улу 189 уль улучити2 см. улучати2. улюбити (улюблю, улюбиш) редк. полюбить [Улюбив я тебе та й годі... Так тебе улюбив, що вже іншим нічого і но зосталося... (Вовч.)]. улюбленець, -пця любимец [В центрі уваги був начальник і улюбленець полкових розвідників лейтенант Дамаскін (Ле і Левада)]; г^ць д 6 л і баловень судьбы, улюблений 1) прил. любимый; (о вещи, о занятии и т. п.— ещё) излюбленный; уст., рит. возлюбленный (преим. о ком) [Хитай легенько лебедів, Твоїх улюблених синів, Цілуйся з вітром, з небом, світом, Блакитне озеро моє (Рил.); Улюбленим заняттям Антосі було малювання (Донч.)]; 2) (род. улюбленого) сущ. возлюбленный [Вона бачила Ольгу., на таємних сходинах з улюбленим (Фр.)]. улюбленик редк. любимец; разе, неодобр. любимчик [Дитячі літа мої пройшли дуже щасливо: первак — я був улюблеником у f сім'ї (Коцюб.)]. улюблениця любимица [Більше року Марія Карпенко працювала в з'єднанні Сабурова, стала прекрасним організатором, улюбленицею молоді (Шер.)]. улюбленка редк. любимица [Назлі-ханум зненавиділа Настю. Тепер вона не помічала Еещодавню улюбленку (Тулуб)]. улюбленчик уменъш., ласк, от улюбленик [На другий день бабуся не знає вже, чим свого коханого улюбленчика вшанувати (Барв.)]. улюлюкання охоти., разг. улюлюканье [Коні стоять, і він коло них, а очима в степ, де— крики, улюлюкання здалеку чути (Головко)]. улюлюкати, -каю, -каєш охотн., разг. улюлюкать [Лукія з жахом дивилась на вели- х кого сірого пса, який перший підскочив до парубка. За ним мчала вся собача зграя, а ззаду біг Сашка, дико улюлюкаючи (Донч.)]. улягати1, -гаю, -гаєш, улягти (уляжу, уляжеш) 1) (кому, чему) обл. подчиняться, подчиниться; уступать, уступить [Стара Русь боролася з азіатськими ордами, поки не улягла монголо-татарській навалі (Фр.); Дехто з наших перекладачів, особливо з мов далеких, так улягає оригіналові, що виходить не поетичний переклад, ;а підрядковий (Рил.); Вона добре бачила, що її будучий зять не був ані гарний, ані видний хлопець і що Парасинка улягла її ..мольбам, що виходила за нього (Коб.)]; 2) (на что) редк. налегать, налечь [Не пройшло і години, як вона, улягаючи на болячу ніжку, пішла бігати з Івасем (Мирн.)]. улягати2, -гав, улягти (уляже) (бежать) редк. мчаться, помчаться, мчать, помчать, нестись [не слыша ног], понестись [со всех вог] [Вона [собака]., як уздріла [зайця], 'як уляжеі і пішла, і пішла (Греб.)]. улягатися, -гається, улягтися (уляжеться) 1) укладываться, улечься [Тихо, тихо Зима минала, кралось лихо Та в самім серці й уляглось У генеральші молодої (Шевч.); —• А дивись, дивись, які гарні хрящики, та як ловко уляглися, мов квіточки, — казав Василь, довбаючись у хвостику ножем (Мирн.)]; 2) (успокаиваться) утихать утихнуть; (только соверш.) улечься, (немного) поулечься [Різкий його голос пролупав над головами, і гамір почав потроху улягатися (Ле); Вітер помітно влягався (Гонч.); Ущухнуло море, і хвилі вляглися (Греб.); Поки нога боліла, ..не хотілось мені писати до Вас, бо настрій був такий, що я б тільки сум на Вас нагнала, тепер усе більш-менш уляглось (Л. Укр.); Тривога, що тільки-но вляглася, пробудилася знову, почала більшати, розростатись, мов та снігова баба, яку котять і котять по двору... (Ряб.)]. улягти1 см. улягати1. улягти2 см. улягати2. улягтися см. улягатися. улякатися, -каюся, -каєшся и улякнутися, -нуся, -нёшся обл. испугаться [А ти, дівча, не влякайся (народна пісня); Обмінили хліб, я тоді чогось улякнувся: «Не хочу, кажу, зовсім паруватись» (Барв.)]; см. ещё злякатися. Уляна Ульяиа; уст. Иулиапия. уляпати, -паю, -паєш разе, заляпать (разг.); забрызгать. уляпатися, -паюся, -паєптся заляпаться; за« брызгаться. Ср. уляпати. ультимативний ультимативный. ультимативність, -пості ультимативность. ультимативно нар. ультимативно. ультиматизм, -му полит, ист. ультиматизм [Політично ультиматизм тепер нічим не відрізняється від одзовізму і лише вносить ще більшу плутанину і розбрід прикритим характером свого одзовізму (Ленін)]. ультиматист полит, ист. ультиматист. ультиматистський полит, ист. ультиматистский. ультиматум, -му ультиматум [Ультиматум був адресований командирові, але читали його вголос для всіх (Гонч.)]. ультрависокий физ. ультравысокий [Одним з перших в країні інститут [кліматології] почав вивчати механізм дії електричного поля ультрависокої частоти (Наука і життя, 1957, 1)]. ультразвук, -ку физ. ультразвук [Численні дослідження присвячено впливу ультразвуку на бактерії, мікроби і віруси (Наука і життя, 1956, 11)]. ультразвуковий физ. ультра звуковой [Ультразвукові коливання, тобто нечутні звуки, існують в природі так само, як і чутні (Наука і життя, 1956, 11)]. ультраімперіалізм, -му полит, ультраимпериализм [Найтоншою, найбільш майстерно підробленою під науковість і під між народність, теорією соціал-шовінізму в висунута Каутським теорія «ультраімперіалізму» (Ленін)]. ультра конденсатор, -ра техн. ультракондео- сатор. ультракороткий радио ультракороткий [Протягом всього польоту [корабля «Восток-2»] здійснювався надійний двосторонній зв'язок з Землею на коротких і ультракоротких хвилях (Рад. Укр., 1961, VII 1I
|