Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
уші 194 умо випадку, щоб жінка вмішувалася в чоловічі справи (Донч.); Ефенді Мустафа вмішався в розмову: наморщив чоло і віддув губи (Коцюб,); Іван також вмішався до бесіди (Март,)]; 2) (в толпу) вмешиваться, вмешаться, замешиваться, замешаться [Стара Леміщиха вмішалася між погоничів, між молодиць, знайшла очима свого сипа і милувалась ним до півночі (Н.-Лев.)]; 3) страд, з. (несоверш.) вмешиваться; ср. умішувати2. уміщання см. уміщування. уміщати, -щаю, -щаєш и уміщувати, -щую, -щуєш, умістити (уміщу, умістиш) 1) вмещать, вместить; (полностью, целиком укладывать в чём-нибудь — ещё) умещать, уместить [Могутнього потоку не вміщало шосе, і багато верхівців скакало обабіч шляху (Гонч.); Кімнатка станційного телеграфу не вміщувала всіх (Десн.); Така блакить, що в серці не вмістить (Ст.)]; ^>тйти статтю в один аркуш уместить (разг. уложить) статью в один лист; 2) (предоставлять место; печатать) помещать, поместить [Багато людей відвідували дивного лікаря, про нього багато писали і навіть в одній газеті вмістили його портрет (Іван.)]. уміщатися, -щаюся, -щаєшся и уміщуватися, -щуюся, -щуєшся, уміститися (уміщуся, умістишся) 1) вмещаться, вместиться (во что, в чём); умещаться, уместиться (в чём, на чём), помещаться, поместиться (в чём, на чём); (иногда — ещё) укладываться, уложиться (в чём, на чём) [Від почуттів п'я- ним-п'яний, Я був не в міру мовчазний, Бо не вміщалося в слова І не вміщалося в пісні Усе, що в ті юнацькі дні Несла мені моя Москва (Воронько); Щастя не вміщувалось у серці, щастя розривало груди! Та чи довго ж тішився він тим щастям? (Коцюб.); Гості, які не вмістилися в кімнаті, розташувались у садочку, просто між грядками з редискою та левкоями (Смол.); Сухий, аж чорний, тонісінький, як жердина, в чорному сюртучку, він [Ігнатовський] уміщався на одному краєчку табурета (Збан.)]; 2) (только несоверш. — находиться) уст. редк. помещаться [Вона живе у дворищі, де уміщається пансіон для хворих чужинців (Л. Укр.)]; ^щатися разом з чим совмещаться с чем; 3) (только соверш. — расположиться) разг. разместиться [Довго пустували, сміялися, випихали один одного на дощ, поки-таки всі умістилися вздовж мурованої стіни (Вас.)]; 4) страд, з. (несоверш.) вмещаться; умещаться; помещаться; ср. уміщати 1—2. уміщення помещение. уміщування помещение. уміщувати см. уміщати. уміщуватися см. уміщатися. умкнути1 см. вмикати. умкнути2 см. умикати2. умкнутися см. вмикатися. умлівання 1) мление; замирание [3 безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала (Коцюб.)]; 2) обморок, потеря сознания. Ср. умлівати 1—2. умлівати, -ваю, -ваєш, умліти (умлію, умлієш) 1) млеть, разомлеть (прийти в состояние расслабленности), разг. обомлеть (оцепенеть); (от сильного чувства —ещё) замирать, замереть [Козак слуха тую пісню, Слуха, умліває, — А русалонька до нього Руки простягає (Л. Укр.); Знеможеш пасажири поховалися в холодок, але й там умлівали від спеки (Панч); Микула слухав ті громи і умлівав зі страху., за батька, що залишився з кобзарем там, у таборі (Мак.)]; 2) (о болезненном состоянии) лишаться чувств, лишиться чувств, терять сознание, потерять сознание [Робітники., хопилися натирати його водою* думаючи, що він умліває від задухи (Фр.); Бідна баба у кутку мало не вмліває (Руд.)]; 3) (только несоверш.—за ким—от любви) разг. страдать (по ком), сохнуть (по ком) [Ледачий: ..А якби ви знали, скілько за мною дівчат умлівало! (Тоб.)]; 4) (оруках,ногах—терять чувствительность) разг. неметь, онеметь; разг. млеть, замлеть, терпнуть, затерпнуть [Очі слабнуть, пальці умлівають, а нитку мусить прясти дальше (Стеф.); Коси нам не затупіють: Клепані гаразд, Руки наші ле умліють, Скосим луг зараз! (народна пісня)]; 5) кул. разг. упревать, упреть, доходить, дойти [Розвідники люблять помріяти в лісовій тишині, біля вогнища, на якому умлівав запашна яловичина (Земл.); В казанку умліє юшка, гасне вогник, плескіт сміху, подає ложки Ілюшка, син — Макарова утіха (Рудь)]. умножати, -жаю, -жаєш, умножити, -жу, -жиш умножать, умножить [Колгосп умножив наші сили: 3 шкапини на кривих ногах — На трактора ми пересіли! (IIех.)]. умножатися, -жається, умножитися, -житься умножаться, умножиться [Умножилось число друзів Радянського Союзу, виросли суспільні сили, які підтримують його політику (Іст. К Л РС)]. умноження умпожёние [В міру умноження багатства соціалістичного суспільства неухильно зростає матеріальний добробут трудящих (Хрущов)]. умножити см. умножати. умножитися см. умножатися. умияти см. уминати2. умова 1) условие [..диктатура пролетаріату становить необхідну політичну умову соціальної революції (Ленін)]; ~ви мн. ч. условия; (положение, обстоятельства — ещё) обстановка [Росія була пайслабшою лапкою в системі імперіалізму і вузловим пунктом усіх його суперечностей. Разом з тим, у ній склались і необхідні умови для перемоги соціалізму (Програма КПРС); Страх! Прищеплений дитині, виплекашш анормальними умовами суспільними, він стає чіпкою пошестю (Коцюб.)]; ^ви ж и т я условия жизни [Незважаючи на тяжкі умови життя (особливо по смерті батька, коли велика родина лишилася на моїх руках) — я завжди був великим оптимістом (Коцюб.)]; за інших рівних умов см. інший; природні *^ви природные условия [Полісся — красивий і ба- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)