Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
yua 202 упа упаковувати, -ковую, -ковуєш, упакувати, -кую, -куєш упаковывать, упаковать; разг. укупоривать, укупорить [Січкар же в ці часи брав у сількомі чи в продагентів за- конпий папірець, що везе продрозверстку, впаковував у міпгки з зерном кусні добре просоленого сала і, посвистуючи, спокійно їхав широким шляхом (Ст.)]; ~вати д о в'язп и ц і разг. упрятать (законопатить) в тюрьму. упаковуватися, -ковується, упакуватися, -кується 1) упаковываться, упаковаться; 2) страд, з. (несоверш.) упаковываться; укупориваться; ср. упаковувати. упакування упаковка; укупорка. Ср. упаковувати. упакувати см. упаковувати. упакуватися см. упаковуватися. упалий1 (вдавшийся внутрь) впалый, ввалившийся, запавший [А тая жінка в фіалковій сукні, — Недбало вбрана, груди впал і, погляд Скляний безтямний (Л\ Укр.)]. Ср. упадати1 1. у палий2 1) упавший [Все німотне й тихе; кожний звук — шарудіння птаха, шелест упалого листа — здається гучним (перекл. в Горького)]; 2) (о голосе) упавший [Л ю- б о в сідає на крісло на бильці.. Говорить тихим упалим голосом: Чекай, Оресте (Л. Укр.)]. Ср. упадати2 1—2. упам'ятку разг. 1) (неизм. сказуемое) быть памятным; помниться, не забываться; жить в памяти; переводится также глаголом помнить с заменой дат. п. именительным и подлежащего прямым дополнением [Як слово милої, упам'ятку Зелена блискавка верби хисткої І пагорба зеленого зигзаг Крізь тепле скло вагона (Рил.)]; 2) (в значении вводного слова) помнится. Упанішади, -шад лит. ист. упаыишады. упарити см. упарювати. упаритися см. упарюватися. упарювати, -рюю, -рюєш, упарити, -рю, -риш разг. упаривать, упарить. упарюватися, -рююся, -рюєшся (редк.), упаритися, -рюся, -ришся разг. упариваться, упариться; (только соверш. — разогреться) распариться [Найдьопов упарився. Важкий кулемет, важкі з водою чоботи і такий навальний біг (Ле); — А впарилося як [дитя]... —Марія ніжно вкладала сонну Тамару на., подушки (Ле)]. упасати, -саю, -саєш, упасти, -су, -сёш разг. напасать, напасти [Синку, чи впасеш свинку? (Ном.); Ніяк я овець не впасу, — усе додому тікають (Етн. мат.)]. упасти1 (упаду, упадеш) (соверш. к падати) 1) упасть; (прям* — ещё) повалиться, свалиться (обычно с чего-либо), обрушиться (преим. о сооружении); (о большом, тяжёлом — еще) рухнуть; (с шумом, грохотом разг. — еще) брякнуться, грохнуться; (о человеке, животном разг. — ещё) рухнуться, грянуться (без чувств и т. п.); (с большой высоты или на большую глубину книжн.— ?ще) низвергнуться; (о свете, тени— ещё) пасть, лечь; (приостановиться в развитии — ещё) пасть; (на кого — о заботах, беде и т. п.) свалиться [Як упав же він з коня та й на білий сніг (Тич.); Тисячі тронів упало і людських і божих (Л. Укр.); його штовхнули, і він впав на коліна перед Максимом (Коцюб.); Промені сонця впали на поруділі листи, на обличчя матері, сина і зігріли їхні думки (Чорн.); Зразу не міг [Прокіп] найнятися, бо народу найшло більше, ніж треба, і ціни впали (Коцюб.)]; ^ти в ноги пасть к ногам, броситься в ноги; уст. упасть в ноги [Я місця не знайду. Почервоніла, зраділа, ледве в ноги не впала дядині (Барв.)]; не дати порошині (пи- л й н о ч ц і, краплі и т. п.) ~ти на кого не дать пылинке упасть на кого [Я не дам на його пилиночці впасти, кому-небудь подивитися... (Мирн.)]; як (паче, ніби) з нёба впав (упавши) разг. как с пёба упал (свалился) [Невідомо й звідки, наче впавши з неба, на допомогу «яструбку» з'явився ще один його товариш (Я нов.)]; яку воду впав разг. как в воду канул [3 того часу Явтух як в воду впав: ніхто про його жодної звістки не переказував (Свидн.)]; коли б знаття, д є упаду, то б соломки п і доел а в поел, кабы знать, где упасть, так бы соломки припасть или кабы знал, где упасть, так бы соломки подостлал; лучче з доброгоконя г^ти, ніж на поганому їхати поел, лучше с умным потерять, чем с дураком найти; не копай другому ями, бо сам у неї впадеш см. копати 1; [так, щоб] ^ти і не забитися погов. [так, чтоб] коза сыта и капуста цела или [так, чтоб] и волки сыты, и овцы целы [Його натура була слаба, миряча: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Мирн.)]; тікав від диму, т а впав у вогонь погов. из огня да в полымя ;що з воза (в воду) впало, те пропало погов. что с возу упало, то пропало [Нападаюсь на свого, щоб одібрав [гроші], а він не хоче Що з воза впало, те, каже, пропало (Коцюб.)]; 2) (напасть) редк. обрушиться [Дем'янова рота., здобула першу лінію німецьких траншей. Через неї — на другу та третю німецькі — мав зразу впасти весь батальйон (Смол.)]; 3) (о крепости и т. п.; о правительстве; о воине, борце) пасть [В 1240 р. Київ упав під ударами татаро-монгольського завойовпи- ка Батия (Панч); В кінці лютого 1917 року під натиском народу впало царське самодержавство (Ленін); Вічна слава братам, що упали в бою, щоб життя розцвітало й шуміло (Сос.)]; 4) (перен.: потерять достоинство) пасть, упасть [А н т е й..: Ти? Ти вступиш у хор панегіристів? В тую зграю запроданців, злочинців проти хисту? О, краще б ти навіки занімів, позбувся рук, оглух, піж так упасти!.. (Л. Укр.)]; 5) (об осадках) выпасть; (о тумане, росе) упасть, пасть [Сніги впали великі, і Андрій радо прокидає од порога до ворії |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)