Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
умо 196 умо [Кожне тобі не вмовчить, кожне допитується, правди вивіряє... (Вас); Вона така, що нікому не вмовчить (Сл. Гр.)]. умогляд, -ду умозрение. умоглядний умозрительный [Якими б багатими й діалектичними нз були естетичні системи німецьких "ідеалістів, вони, через свою відірваність від життя і навіть від практики мистецтва, часто сприймаються як довільні умоглядні схеми {Вітчизна* 1961* 6)]. умоглядність, -НОСТ1 умозрительность [Відсутність конкретних ознак часу і місця дії.., підкреслена умоглядність, схематизм — все це серйозні недоліки п'єси [Я. Мамонтова «Коли народ визволяється»] (Рад. літер., 1958, 5)]. умоглядно нар. умозрительно [Він уперше не умоглядно, а живим серцем зрозумів оту німотну муку Шевченка, ху- дожника-певільиика (Волош.)]. умогоричити, -чу, -чиш разе, задобрить магарычом. уможливлювати, -люю, -люеш, уможливити, -влю, -виш (що) делать возможным, сделать возможным (что); обеспечивать возможность, обеспечить возможность (чего) [Дід головної особи — доменний майстер Григорій Сидорович почав з того, що., просто викрав згадану особу, цебто рідного внука Григорія Григоровича молодшого. Так він звався на відміну від батька свого Григорія Григоровича старшого, відсутність якого уможливила авантюру (Янов.)]. умокнути см. умочати. умокнутий см. умочений. умокріти, -рїю, -рієш разг. взмокнуть; (по- криться испариной — ещё) вспотеть [Мчить мене не своя сила полем по ріллі, по баюрах; біжу, мов той чорт, що втік з панщини. Аж умокріла (Барв.)]. умолити (умолю, умолиш) умолить [Р у- салка Польова: Сестро! Не будь як зима, що не вблагати її, не вмолити! (Л. Укр.)]. умолот, -ту с.-х. умолот, обмолот, вымолот [На зріст то вона [пшениця] й добра, та на вмолот — не теє... (Мирн.)]. умолоти (умелю, умелеш) смолоть [Він підходить до сина, який, спочиваючи, сперся спиною на ясен. — У вітряку був, Дмитре? — У вітряку. Мама послала трохи пшениці вмолоти (Ст.)]. умолотися (умелеться) разг. уменьшиться в весе при помоле. умолочувати, -чую, -чуєш, умолотити, -лочу, -лотиш умолачивать, умолотить, обмола- Чивать, обмолотить; разг. смолачивать, смолотить. умонастрій, -рою книжн. умонастроение [Революційність його [Т. Шевченка] умонастрою пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і сам зазнав усього жаху кріпацтва, а й тим, ..що був він людиною геніальною, що бачив він на століття вперед (Ком. Укр., 1961, 2)]. умонтовувати, -товую, -товуєш, умонтувати, -тую, -туєш техн., перен. вмонтировать (только соверш.), вставлять, вставить [Гідний уваги ще й такий факт: народний тво- I рець.. складає пісню та інкрустує, вмонтовує в неї рядки чи цілі строфи з літературного твору (Рил.)]. уморити (уморю, умориш) уморить [Як почне пані обмирати, та стогнати, та в крик викрикувати, то він [пан] руки й ноги її вицілує, і плаче, і сам людей лає: — А щоб вас! а бодай вас!., от уморять мені друга! (Вовч.); Лихо не вморить, так спотворить (прислів'я)]; ^ти з сміху (сміхом) разг. уморить со смеху. уморитися (уморюся, уморишся) разг. устать, утомиться; разг. умориться [X р а п к о, кладучи перо: Х-ху! уморився!.. Ні, не далось мені це письменство та й годі! Що я тут написав, а от аж пальців не розведу — натрудив руку (Мирн.)]. уморіння спец. уморение. умостити см. умощувати. умоститися см. умощуватися. умотати см. умотувати. умотатися см. умотуватися. умотивований мотивированный [В гострому і цікавому сюжеті повісті [«Таємниця Соколиного бору» Ю. Збанацького] наявні пригодницькі елементи. Майстерно введені в сюжетну тканину і добре вмотивовані, вони допомагають глибше розкрити основну ідею твору (Іст.^укр. літ.)]. умотивованість, -ності мотивированность [В розробці теми Великої Вітчизняної війни українські письменники досягли значних успіхів, хоч у деяких творах відчувається ілюстративність, відсутність стрункої композиції, недостатня вмотивованість вчинків героїв (Іст. укр. літ.)]. умотивовувати, -вовую, -вовуєш, умотивувати, -тивую, -тивуеш мотивировать (песо- верш, и соверш.) [Письменник [Квітка-Осно- в'яиенко] робить перші в українській прозі спроби розкрити внутрішній світ героїв, приділяє велику увагу їх переживанням, вчинкам, які здебільшого психологічно вмотивовує (Іст. укр. літ.)]. умотивування мотивировка [Здається, що бачимо перед собою., безбарвні маріонетки, без найменшої спроби психологічного умотивування дій (Фр.)]. умотивувати см. умотивовувати. умотувати, -тую, -туєш, умотати, -таю, -таєш 1) (во что) вматывать, вмотать [Кравець у хвіст руки як умотав, так вовк там трохи не гигнув (народна казка)]; 2) (обвивать чем-либо) обматывать, обмотать; разг. уматывать, умотать [Умотала його мідними дротами (народна казка)]. умотуватися, -туюся, -туєшся, умотатися, -таюся, -таешся 1) вматываться, вмотаться [Роздягнутий по пояс, він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт (Довж.)]; 2) обматываться, обмотаться; уматываться, умотаться [Попадя умоталась у ризи, а піп укрився рясою та й поснули (народна казка)]. Ср. умотувати 1—2. умочання макание, обмакивание. умочати, -чаю, -чаєш и умочувати, -чую, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)