ули 187 уло так і влип: як там був (народна казка); Кожний казав, що йому чоботи якраз, наче влипли, хоч добре вони пригодилися тільки старшому брату (Вовч.)]. Улита Улита; уст. Иулйтта. улити1 см. уливати1. улити2 см. уливати2. улитий1 влитый; налитый. Ср. уливати1. улитий2 облитый [Соловейко над віконцем Тьохка, жайворонок взвивсь; Мир сміється, влитий сонцем... (Граб.)]. Ср. уливати2. улитися1 см. уливатися1. улитися2 см. уливатися2, улиця редк. см. вулиця, уличка редк. см. вуличка, уліво, разг. уліворуч нар. влево, палево; (где — ещё) слева [Вліво од Андрія грав па сонці срібними брижами ставок (Коцюб.); Уліворуч простяглося село (Крон.)]. уліжно предик, разг. можно належаться [Знаєш, Тарасе, що я тобі пораджу. Сліпий лірник із Сміли шукав поводиря: як раз робота по тобі. Хоч не в'їжно, так уліжно (Вас.)]. улізання влезание, улізати см. улазити. улізливий 1) назойливый, навязчивый [В її роздражненім умі засіла тота догадка, мов влізлива оса, і знов почала вона мучитись, і тривожитись, і ночі не спати (Фр.)]; 2) обл. такой, который всюду залазит, приходит без зову, улізливість, -вості назойливость, навязчивость [Вона не бажала мати зі мною ніякої справи. Навіщо б я мав виявляти непотрібну влізливість? (Мик.)]. улізти см. улазити. улій (род. улія) обл. улей [Восени., починається на якийсь час голосне, гамірливе життя в уліях (Фр.)]. уліплювати, -люю, -люєш, уліпити (уліплю, уліпиш) 1) влеплять, влепить [Чіпка не видержав..; міцно-міцно здавив її [дівчину] цупкими руками, вліпивши в щоку такий поцілунок, що аж виляски роздалися (Мирн.)]\ ^пйти зір (очі, погляд и т. п.) разг. устремить взгляд (взор); разг. уставиться [Тадеуш вліпив очі у * вікно, закрив губи долонею і сам не знав, що з ним діється (Мак.)]; як в око ~пив погов. не в бровь, а в глаз [Як скаже що, то так, як в око вліпить (Чуб.)]; 2) (только соверш. — об ударах и перен.) фал. влепйть; (только об ударах — ещё) всыпать [Досталось і йому, Ониськові, двадцять п'ять иагаїв вліпили панські посіпаки (Цюпа)]; 3) (только соверш. — сделать) обл. слепить, вылепить [Сьогодні рано святий Миколай уліпив мене [Лиса Микиту] з небесної глини — придивіться, яка вона блакитна! (Фр.)]. улшшення редк. см. поліпшення, уліпшувати, -шую, -шуєш, уліпшптиу -шу, -шиш редк. см. поліпшувати, поліпшити, улітати, -таю, -таєт, улетіти (улечу, улетиш) 1) влетать, влететь [В хату до мене жовтпевої днини Птиця влетіла і сіла на лаві (Мал.); Не вспів батько сього сказати, а Галочка вже, як тая муха, улетіла у кімнату (Квітка); У синій шапці, у жупані, В червоних, як калина, штанях, Навприсідки вліта козак (Шевч.); Трохи не збивши Корнія Івановича з ніг, до сільради влетіла Варвара Нежурбіда (Кирил.)]; 2) (только соверш.) перен. разг. влететь, влопаться [Мені здається (може, воно тільки здається), що я влетів, взявши цю посаду (Коцюб.)]; О гатить тобі за це разг. влетит (нагорит) тебе за это. улітечку нар. ласк, от улітку [Усі образи позаквітчувані були усякими квітками: коли улітечку, то справжніми, а на зиму, то робленими з шпалерів (Квітка)]. улітку, разг. уліті нар. лётом [Починалось бабине літо.., але на тополях, на осокорах лист зеленів ніби влітку (Н.-Лев.); Останніми днями у нас погапа погода, дощ, вітер, холод, а перед тижнем було так тепло, як в літі (Коцюб.)]; «-^ку один тиждень рік годує погов. день летний год кормит. Уліян см. Юліан. улляти см. уливати1. уллятися см. уливатися1. улов, -ву 1) (пойманная рыба) улов; уст. лов [З багатим уловом шаланди повернулись на пристань (Донч.)]; 2) (действие) уст. лов, ловля, (реже) улов; (на зверят г- обычно) охота [Він купив право на улов; а ти хоч і здихай! (Мирн.); Не тоді пси годувати, як на улов іти (Ном.)]. улови, -вів 1) охота [Всі стали обережними, як на вловах, тільки Мемет кипів і рвався наперед, просвердлюючи жадним оком скелю (Коцюб.)]; 2) редк. улов [На порозі рибалка із неводом став; Сіть як хлюща!— «От влови!» — веселий мовляє (Л. Укр.)]; ср. улов 1. уловимий уловимый [Тиша. Не колихнеться найтонша віточка. І раптом у цю тишу ввірвався далекий, ледве вловимий шум (Шиян)]. уловимо нар. уловимо [Десь далеко, ледве вловимо виривався рокіт чужих моторів (Баш)]. уловистий уловистый. уловити см. уловлювати. уловитися (уловлюся, уловишся) разг. пойматься [Коваль вловився, рибалка вловився, всі ловляться, щоб без кінця відробляти панові за якусь провину (Ле)]. уловлений 1) уловленный; 2) пойманный; наловленный; затравленный [Вони чатували один на одного, як два хижі, уловлені в одну яму, борсуки (Кач.)]. Ср. уловлювати 1—2. уловления книжн. уловление. уловлюваний улавливаемый [Розрізняються землетруси слабі (мікросейсмічні), уловлювані лише чутливими приладами —сейсмографами, а також землетруси сильні (макросейсмічні), що відчуваються людиною (Наука і життя, 1958, 6)]. уловлювання улавливание. уловлювати, -люю, -люєш и редк. уловляти, -ляю, -ляєш, уловити (уловлю, уловиш) 1) улавливать, уловлять (уст.), уловить [Душа тріпоче, Прозорчасті уловлюючи
|