
вкопана, під гаєм (Шевч.)]. *
укопати см. укопувати.
укопатися см. укопуватися.
укопувати, -пую, -пуєш, укопати, -паю, -паєш
1) вкапывать, вкопать, врывать, врыть
[Гарно поховали У леваді. І хрестика Над
ним не вкопали (Шевч.)]; 2) (только
соверш. — извлечь из земли) разг.
выкопать (что), накопать (чего); (реже) вырыть
(что), нарыть (чего) [Вкопай бараболі на
борщ (Сл. Гр.)].
укопуватися, -пуюся, -пуєшся, укопатися,
-паюся, -паєшся 1) вкапываться, вкопаться,
врываться, врыться; соверш. перен.
столбом стоять, стоять как столб [— Чого се
ти попідвіконню вкопався, Прокопе? —
загомонів хтось потиху (Вовч.)]; 2)
(вскапывая свой участок, захватывать немного и
чужого) врезываться, врезаться, врезаться.
укоренити см. укорінювати.
12*

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)