умч 198 уни умчатися, -чуся, -чишся умчаться [Молода та здорова, вона, як та пташка, нащебетала повну хату і, як та пташка, умчалася (Мирн.)]. ум'яти1 см. уминати1. ум'яти2 см. уминати2. ум'ятий вмятый [Цілий кущ павиних вічок був розчавлений і вм'ятий у грунт (Смол.)]. Ср. уминати1. ум'ятина вмятина [Усі танки прийшли на місце. На важкій броні в деяких з них були глибокі вм'ятини від німецьких снарядів (Собко)]. ум'ятися1 см. уминатися1. ум'ятися2 см. уминатися2. унаджуватися, -джуюся, -джувшся (редк.)> унадитися, -джуся, -дишся часто ходить, часто заходить; {только соверш.) повадиться, разг. зачастить [Весна означала тут., ви- спажливе порання в кухні біля обідів для сапальників, війну з квочками, що унаджувалися з малими в город, білення курників, хлівів (Вільде); — Чого се ти, сину, так унадився в те поле, що й у неділю не посидиш дома? — питає Мотря (Мирн.)]; ^дитися ходити повадиться, зачастить [А чого це Маріка внадилася ходити до Олепки? ..Напевне, що не так собі (Турч.)]; несоверш. см. ещё учащати 1. унадливий назойливый, навязчивый. унадно предик, повадно [— Щоб знав як! — погарячився котрийсь із молодих. — Щоб і іншим не було внадно (Головко)], унанган этн. унанган. уиангани, -нів этн. упанганы. унанганка этн. унанганка. унанганський этн. унанганский. унанімізм, -му лит. унанимизм. унаніміст лит. унанимист. унаочнення наглядность [Значну роль у справі конкретизації викладу нового матеріалу, активізації уваги учнів, розвитку в них трудових навичок відіграє унаочнення (Укр. іст. ж., 1960у 6)]. унаочнювати, -тою, -нюєш, унаочнити, -ню, -ниш делать наглядным, сделать наглядным; достигать наглядности, достичь наглядности; показывать наглядно, показать наглядно [Після опрацювання запланованих тем колгоспники дивляться сільськогосподарські фільми, які унаочнюють вивчений теоретичний курс (Рад. Укр., унаслідування унаследованный. у на слідування унаследование. унаслідувати, -дую, -дуєш унаследовать [Дивну свою природу уиаслідувала вона від поетичних предків (Барв.)]. ундервуд ундервуд. ундецима муз. ундецима. упдйпа миф. ундина. унеможливити см. унеможливлювати. унеможливитися см. унеможливлюватися. унеможливлювати, -люю, -люєш, унеможливити, -влю, -виш делать невозможным, сделать невозможным [Густий зелений намет деревних крон дає суцільну тінь і унеможливлює розростання трав під деревами (Рад. Укр., 1950, ПІ); Марфа втікала знайомими стежками.., вишукуючи найнепроходйміші нетрі, щоб унеможливити погоню (Ле)]. унеможливлюватися, -люється, унеможливитися, -виться становиться невозможным, стать невозможным. унести см. уносити. униз нар. вниз; (к земле — еще) книзу, поэз. уст. долу [Пароплав ішов по Дніпру вниз (Гонч.); Ту ж мить почувся ще один сплеск, юнга стрибнув за борт униз головою (Трубл.)]. унизати см. унизувати. унизу 1) нар. внизу; (над самой землёй — ещё) понизу [Життя клекотіло внизу, в глибокій долині, а тут стояла тиша (Коцюб); Вгорі — ліси сріблясто-сині, Внизу — розлив молочних нив (Бажан)]; 2) (в значении предл.) внизу [Унизу картини було змальовано пекло (Донч.)\. унизувати, -з>чо, -зуєш, унизати (унижу, унижеш) унизывать, унизать [Мак., наче габою внизував округи дашок (Вовч.)]. уникання избегание; уклонение; увиливание [Не в униканні класової боротьби чекає свого порятунку пролетаріат, а в її розвитку, в збільшенні її широти, свідомості, організованості, рішучості (Ленін)]. Ср. уникати. уникати, -каю, -каєш, уникнути, -ну, -неш (кого, чого) избегать, избежать, избегнуть (кого, чего); (сознательно — ещё) уклоняться, уклониться (от чего), разг. увёртываться, увернуться (от кого, от чего), увиливать, увильнуть (от кого, от чего), ускользать, ускользнуть (от кого, от чего) [Розуміючи, що їм не уникнути лиха, купка старшини повільно відступила до виходу (Тулуб); Б а р а б а ш: ..Чому ви останній час ніби уникаєте мене? (Корн.); Я намагався уникати бенефісів, потрібних насамперед антрепренерові, зацікавленому в збільшенні зборів (Минуле укр. театру); Він подумав: — Жалієш мене, щадиш? Не потребую ніякої жалості, починай розмову про головне — однаково цієї розмови не уникнути (Жур.)]; щоб ^>нути чого чтобы избежать (избегнуть) чего; во избежание чего; для избежания чего [Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Гонч.)]. уникливий редк. см. ухильний. уникливо редк. см. ухильно. уникнення избежание. уникнути см. уникати. униматися, -маюся, -маєшся обл. см. соромитися, ніяковіти. унишкнути, -ну, -неш разг. утихнуть; (перестать говорить — ещё) умолкнуть, разг. смолкнуть; (перестать звучать — еще) умолкнуть, смолкнуть [Потім Дидона мов у нишкла, Звеліла, щоб і Гандзя вийшла (Котл.); Розмова знов у нишкла. Вона кудись геть-геть дивилася, а він — на неї (Мирн.)].
|