Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
уль 190 ума ультракороткохвильовий радио ультракоротковолновый [На Землі для зв'язку з космічним кораблем використовувалась спеціальна сітка ультракороткохвильових і короткохвильових Ні земних пунктів (Рад, Укр., 196h IX)]. ультралівий полит, ультралевый [Були в українській поезії тих [20-х] років і течії «ультраліві», в яких нерідко під крикливо-радикальними вивісками ховалась досить чужа пролетарському мистецтву ідейно-естетична суть (Новин.)]. ультрамарин, -ну ультрамарин [Глибоке голубе небо без жодної мандрівної хмарини відбивається в морській глибині, і вона відсвічує прозорим спокійним ультрамарином (Сміл.)]. ультрамариновий ультрамариновый [До болю глибоко запали У серце стомлене мені Ультрамаринові канали І зламані у них вогні (Рил.)]. ультра мікроскопічний ультрамикроскопйче- ский. ультрамікроскопія ультрамикроскопйя. ультраправий полит, ультраправый. ультрасірка хим. ультра сера. ультрафільтр, -ра спец. ультрафильтр. ультрафільтрація спец. ультрафильтрация. ультрафіолетовий физ, ультрафиолетовый [Із зменшенням сонячної радіації втрачається вначна частина короткохвильових ультрафіолетових променів (Наука і життя, i960, 3)]. ультрачервоний физ. ультракрасный. Ульяновськ Ульяновск. Ульяновська область Ульяновская область. ульяновський ульяновский. ум (род, ума) ум [Хто власного ума не має, То з книг не вийде ум йому (Фр.); Роботящим умам, Роботящим рукам Перелоги орать, Думать, сіять, не ждать І посіяне жать Роботящим рукам (Шевч.)]; ум за розум зайшов см. заходити 1; ума не з і б р а- т и разг. не суметь; (не сообразить) ума не приложить [Я ще й тепер ума не зберу усе те розказати, що у мене на думці (Квітка); Радились люди, ..що їм у такій біді робити? Радяться і ума не зберуть (Квітка)]; ума тронутися (рішитися), зійти з ума помешаться [в уме], сойти с ума; разг. повредиться в уме; фам. спятить [с ума] [Слухайте, товаришу: я вже з ума зійшов! Треба до лікаря (Вишня)]; д о ума довести разг. поставить на ноги; уст. наставить на ум (разум) [Зате ж і втіха велика від думки, що поставив їх [дітей] на ноги, виховав, виплекав, довів до ума (Мур.); Маю й без тебе клопоту доволі, — он своїх діточок чималенько, поки-то всіх до ума довести! (Л. Укр.)]; з ума не сходить не выходит из головы; разг. не идёт с ума [Мені він усе з ума не сходить, все перед очима (Мирн.)]; зводити з ума см. звбдити 1; н а умі (у кого) на уме [На умі все одно: коли б побачити [парубка], хоч здалека, хоч одним оком, хоч мелькома (Мирн.)]; на ум класти разг. запоминать; разг. мотать [себе] на ус [Хто величається і других зневажає, Нехай про Дуба казочку читає, На ум собі кладе: Наука в ліс не заведе (Гл.)]; навернутися (прийти) на ум см. па вертатися 2; навчати (вчити) уму-р 6 з у м у учіїть уму-разуму [Хівря з серця почала Наталцю бити — уму-розуму вчити, щоб•• не в своє діло не лізла (Гриз.)]; см. ещё навчати: навчати розуму; не повно ума разг. не все дома; фам. не хватает (недостаёт) [одной] клёпки в голове; н е п р и [своїм] умі разг. не в своём уме [Така вона стала, якась не при умі (Вовч.)]; собі на умі разг. себе на уме [О, той Карпо давно був собі на умі! (Мирн.)]; спасти па ум разг.' прийти на ум [Лаврінові" спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (Н.-Лев.)]; біда ум родить погов. беда ум нашла (родит) или убытки ум родят; в й- р і с, а ума не виніс см. вино- сити1 1; волос довгий, та ум короткий погов. уст. волос длинный (долог), да ум короток [X р а п к о сам: ..Недаром кажуть, що волос довгий, та ум короткий... (Мирн.)]; по одежі стрічають, а по уму випроводжають поел, по платью встречают, а по ум^ провожают; скільки голів, стільки й умів погов. сколько голов, столько умов или у всякого свой ум и разум или ум на ум не приходится; що на умі, те [й] на язиці см. язйк 1. умазаний1 вмазанный [Проходячи повз маленьке вмазане в стіну дзеркальце, Па- раскіца не витримала, щоб не глянути в нього (Коцюб.); На салогоні багато діла: той овець ріже, той білує, той жир обдира і кида у здоровенний казан, умазаний у піч (Мирн.)]. Ср. умазувати1. умазаний2 выпачканный; замазанный, вымазанный, замаранный; умазанный [Другою рукою, умазаною в землі, бо тільки що полола, вона махала перед його очима й показувала па двері (Коцюб.)]. Ср. умазувати2. умазати1 см. умазувати1. умазати2 см. умазувати2. умазатися см. умазуватися2. умазка вмазка. умазування вмазывание. умазувати1, -зую, -зуєш, умазати (умажу, умажеш) (во что) вмазывать, вмазать. умазувати2, -зую, -зуєш, умазати (умажу, умажеш) (чем) разг. пачкать, выпачкать; (соверш. разг. — ещё) замазать, вымазать, замарать, (реже) умазать. умазуватися1, -зується страд, з. вмазываться. Ср. умазувати1. умазуватися2, -зуюся, -зуешся, умазатися (умажуся, умажешся) пачкаться, выпачкаться; замазаться, вымазаться, замараться; умазаться [Круг нього з співчуттям гомоніли: — Добрий жупан! —Шкода було б, якби умазався в кров (Коцюб.)]* Ср. умазувати2. ума іти см. умаювати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)