Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ула 185 уле- -заєш, улізти, -зу, -зеш влезать, влезть [Дон-Жуан без шелесту, зручно влазить вікном, кидається на коліна перед Анною і покриває поцілунками її одежу й руки :(Л. Укр.); В дупло руку — не іде, Голови не впхаю, Сюди-туди край дупла Та й сам улізаю (Руд.); Є в глеку молоко, та голова не влізе (прислів'я); Хто його кликав? Сам вліз, як скрізь і завжди (Коцюб.)]; ^>зти в душу разг. влезть в душу [Уміє дехто дуже спритно влізти в душу, видати себе за щось зовсім інше, ніж насправді б (Крот.)]. улазливий назойливый, навязчивый [Папі махнула рукою, немов проготіювала якусь уперту, влазливу муху (Фр.)]; см. ещё улізливий, улакомитися, -млюся, -мишся редк. полакомиться [Хоч далеченько [по ягоди], та вже там улакомимось, усолодимось донесхочу (Вовч.)]. уламаний 1) сломанный [У Гутмана якоїсь виняткової будови ніс. Короткий, широкий у кінці, наче вламаний важким ударом кулака — на переніссі (Кол.)]; 2) уломанный. Ср. уламувати 1—2. уламати см. уламувати, уламковий геол. обломочный, уламок, -мка обломок [Він сідав на уламок дерева, що море викинуло на берег (Трубл.); Слухайте, слухайте всі! На уламках старої Росії.. Горде чоло підіймає Спілка вільних народів (Рил.)]. уламочок, -чка уменьш. обломочек [[Артем Сидорович] поклав на широку долоню якісь білі уламочки в такій самій білій пилюзі (Коп.)]. уламувати, -мую, -мувш, уламати, -маю, -маєш 1) (только соверш.) редк. сломать; 2) (уговаривать) разг. уламывать, уломать [Ні, ми й не таких уламували (Гонч.); А може, йому таки вдасться уламати її (Мирн.)]. улан воєн, дорев. улан [Саме на той час стояли в^ містечку улани (Вас.)]. Улан-Батор, -ра Улан-Батор, уланка (головной убор) уланка [Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і поплівся попід ліс (Ірч.)]. уланський воен. дорев. уланский. Улап-Удё нескл. сущ. м. р. Улан-Удэ. улар, -ра орн. (Tetraogallus) турач. Улас разг. Влас, уласкавити см. уласкавлювати, уласкавитися см. уласкавлюватися, уласкавлювати, -люю, -люєш, уласкавити, -влю, -виш умилостивлять (книжн. уст.), умилостивить; (уговаривать, убеждать лаской) разг. улащивать, уластить [— Мовчіть, Свириде... Мовчіть краще, — Левко засовався на тапчані. — Не покорою панів власкавиш, а киями... (Риб.); Він утрете спитався її, і благав, і власкавлював, і всю образу попередню, відмови давні вважав уже за добре (Вовч.)]. уласкавлюватися, -лююся, -лдоєшся, уласкавитися, -влюся, -впшся умилостивляться (книжн. уст.), умилостивиться [Не журись! ..Може, ще батько власкавиться — він же тебе жалує! (Вовч.); А я аж до вечора., за діжкою з сирівцем просидів. Тільки ввечері уласкавилась трохи Лукерка; підходить, одчиняє погрібника: — Сидиш?—' каже (Вишня)]. улаштований устроенный; заданный; обделанный; помещённый; определённый, пристроенный. Ср. улаштовувати. улаштовування устройство; помещение; определение, пристраивание. Ср. улаштовувати. улаштовувати, -товую, -товуеш, улаштувати, -тую, -туєш устраивать, устроить; (организовывать празднество, вечеринку w т. п. разг. — ещё) задавать, задать, (о чём-нибудь из ряда вон выходящем) закатывать, закатить; (ловко и хитро разг. — ещё) обделывать, обделать; (кого, где и куда, "на какую-нибудь должность или е- учебное заведение — ещё) помещать, поместить, (на службу, в учебное заведение и т. п. разг. также) определять, определить, пристраивать, пристроить [Буваючи в себе на хуторі, Марко Лукич [Кроиивницький] іноді влаштовував у Куп'япську «благодійні вистави» за участю місцевих акторів (Минуле укр. театру); Не влаштовувала Недовія така розвідка (Ле); Стефан По- тоцький часто влаштовував урочисті бенкети й полювання (Тулуб); Макар Іванович улаштував цю справу якнайкраще^ (Головко); Артамонов влаштував Та сю 8 сином в готелі й пішов до управління шукати фронтового друга (Дмитр.); За- ремба влаштував її з допомогою Ковіньки в конторі депо (Донч.)]. улаштовуватися, -тбвуюся, -тбвуєшся, улаштуватися, -туюся, -туєшся 1) устраиваться, устроиться; (надолго, прочно разг.-* ещё) обосновываться, обосноваться; (за- ниматъ место где-либо — ещё) располагаться, расположиться, помещаться, поместиться, (возле кого-либо, чего-либо) разг. пристраиваться, пристроиться; (на службу и т. п. разг. — ещё) определяться, определиться, пристраиваться, пристроиться [Федоров з командирами прийшов глянути, як влаштувались бійці (Шер.); Олімпіада йшла геть і решту ночі перебувала на базарі, влаштувавшись де-небудь під рундуком (Шиян); Випадок допоміг йому влаштуватись на цій же шахті до майстерні (Панч)]; все ^>тувалося само собою всё устроилось само собой; 2) страд, з. (несо- верш.) устраиваться; задаваться; закатываться; обделываться; помещаться; определяться, пристраиваться; ср. улаштовувати. улаштування устройство; (жизни; кого на< работу и т. п. книжн. — ещё) устроение; помещение; определение [Батько, зодягнений в легеньке демісезонне пальто, стояв осторонь, розмовляючи з черговим по вокзалу і ще з якимось чоловіком, якому, видно, належало потурбуватися про їхнє влаштування (Руденко)]. Ср. улаштовувати* улаштувати см. улаштовувати. улаштуватися см. улаштовуватися. улёгшувати, -шую, -шуєш, улегшпти, -шу^ -шиш обл. облегчать, облегчить [Таке по- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)