Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
У л с 186 ули ложенпя улегшувало пашим ловцям роботу (Фр.); Щоб улегшити Вам одшукуван- ня моїх праць, друкованих по часописах, подаю Вам до відома отеє (Коцюб.)]. улежаний вылежалый; разг. лежалый [Улян- ка любила ласувати такими влежаними грушками (Донч.)]. .улежати, -жу, -жиш улежать [Я звикла замолоду робити — і тепер не влежу, хоч часом кістки болять (Мирн); Та вже ж пехай хоч розіпнуть, А я без вірші не улежу (Шевч.)]. улежуватися, -жуюся, -жуєшся, улежатися, -жуся, -жишся вылёживаться, вылежаться, отлёживаться, отлежаться; (доспевать — ещё) долёживать, долежать, (только со- верш.) разг. улежаться [Під деревом, пересипані опалим листям, товстим шаром лежали духмяні грушки. Деякі з них уже влежались, стали брунатними, м'якими (Донч.)]. улесливий льстивый; (старающийся расположить к себе) вкрадчивый; (с оттенком заискивающий) умильный; (с оттенком раболепный) подобострастный [Не дивно, що Катря не мала одбою од улесливих речей та здивованих очей (Мирн.); — Знаєш що, Химо... знаєш що, стара... — улесливим голосом шепотів Хома. — Свата не можна пустити без чарки... (Коцюб.); Хай язик скам'яніє мій, Якщо буду улесливим я І якщо у струні золотій Хоч на мить забринить брехня (Нагн.); Рябе обличчя тануло в улесливій посмішці (Риб.); В ту ж хвилину почувся улесливий голос лісничого (Шиян)]. улесливість, -вості льстивость; вкрадчивость; умильность; подобострастие, подобострастность [Але хай що завгодно криється за влесливістю дружини головного інженера, а для Лари найголовніше зараз не показати свого занепокоєння (Шовк.)]. Ср. улесливий. улесливо нар. льстиво; вкрадчиво; умильно; подобострастно [Перелесник улесливо в'ється коло неї (Л. Укр.); — А ми до тебе, Климе Петровичу, — почав улесливо Захар (Шиян); Його обличчя то улесливо кривилось у посмішку, то злякано витягалось (Панч)]. Ср. улесливий. улестити см. улещувати. улетіти см. улітати. улещання редк. улещание, умасливание; обхаживание; уговоры; задабривание [Начебто [Євмен] й принадив її [Домаху] всякими улещаннями (Барв.)]. Ср. улещувати. улещати см. улещувати. улещений редк. улещённый, умасленный; польщённый; задобренный [Ми зробили вигляд, що дуже улещені і навіть ніяковіємо з компліменту (Смол.); Улещений словами Чаплинського, він ще більше випнув вузькі груди й прибрав сановитого вигляду (Панч)]. Ср. улещувати. улещувати, -щую, -щуєш и улещати, -щаю, -щаєш, улестити (улещу, улестиш) улещать, улещивать, улестить (разг.), умасливать, умаслить (разг.); (только несоверш.) разг. обхаживать; редк. уговаривать, уговорить; (располагать к себе похвалами и т. п.) льстить, польстить (кому), задабривать, задобрить [— Не на зле тобі раджу,— улещала Марина москаля (Н.-Лев.); Хто коло неї впадає, улещує, той ласку має, па роботу важку пе ходить (Коцюб.); —Оце в вас тепереньки двоє діток: і дочка й син, — думає хто улестить, кажучи. — ..В мене одна рідна дитина! (Вовч.)]. уливання1 вливание; наливание. Ср. уливати1. уливання2 обливание. Ср. уливати2. уливати1, -ваю, -ваєш, улити и улляти (уллю, уллєш) и увілляти, -ллю, -ллєш (во что) вливать, влить; і (в сосуд — ещё) наливать, налить [Ми кинулись вливати [хворому] фізіологічний розчин, глюкозу, кров, камфору. Треба було терміново оперувати (Янов.); Влив йому в рот живущої води — він і ожив (народна казка); Омелько: Де ж там у тебе пече? Іван: Та отут... і осьдечки... Ох, пропив же я! Омельку, рятуй мене, налий швидше чарку — я увіллю всередину, то воно там може й полегша (Кроп.)]. уливати2, -ваю, -ваєш, улити (уллю, уллєш) (покрывать поверхность) разг. обливать, облить {Кров, що вливала руки, сякла, холоділа (Вовч.)]. уливатися1, -вається, улитися и уллятися (уллється) и увіллятися, -ллёться 1) вливаться, влиться; (о воде и т. п. — ещё) втекать, втечь; (несоверш. — о реке и т. п. — ещё) впадать [Вода заливає йому очі,'вуха, ніс, вливається всередину через горло, не дає крикнути, благати помочі (Коцюб.); Бродить сірий і густий туман, Де Дніпро вливається у море (Дмитр.); Переважна більшість партизанів призивного віку влилась до армії (Шер.); Звідси потече могутня сила [електрика] до індустріального Харкова, увіллється в його залізні м'язи (Цюпа)]; 2) страд, з. (несоверш.) вливаться; наливаться; ср. уливати1. уливатися2, -ваюся, -ваєшся, улитися (уллюся, уллєшся) (чем) разг. обливаться, облиться [Мати аж руки до неба простягла, а Чайчиха слізьми вливалася (Вовч.)]. улик редк. см. вулик. улйнути (улйну, улйнёш) редк. 1) влететь; 2) (прочь) улететь [Не вернися козаченько — помер па чужині, ..А дівчина, як зачула — у садочок улинула, Тужить, в'яне, гірко плаче (народна пісня)]. улипати, -паю, -паєш, улипнути, -ну, -нені 1) влипать, влипнуть (во что); прилипать, прилипнуть (к кому, к чему) [А по йому [небу] дужою рукою розсіяв хтось срібні скалки, так вони і влипли до темного оксамиту (Вас); — Ото-, ув'язалася!— сердито кинув Павло, струсонувши русявим чубом. — ..Од самого крейсера як влипла [чайка], то й досі... (Куч.); Я був ні в сих ні в тих: оце так улип з своєю майстерністю (Збан.)]; 2) (только соверш. — об одежде, обуви) плотно облегать [Вузька запаска влипла кругом її стану (Н.-Лев.)]; так і влип, як (наче, ніби) влип (вполне пришёлся) [как раз] впору, как на него шит [Приміряють той черевичок, — а він |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)