Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
укр 184 ула хоче вкрутити велику лампу. Помітивши Зоріна, прислухається (Ваш); На столі чаділа «молния», бо не вистачало вже, мабуть, гасу. Ніхто не вкручував ґнота, і він червонів все дужче (Шиян)]; г^тш світло убавлять, убавить свет (света) [Старанно Варвара затулила шибки завісками, вкрутила світло лампи (Шиян)]; 0 <^тйти в'язи разг. свернуть шею [Степан: ..А за Оксапу я кожному в'язи вкручу!.. (Крон.)]; «^тити роги ко- м у см. ріг 1; <^тйти хвоста см. хвіст 1. укручуватися, -чуюся, -чуєшся, укрутитися (укручуся, укрутишся) 1) вкручиваться, вкрутиться; ввёртываться, ввернуться, ввер- тёться [Кожному здавалося, що вона [бомба] летить на нього, що виття уже свердлом вкручується йому в спину (Куч.); Хома тікав, мов загнаний звірюка.. І раптом впав з розгону стрімголов додолу і шалено завертівсь, неначе прагнучи вритися, вкрутитись в землю, як хробак (Довж.); Є у нас у місті каса, що зичить людям гроші. Я й туди вкрутився (Март.)]; ср. укручувати 1; 2) страд, г. (несоверш.) вкручиваться; ввёртываться; обвязываться; привязываться, прикручиваться; ср. укручувати 1—2. укувати см. уковувати. уку пйтнея (у куші юс я, укупишея) разг. за определённое угощение быть принятым в чьё-либо общество [Та ще свої [баришів- ники] — нічого. Вкупишся в компанію, то можеш бути безпечний (Фр.)]. укупі нар. 1) вместе; (только о людях) совместно, книжн. совокупно [Починається вітер і жепе хмари, а вкупі з ними чорні ключі, що відлітають у вирій (Л. Укр.); Живуть вони й досі з батьком укупі й щиро любляться (Вовч.)]; 2) грам, слитно; написання слів ~пі слйтпое написание слов. укупочці, укупці нар. ласк, вместе [їй Ярема розказував, Як жить вони будуть Укупочці (Шевч.); Як зростуть [дітки], будуть вкупці з отцем при веслі (Л. Укр.)]. укус, -су укус [Три дні тому на постоянці потрапила вона ногою в тарантулову нору, і від його укусу нога розпухла (Тулуб)]. укусити (укушу, укусиш) 1) (кого) укусить; однокр. в. куснуть [Укусить і меду дасть (приказка); Вона аж підкинулася, мовби що вкусило її (Фр.)]; яка муха ^ сила його?, який ґедзь г^ейв й о- г 6? см. муха, ґедзь; близько лікоть, та не укусиш см. лікоть 1; 2) (чего) откусить; разг. укусить; однокр. в. куснуть [Витягла [дівчинка] врешті довгий цукерок.. Половину вкусила, а другу поважним, повним довір'я рухом подала йому (Коцюб.); Саиько замовк. Похнюпився, взяв із столу сухий окраєць хліба і разів зо два вкусив його своїми білими зубами (Гр.)\. укуситися (укушуся, укусишся): ~^тпся з а язик разг. прикусить язык [Укусись за язик та й мовчи (Ном.)]. укутаний 1) укутанный; окутанный [На руках у неї дитина спала, вкутана в хустину (Мал.)]; 2) окутанный [Кримські гори вкутані туманом (Hex.)]. Ср. укутувати 1—2. укутати см. укутувати. укутатися см. укутуватися. укути см. уковувати. укутування укутывание; окутывание. Ср. укутувати 1. укутувати (укутую, укутуєш), укутати (укутаю, укутаєш) 1) укутывать, укутать; (с указанием чем — ещё) окутывать, окутать [Одержано погану вістку: треба чекати жорстокого приморозку вночі. Виходьте всі на підвітряну сторону.. По сигналу запалимо курища, укутаємо нашу кукурузку на Довгій балці димними укривалами... (Волош.)]; 2) (обволакивать) редк. окутывать, окутать; 3) разг. уминать, умять; (пить) дуть, выдуть [Поки Параска прибирала печене та непотрібний посуд, Пи- щимуха встиг цілу тарілку вареників укутати (Мирн.); Він вкутав чималу порцію наливки та гомілки (Н.-Лев.)]. укутуватися (укутуюся, укутуєшся), укутатися ("укутаюся, укутаєшся) 1) укутываться, укутаться; окутываться, окутаться [Удень [дідько] спить, укутавшись драним мішком (Вас.)]; 2) окутываться, окутаться [Внизу за річкою народились нові шуми — верби укутались буйним листом (Вас.)]. Ср. укутувати 1—2. укушений укушенный [Ключник відскочив, немов укушений гадиною (Фр.)]. улагоджувати, -докую, -джуєш, улагодити, -доку, -диш 1) улаживать, уладить [З'явилась надія, що мати прийме [старостів] і все улагодить (Вовч.)]; 2) (усмирять) уст. утихомиривать, утихомирить [Тетяна: ..Злого ласкою більше улагодиш, як сва- ром (Котл.)]. улагоджуватися, -джується, улагодитися, -диться 1) улаживаться, уладиться; 2) редк. налаживаться, наладиться; (только со- верш.) состояться [Настя розпитувала, чи влагодиться гулянка на завтра, про що говорилося в Олесі, чи хто був у неї в гостях і т. іи. (Л. Укр.)]; 3) обл. см. злагідніти. улагодити см. улагоджувати. улагодитися см. улагоджуватися. улад нар. 1) (кстати) впопад; 2) (о пении, музыке) стройно [3 пишної гущавини влад заспівали дитячі голоси (Горд.)]. уладжешія обл. устройство; (мебель и пр.) обстановка [Германа мало займало внутрішнє уладження дому, — тим менше займав його сад (Фр.)]. уладнати см. уладнувати. уладнатися см. уладнуватися. уладнувати, -иую, -нуєш, уладнати, -паю, -паєш улаживать, уладить [Л ю ц і й: Я все владнаю, Я ручусь за теє (Л. Укр.); —Та з молоддю якось ми уладнаємо, — сказав Давид (Головко)]. уладнуватися, -нувться, уладнатися, -пається улаживаться, уладиться [Не хвилюйся, радість моя, все уладнається (перекл. а М. Островського)]. улазити (улажу, улазиш) и улізати, -заю, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)