Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

ули 187 уло
так і влип: як там був (народна казка);
Кожний казав, що йому чоботи якраз,
наче влипли, хоч добре вони пригодилися
тільки старшому брату (Вовч.)].
Улита Улита; уст. Иулйтта.
улити1 см. уливати1.
улити2 см. уливати2.
улитий1 влитый; налитый. Ср. уливати1.
улитий2 облитый [Соловейко над віконцем
Тьохка, жайворонок взвивсь; Мир сміється,
влитий сонцем... (Граб.)]. Ср. уливати2.
улитися1 см. уливатися1.
улитися2 см. уливатися2,
улиця редк. см. вулиця,
уличка редк. см. вуличка,
уліво, разг. уліворуч нар. влево, палево;
(где — ещё) слева [Вліво од Андрія грав
па сонці срібними брижами ставок (Коцюб.);
Уліворуч простяглося село (Крон.)].
уліжно предик, разг. можно належаться
[Знаєш, Тарасе, що я тобі пораджу. Сліпий
лірник із Сміли шукав поводиря: як раз
робота по тобі. Хоч не в'їжно, так уліжно
(Вас.)].
улізання влезание,
улізати см. улазити.
улізливий 1) назойливый, навязчивый [В її
роздражненім умі засіла тота догадка, мов
влізлива оса, і знов почала вона мучитись,
і тривожитись, і ночі не спати (Фр.)];
2) обл. такой, который всюду залазит,
приходит без зову,
улізливість, -вості назойливость,
навязчивость [Вона не бажала мати зі мною ніякої
справи. Навіщо б я мав виявляти
непотрібну влізливість? (Мик.)].
улізти см. улазити.
улій (род. улія) обл. улей [Восени.,
починається на якийсь час голосне, гамірливе
життя в уліях (Фр.)].
уліплювати, -люю, -люєш, уліпити (уліплю,
уліпиш) 1) влеплять, влепить [Чіпка не
видержав..; міцно-міцно здавив її [дівчину]
цупкими руками, вліпивши в щоку такий
поцілунок, що аж виляски роздалися
(Мирн.)]\ ^пйти зір (очі, погляд
и т. п.) разг. устремить взгляд (взор);
разг. уставиться [Тадеуш вліпив очі у
* вікно, закрив губи долонею і сам не знав,
що з ним діється (Мак.)]; як в око
~пив погов. не в бровь, а в глаз [Як скаже
що, то так, як в око вліпить (Чуб.)];
2) (только соверш. — об ударах и перен.)
фал. влепйть; (только об ударах — ещё)
всыпать [Досталось і йому, Ониськові,
двадцять п'ять иагаїв вліпили панські
посіпаки (Цюпа)]; 3) (только соверш. —
сделать) обл. слепить, вылепить [Сьогодні
рано святий Миколай уліпив мене [Лиса
Микиту] з небесної глини — придивіться,
яка вона блакитна! (Фр.)].
улшшення редк. см. поліпшення,
уліпшувати, -шую, -шуєш, уліпшптиу -шу,
-шиш редк. см. поліпшувати, поліпшити,
улітати, -таю, -таєт, улетіти (улечу,
улетиш) 1) влетать, влететь [В хату до мене
жовтпевої днини Птиця влетіла і сіла на
лаві (Мал.); Не вспів батько сього сказати, а
Галочка вже, як тая муха, улетіла у кімнату
(Квітка); У синій шапці, у жупані, В
червоних, як калина, штанях, Навприсідки вліта
козак (Шевч.); Трохи не збивши Корнія
Івановича з ніг, до сільради влетіла Варвара
Нежурбіда (Кирил.)]; 2) (только соверш.)
перен. разг. влететь, влопаться [Мені
здається (може, воно тільки здається), що я
влетів, взявши цю посаду (Коцюб.)];
О гатить тобі за це разг. влетит
(нагорит) тебе за это.
улітечку нар. ласк, от улітку [Усі образи
позаквітчувані були усякими квітками:
коли улітечку, то справжніми, а на зиму,
то робленими з шпалерів (Квітка)].
улітку, разг. уліті нар. лётом [Починалось
бабине літо.., але на тополях, на
осокорах лист зеленів ніби влітку (Н.-Лев.);
Останніми днями у нас погапа погода,
дощ, вітер, холод, а перед тижнем було
так тепло, як в літі (Коцюб.)]; «-^ку один
тиждень рік годує погов. день
летний год кормит.
Уліян см. Юліан.
улляти см. уливати1.
уллятися см. уливатися1.
улов, -ву 1) (пойманная рыба) улов; уст. лов
[З багатим уловом шаланди повернулись
на пристань (Донч.)]; 2) (действие) уст.
лов, ловля, (реже) улов; (на зверят г- обычно)
охота [Він купив право на улов; а ти хоч
і здихай! (Мирн.); Не тоді пси годувати,
як на улов іти (Ном.)].
улови, -вів 1) охота [Всі стали обережними,
як на вловах, тільки Мемет кипів і рвався
наперед, просвердлюючи жадним оком
скелю (Коцюб.)]; 2) редк. улов [На порозі
рибалка із неводом став; Сіть як хлюща!—
«От влови!» — веселий мовляє (Л. Укр.)];
ср. улов 1.
уловимий уловимый [Тиша. Не колихнеться
найтонша віточка. І раптом у цю тишу
ввірвався далекий, ледве вловимий шум
(Шиян)].
уловимо нар. уловимо [Десь далеко, ледве
вловимо виривався рокіт чужих моторів
(Баш)].
уловистий уловистый.
уловити см. уловлювати.
уловитися (уловлюся, уловишся) разг.
пойматься [Коваль вловився, рибалка
вловився, всі ловляться, щоб без кінця
відробляти панові за якусь провину (Ле)].
уловлений 1) уловленный; 2) пойманный;
наловленный; затравленный [Вони
чатували один на одного, як два хижі, уловлені
в одну яму, борсуки (Кач.)]. Ср.
уловлювати 1—2.
уловления книжн. уловление.
уловлюваний улавливаемый [Розрізняються
землетруси слабі (мікросейсмічні),
уловлювані лише чутливими приладами
—сейсмографами, а також землетруси сильні
(макросейсмічні), що відчуваються
людиною (Наука і життя, 1958, 6)].
уловлювання улавливание.
уловлювати, -люю, -люєш и редк. уловляти,
-ляю, -ляєш, уловити (уловлю, уловиш)
1) улавливать, уловлять (уст.), уловить
[Душа тріпоче, Прозорчасті уловлюючи

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)