уно 200 упа уночі нар. ночью [Чому не спиш ти уночі, Моя голубко сизокрила? (Шевч.)]; [і] вдень і ~чі см. удень; пізно ^>чі см. пізно. уночішній, -ня, -не уст. ночной [Хоч за вночішню мандрівку Ксеню таки побила мачуха, але ж з того часу ми не розлучалися (Гр.)]. унтер, -тера разг. унтер [Во дні фельдфе- беля-царя Капрал Гаврилович Безрукий Та унтер п'яний Долгорукий Украйну правили (Шевч.)]. унтер-офіцер, -ра воєн, дорев. унтер-офипер [Він був у москалях: казав, що навіть служив унтер-офіцером (Н.-Лев.)]. унтер-офіцерський воєн, дорев. унтер-офицёр- ский. унтерський разг. унтерский [Старий солдат, батько й досі — ще з японської — зберіг унтерську бравість: весь як пружина (Гонч.)]. унтертон, -ну физ., муз. унтертон. унти (род. унт и унтів) унты [Сніг западав і танув під унтами, в повітрі скрип стояв, неначе хруст... (Голов.)]; унт ед. ч. унт, унта. унук редк. см. внук. унука редк. см. внука. унурити, -рю. -риш опустить; (о голове, глазах и т. п.— обычно) потупить. унуритися, -рюся, -ршпся опустить голову, потупить голову; опустить глаза, потупить глаза, потупить взор; потупиться [Розмова увірвалась, ..Марі внурилася, сортувала якісь негайні папери (Кач.)]. унуча редк. см. внуча. унучка редк. см. внучка. унучок редк. см. внучок. унціальний филол. унциальный. унція фарм. и пр. уст. унция. унятливий разг. редк. внимательный [На порозі в масці стояв стрункий матросик.., кожне унятливе око відразу б розпізнало: це ж зовсім не юнак, а... дівчина (Смол.)]. уоружений обл. вооружённый [Вулицею надійшли, одна за другою, ..аж три громади уоруженої мол одіжі (Фр.); О в л у р: ..Хочу правду знать: чого сю ніч Так много уоружених у Київ Поїхало? (Фр.)]. уоружуватися, -жуюся, -жуєшся, уоружи- тися, -жуся, -жишся (у що) обл. вооружаться, вооружиться (чем) [Майже вся тухольська молодіж, уоружившись у що хто міг, побігла на місце бою (Фр.)]. уосенй редк. см. восени. уособити см. уособлювати. уособлений олицетворённый; воплощённый. Ср. уособлювати. уособлення олицетворение; воплощение [Деякі мислять так: офіцер — це тільки воїн. Але радянський офіцер, офіцер Збройних Сил Радянського Союзу — це насамперед уособлення найпередовіших ідей нашого часу (Собко)]. Ср. уособлювати. уособлювання олицетворение. уособлювати, -люю, -люєш, уособити, -блю, -биш олицетворять, олицетворить; (выражать в конкретной форме — ещё) воплощать, воплотить [Герої оповідання Л є [«Твердий характер»] — комуніст Славек та сторож) високогірної обсерваторії Петро Гринюк — уособлюють прагнення трудящих Галичини до возз'єднання з радянським народом (Іст. укр. літ.); Розповідаючи про те, як у Миколи Задорожного вкрали його особисте щастя [«Украдене щастя» І. Франка], я намагався уособити в цьому образі мільйони простих селян моєї батьківщини, народ, у якого було вкрадено щастя (Бучма)]. уособлюватися, -люеться олицетворяться; воплощаться. Ср. уособлювати. уостаннє редк. см. востаннє. упад, -ду 1) падение [Скрізь оточала його атмосфера густа й своєрідна.. Атмосфера гаряча, тривожна, вся — небезпека і боротьба, вічний упад і підойма (Коцюб.)]; Д о г^ду до упаду [Тиха була дівчина, така вже тиха, .. до упаду пе затанцюється, не розсердиться до сварки (Вовч.)]; 2) пе- рен. обл. несчастье, горе упадання1 редк. см. впадання. упадання2 увивание; ухаживание; увивание; волокитство [На кволість свою Ґалаґан послався тому, що не полюбляв упадання (Бурл.)]. Ср. упадати55 5. упадати1, -даю, -даєш, упасти (упаду, упадеш) (обычно впадати, впасти) 1) впадать, впасть; (о глазах и т. п.— ещё) вваливаться, ввалиться, западать, запасть [Сорок річок і чотири у Дніпро-ріку впадають (Ус); І три ночі Не спала; впали карі очі, Засохли губи (Шевч.)]; ~ти в око (в очі) а) бросаться, броситься в глаза; (несоверш.— ешё) бить в глаза; (о малозаметном) редк. попадаться, попасться на глаза [Що впадало в око па цьому засіданні? По-перше. Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей (Вишня); Куди не глянеш — вона [ґуральня]. То комин упаде в око, то дим, як чорний кудлатий змій, тріпоче в повітрі (Коцюб.); Коли раптом впала мені в очі невелика пожовкла і поу шарпана книжечка (Л. Укр.)]; б) (только соверш. — понравиться) приглянуться [Він побачив дівчину лише мимохідь, але вона йому відразу ж впала в око (Збан.)]; 2) (входить) проникать, проникнуть; (силой) врываться, ворваться [Отож стоїть у кузнях дзвін, В людські серця впадає він (Шп.); Руфін одчиняє хвіртку, в неї впадає центуріон з вояками (Л. Укр.); Впали ляхи, всіх забрали, Назад руки пов'язали (дума)]; г^тіі в річ кому редк. а) перебивать, перебить кого [Джонатан тихо до Річарда: Але ж, брате, впадати в річ старому — як же можна! (Л. Укр.)]; б) вмешиваться, вмешаться в чей разговор; 3) (о чувстве, состоянии и т. п.) впадать, впасть; (с сущ. сон, задумчивость, апатия um. п. — ещё) погружаться, погрузиться; иногда вместе с сущ. — названием чувства или состояния — переводится одним глаголом, соответствующим этому сущ. [Прошу тебе, вмов головну актрису, ..щоб вона пе передавала куті меду, себто, щоб не впадала занадто в істерику (Л, Укр.); Тим часом Сухобрус старівся і впадав у містицизм (Н.-Лев.); — Ви впадаете в ди-
|