Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
у па ч 201 упа тинство, — відповів Тірсен. — Це старечий маразм (Собко); Ярина з розпукою заламує руки і впадає в тяжку задуму (Коцюб.)]; г^сти в біду попасть в беду [Ой страшно, лисичко, бо., можемо упасти в біду (Етн. зб., XXXV11—XXXV111)]; ~ти у відчай см. відчай; вдаватися, вдатися у відчай; «-^ти у гріх совершать, совершить грех [Ну, хоч подивіться.. Подивиться ж можна, у гріх не впадете (Мирн.)]; ~сти в крайність см. крайність; ^ти в лютість впадать, впасть (приходить, прийти) в ярость (в неистовство); свирепеть, рассвирепеть [Василь, говорячи тоті слова, впадав щораз в більшу лютість (Фр.)]; ~сти в немилість (неласку) см. немилість; ~ти в сон погружаться, погрузиться в сон, засыпать, заснуть [Часом він впадав у сон, і йому все снилося, як вони йшли Львівською [вулицею] на Лу- к'япівку (Я нов.)]; хто ^дав у гнів кто сердится (уст. гневается); (сильнее) кого охватывает гнев [Меланя характеру була лагідного, ніколи в гнів не впадала (Смол.)]; 4) (только несоверш. — полагаться) обл. подобать; следовать [Мати кажуть, що Ярина вже дівка, то їй впадає йти на музики, а я ще мала (Л. Укр.)]; 5) (доставаться на долю, получаться) редк. выпадать, выпасть, выходить, выйти [— Бабусечко, голубочко! То ви з нами житимете? —Чого б то й бажати, та не впадає (Вовн.)]; 6): упадає (в значении вводного слова) уст. выходит (разг.), стало быть (разг.); оказывается [У старосвіччину, знаєте, які люди були: здорові, сильні, великі, от і він, упадає, з тих-то людей велетенського роду (Барв.)]. упадати2, -даю, -даєш 1) уст. падать [Руками обхопила [Варка] тин коло хати, цілує та плаче, та кричить; людям дякує, усім до ніг упадає (Вовч.); Про сестру, що впадала під тягарем цього труду, пригадала собі нарешті пані Дреліхова (Фр.); Багато громів упадало з небес, Багато земля натворила чудес (Мал.)]; см. ещё падати 1; 2) (терять силу, значение) редк. слабеть, ослабевать; (об общественных явлениях и т. п. — обычно) приходить в упадок, разг. хиреть [Вона говорила се голосом, що чимраз більше знижався та упадав... (Коб.); Коли хто говорить, що поезія, літературна творчість у нашім реальнім та практичнім віці упадає, то говорить се або сліпий, що має очі, а не бачить, або чоловік, що не хоче бачити того, що діється довкола (Фр.)]; ~ти на силі разг. слабеть; разг. хиреть [Петро кволиться да й кволиться, а сердитий — то ще більш упадає па силі (Барв.)]; хто «-^дає па з д о- р 6 в'ї разг. чьё здоровье пошатнулось; см. ещё занепадати: занепадати здоров'я м; 3) (об отношении к делу) стараться, усердствовать; работать с большим рвением [Дуже впадав справник, якби його вишукати (Вовч.); Звісно, я там більше впадаю, там дітей куток (Барв.)]; 4) (коло кого — заботиться) [заботливо] ухаживать (за кем); (реже) хлопотать (около кого); редк. стараться (около кого) [Мати, упадаючи коло гостей, за жарти те [розмову гостей] приймала (Кач.); — Що тобі, моя дитино! — упадала вже коло Катрі мати.— Уступила до хати біла, мов білочок... що тобі, доню? (Вовч.)]; ~ти над ким (особенно беречь кого) дрожать над кем [А що вже сина, дак любив, як душу, Впадав над ним, ховав його, голубив (Крим.)]; 5) (коло кого, за ким, редк. до кого, уст. біля кого — добиваться расположения) льнуть (к кому); не отходить (от кого), разг. увиваться (около кого); (за женщиной — обычно) ухаживать (за кем), разг. увиваться (за кем), уст. волочиться (за кем); (заискивая) разг. ластиться (около кого, к кому), лебезить (около кого) [Вій коло мене помітно впадає, чимось я йому сподобався (Янов.); Оленка так і впадала біля нього, забувши свого курсового колегу, високого й цибатого філолога (Куч.); Мака р: Здається, Кіндрат упадав за тобою? Ольга: Ні. Ми тільки дружили (Корн.); П а л а ж к а: То ти так думаєш, а вона інше гадає... Чого, бач, до тебе упадає Іван, а не до неї!.. От її зло і розбира (Мирн.); Нема тії вродливої папії або й простої дівки, щоб він не упадав біля неї (Мирн.); Як інколи розсерджуся, мовчу цілу днину, то він так і впадає, треться коло мене, мов коло матері (Барв.); — Як ся маєте, пане цехмістре? — упадала біля нього Мотря, передчуваючи щось недобре (Тулуб)]; с л і п- м а «-^ти за ким разг. быть без ума (без памяти) от кого [Одарка: ..Лихо та й годі з нею! Парубки за нею сліпма упадають, а їй тільки о жартувать!.. (Тоб.)]; 6) (на кого, на что) уст. кидаться, накидываться, бросаться, набрасываться [—Лови їх! в'яжи! — гукали козаки, впадаючи на тих, що не встигли сісти у човен (Коцюб.)]; О «-^ти за новинами и т. п. гоняться за новшествами [Та чого нам, люди добрі, За новинками впадати? Може, часом не завадить І давніше пригадати (Л. Укр.)]. упадатися, -даюся, -даєшся, упастися (упа- дуся, упадёшся) 1) редк. попадаться, попасться [Андрій один: ..Добрий ти чоловік, Йосипе, тілько не впадайся тобі в руки: живцем облупиш! (Кроп.)]; 2) безл. обл. случаться, случиться; приходиться, прийтись. упадливии обл. старательный, усёрдпый [Дзвонариха: ..Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і унадлива (Стар.)]; він ~вий до чого у пего большое рвение к чему. упадоныю уменъш. обл. горенько [Мати сплескує руками: Ой, лишенько! Іще не починала! Ой, мій упадоньку! Що ж ти робила? Нездарисько! (Л. Укр.)]. упаковка упаковка; укупорка [Степан Романович витяг з листової зеленої упаковки другий порожній качан... (Волош.)]. Ср. упаковувати. упаковування упаковывание, упаковка; ук^- поривание, укунорка. Ср» упаковувати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)