уні 199 уно уніат церк. униат [Уніати визнали своїм главою папу, прийняли основні догмати католицької церкви (Іст. Укр. РСР)]. уніатка церк. униатка [Так і ти, бабусю, була уніаткою? (О., 1862, III — Сл. Гр.)]. уніатство церк. униатство [Католицтво і уніатство були оголошені єдино допустимими в Польщі релігіями (Іст. укр. літ.)]. уніатський церк. униатский [Антинародну, зрадницьку політику українських буржуазних націоналістів підтримувало реакційне уніатське духовенство (Хрущов)]. універмаг, -гу (універсальний магазин) универмаг (универсальный магазин) [Ліда з матір'ю їздили до Києва, де купили в універмазі справжнє шлюбне плаття — білосніжне, з фатою (Дмитр.)]. універсал1, -ла 1) астр., геод. универсал; 2) (о человеке) универсал [Щоденно тренуючи свою сценічну техніку на різних жанрах і багатобарвному репертуарі, актор «Руської бесіди» ставав універсалом (Бучма)]. універсал2, -лу (указ, декларация) ист. универсал [Він [посол] дурив Мазепі голову, скільки міг. То він вимагав універсалів, то золотих дукатів, то придурювався, то ставав нахабним (Янов.)]. універсалізм, -му универсализм. універсаліст универсалист. універсальний универсальный [Вчора вранці повернувся [батько] з нічної зміни вкрай стомлений, але страшенпо щасливий. Він же придумав універсальний різець (Донч.)]. універсальність, -ності универсальность [Вони говорили про Вашу [І. Франка] «універсальність» і раділи, що у нас є такий талан — белетристичний, науковий,) поетичний, публіцистичний, практичний і т. д. (Л. Укр.)]. універсально нар. универсально [У світовій торгівлі товари універсально розгортають свою вартість (Маркс)]. університет, -ту университет [Року 1895 він блискуче прочитав у Львівському університеті вступну лекцію на тему «Наймичка» Тараса Шевченка» — і професорська колегія обрала його доцентом, але адміністрація не затвердила Франка (Коцюб.)]. університетський университетский [Визнано необхідним всемірно поліпшувати і розширяти вечірню і заочну освіту, розвивати університетську освіту, посилити теоретичну і практичну підготовку студентів (Іст. КПРС)]. універсіада универсиада [Одеські студенти були основним ядром збірної команди СРСР на всесвітній універсіаді в Софії, де наші волейболістки здобули золоті медалі чемпіонів (Рад. Укр., 1961, XI)]. унівець пар. разг. прахом (при непереходных глаголах); в прах (при переходных глаголах) [Рябина: ..Будьте ласкаві, майте згляд на мою жінку та дітей, допомагайте їм, не дайте впівець піти моїй праці і господарству (Фр.); Він [Владко] одним словом, одним поглядом розбив би внівець ці нужденні інтриги, якими тут обсновано її [Регіну] (Фр.)]; повернути ^ць обратить в ничто; (об ькопомическом положений) разорить [Старшина козацтво унівець повернула... Усі землі посіла... (Мирн.)]. унікальний уникальный [Велике наукове і практичне значення має найбільший в республіці унікальний елітний сад волоського горіха (Наука і життя, 1958, Ю)]. унікальність, -ності уникальность. ^нікум, -му уникум [Це фіалкова лілія, панове, унікум (Довж.)]. уніонізм, -му полит, унионизм. унісон, -ну муз., физ. унисон; в ^п в унисон [Солодко щеміло серце. Йому в унісон шуміли дніпрові хвилі (Куч.)]. унітаз унитаз. унітаризм, -му полит, унитаризм. унітарний унитарный. уніфікатор, -ра унификатор. уніфікаторський унификаторский. уніфікація унификация [Неправильно було б думати, що може бути якийсь один, єдино вірний переклад художнього твору. Ні, жодна уніфікація, жодна канонізація тут неможливі (Рил.)]. уніфікований унифицированный. уніфікувати, -кую, -куєш унифицировать. уніфікуватися, -кується унифицироваться. уніформа 1) уст. униформа [Він переодягся, сховав відзнаки у столик, уніформу в шафу і засів до своєї улюбленої розваги: до математики (Мак.)]; 2) (работники цирка) собир. униформа. у ніч редк. см. уночі. унічию см. внічию. унія уния [Увагу і симпатії молодого Ломоносова не могла не привернути боротьба українського народу проти ненависної унії (Наука і життя, 1961, 11)]. унормовувати, -мовую, -мовуєш, унормувати, -мую, -муеш 1) нормировать (несоверш. и соверш.); 2) (подчинять норме) нормализировать (несоверш. и соверш.), нормализовать (несоверш. и соверш.). унормування 1) нормирование, нормировка; 2) нормализация [В радянський час, з унормуванням літературної мови, з піднесенням її на високий рівень розвитку, діалектні особливості втратили своє колишнє значення і зустрічаються тепер як залишки минулих епох (Курс іст. укр. літ. мови)]. Ср. унормовувати 1—2. унормувати см. унормовувати. уносити (уношу, уносиш), унести, -су, -сені вносить, внести [Входить він у хату та й уносить на плечах, може, так як з півкорця чогось в мішку (Н.-Лев.); Приїхала дівчина додому повна надій, вонашби сонце внесла до хати (Козл.); Резолюцію ж схвалено. Тепер вносимо тільки поправки... (Смол.)]; ^сити [у вуха] кому разг. сообщать кому, доносить кому [Вона тут же дала собі слово ніколи й нічого пе вносити у вуха Андрія з чужих слів (Гур.); Давно люди вносили у вуха недобре про Стефана та Євку (Чорн.); A панночку [стара пані] вмовляє: — Не плач, не плач, янголяточко моє: сліз твоїх вона не годна! ..Нащо сама берешся? Мені внось, що тобі не вгодпо (Вовч.)].
|