Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
упл 208 у по 1) пырять, нырнуть; погружаться, погрузиться [Б и ч о к: .. Максим з переляку, чи може від сорому, кудись щез, мов у ополонку впірнув! (Крон.); Патик упирається в рею, вірьовка рветься, сурмач падає за борт, в море. Упірнає глибоко в воду від високого падіння (Янов.)]; 2) перен. погружаться, погрузиться [Ми знову впірнаємо в пітьму, в радісний блиск обновлених зір, в помолоділий гомін людей (Коцюб.); Коли б мені хоч трохи спокою, трошки волі — і я тоді весь упірну в любу для мене роботу (Коцюб.)]. уплав нар. вплавь [Ішли через Дон,—де убрід, де уплав, Ішли по льоду — не було переправ... (Нех.)\. уплеснути см. упліскувати. уплести см. уплітати. уплестися см. уплітатися. уплетений 1) вплетёнпый; ввязанный; ввитый [Поміж листя маслини були вплетені червоні троянди (Смол.)]; 2) сплетённый. Ср. уплітати 1—2. упливати1, -ваю, -ваєш, упливти и уплисти (упливу, упливеш) (во что) 1) вплывать, вплыть [Баба Анастасія під шурхіт своїх чорних шовкових спідниць вже впливала до їдальні (Собко); Поважно поправляючи пенсне, вплив до кабінету інженер з бюро для доповіді (Ле)]; 2) (о воде и т. п.) вливаться, влиться, втекать, втечь [Безжурна молодість і радість знову водили його [Івапа] по сих безлюдних верхах, таких мертвих й самотніх, що навіть лісовий шепіт не міг вдержатись там та впливав у долину шумом потоків (Коцюб.)]. упливати2, -ваю, -ваєш, упливти и уплисти (упливу, упливгш) и редк. перен. уплинути, -не (удаляться) уплывать, уплыть! Моя доля враз з Дунаєм В синє море упливає (Руд.); Якби це був парус, а знизу вода, — театр уплив би разом з акторами і глядачами (Смол.); Хотіла б я уплисти за водою, немов Офелія уквітчана, безумна (Л. Укр.); Нехай собі минає рік за роком, Нехай мій вік уплине за водою (Л. Укр.)]; час ^вае разг. время проходит (протекает) [Я не знаю, як тобі час упливає, чи весело провела святки, де була, що робила (Коцюб.); Здається, так уже трошечки вони розмовляли, ..а багато часу вплило (Вовч.)]; було, т а уплило погов. было, да сплыло [—Тепер моє щастя—ось-ось було, та... уплило!..— Чіпка розвів руками і задумався...(Мир«.)]. упливати3, уплинути редк. см. впливати, вплинути. упливти1 см. упливати1. упливти2 см. упливати2. уплигувати, -гую, -гувш, уплигнути, -ну, -нёш разг. впрыгивать, впрыгнуть [От вовк і нанюхав моїх овечок. Продер глупої ночі під стріхою в кошару дірку та й уплигнув серед овечки (Вишня)]. уплинути1 см. упливати2. уплинути2 см. упливати3. уплинь нар. разг. вплавь [Хлопчик., скинув руки вгору, мов кидався вплинь (Вас.)]. уплисти1 см. упливати1. уплисти2 см. упливати2. упліскувати, -кую, -куєш, уплеснути, -ну, -нёш вплёскивать, вплеснуть. уплітати, -таю, -таєш, уплести (уплету, уплетеш) 1) (во что) вплетать, вплести; (вязкой) ввязывать, ввязать; (в гирлянду, в косу) ввивать, ввить [Не так давно ще вона вплітала кісники, як вплітають їх піонерки (Гонч.); Тим часом Маруся, уплівши в косу бурячкову стрічку.., присунулась ближче до дзеркальця (Григ.)]; 2) (изготовлять) разг. сплетать, сплести [Батога з піску не вплетеш (Ном.) ]. уплітатися, -тається, уплестися (уплететься) 1) вплетаться, вплестись [Десь зовсім близько в шум дощу вплітався знайомий гомін (Бат); Раптом у хор співаків і співачок уплівся чийсь повий голос — високий і чистий (Минко)]; 2) страд, з. (не- соверш.) вплетаться; ввязываться; ввиваться; ср. уплітати 1. у плітка уст. лента [для косы] [Д р у ж к и: Ой, брат сестрицю розпліта. Де ж тії у плітки подіва? (Н.-Лев.)]. уплутати см. уплутувати. уплутатися см. уплутуватися. уплутування впутывание; замешивание; запутывание. Ср. уплутувати. уплутувати, -тую, -тувш, уплутати, -таю, -таєш впутывать, впутать; (перен. — ещё) замешивать, замешать, разг. запутывать, запутать, ввязывать, ввязать [X р а п к о: ..Печариця бреше; то він, щоб самому ви- плутатись, мене вплутує (Мирн.)]. уплутуватися, -туюся, -туєшся, уплутатися, -таюся, -тавшся впутываться, впутаться; замешиваться, замешаться; запутываться, запутаться, ввязываться, ввязаться [Леся: Ради бога. Дістаньте мерщій у мене з волосся... у мене в волосся вплуталася бджола. Мерщій, бо вона б'ється (Коч.); Моя дружина—комуністка і ні в які авантюри не стане вплутуватися (Кул.)]. Ср. уплутувати. уповажнення уст. см. повноваження. упования надежда; упование [— Годі вже тобі! — з досадою махнула рукою [Настя]. — Знайшов чим вихвалятися. Чи це оте уповання па Саву Петровича призвело тебе до краху, до розбитого корита?.. (Ряб.)]. Ср. уповати. уповати, -ваю, -ваєш редк. надеяться, возлагать надежды; книжн. уповать [Але як він [Левко] любить тебе.. Може, передумаєш? Чи все па свого Юрка уповаєш? (Ст.); Молюся, знову уповаю, І знову сльози виливаю (Шевч.)]. уповзати, -заю, -заєш, уповзти, -зу, -зёш вползать, вползти [Та ось одної ночі та гадюка Вповзла до стайні і отруйним зубом Коня вкусила в ногу (Фр.); Стелеться землею газова хмара, вповзає в спустілий окоп (Довж.)]. у повідувати, -дую, -дуєш (редк.), уповіда« ти, -даю, -даєш и уповістй, -вім, -вісй 1) редк. поведывать, поведать (книжн.); (что-нибудь сокровенное — ещё) поверять, поверить [Мій давній друже! мушу я з тобою Розстатися надовго...- Жаль мені! З тобою ввикла я ділитися журбою, Впо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)