Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
упо 211 упо Хаєцькому впомки та перша ніч його незвичного старшинування (Гонч.)]; чи ^ки (^ку) кому? помнит ли кто? [Чи тобі упомку — як ми із тобою Над Дніпром сиділи літньою добою (Манж.)]; см. ещё упам'ятку, упоперек 1) нар. поперёк [Хмари роздерлися впоперек через цілий небозвід (Смол.); Люди скопали ціле поле на горбі ровами вздовж і впоперек {Мак.)]; «*-»к сказа- т и разг. сказать поперёк (разг.); возразить [В а силы ..Домахо! За віщо мої мати так зненавиділи тебе? Чи ти їм що упоперек сказала, чи, може, коли не поздоровкалася? (Крон.)]; 2) предл. поперёк [Мріючи про літання в небі, Ванько, не дочекавшись батька, заснув упоперек ліжка у ногах (Панч)]. упор 1) (род. упору — действие, состояние) упор; 0 в ^>р (как) в упор [Вона дивилась на нього в упор, твердо, спокійно (Собко); Зацокотів кулемет. Безстрашна комсомолка розстрілювала гітлерівців в упор (Скляр.)]; 2) (род. упора — предмет, место) упор [Система жорстких упорів [верстата 1341] забезпечує велику точність обробки деталей (Наука і життя, 1958, І)]; 3) (род. упору — упрямство) обл. упорство [Параска з упором, властивим тупій та лінивій натурі, не покидала свого звичаю (Фр.)]. упорати, -раю, -раєш (кого, що) разг. 1) управиться (с кем, с чем); привести в порядок (кого, что); убрать (что), прибрать (что); сделать (что); обл. обладить (что) [Догоряв день. Догоряло багаття. Впоравши дітей, підійшли й посідали кругом жінки (Сміл.); Ач скільки наказала: і те вроби, і друге гроби; де ж його усе упорати? (народна казка); Проворненько ходить [Галочка], і навідується по господарству, і дещо упорає (Квітка); — Ось тут нам повертати, — перебиває [Явтуха] Фросина, — ходімо, я допоможу впорати, що Палазя не встигла... (Янов.)]; ^ти справу (діло) разг. обладить дело; (ловко и хитро— ещё) обделать дело; (быстро — ещё) спроворить дело; 2) (о хлебе в поле и т. п.) убрать; (об овощах, плодах) собрать [Пішов у червоні старший літом, молодший ждав до осені. Молодший ждав. Робота в полі. Батькам упорать урожай (Ус.)]; 3) (убить; съесть) прикончить; (только убить фам. — ещё) укокошить [До осені звели отару... Зосталось, може, з пару, Та й тих упорали під темпу ніч (Гл.); Сестра Меланія снідання впорала. Мала вона тридцять і два зуби білі, та здорові, та роботящі. О, які ж зуби! Усе молола ними, як жорном добрим (Вовч.)]. упоратися, -раюся, -раєшся управиться (разг.); (освободиться — еще) кончить [работу], разг. отработать, отработаться; (закончить уборку чего-нибудь — еще) убрать (что), разг. убраться (с чем); (суметь исполнить что-нибудь — ещё) справиться (с кем, с чем); (с оттенком одолеть) разг. сладить (с кем, с чем) [Вони мусили з півгодини ждати в передпокою, поки Євгеній упорався 14* з іншими клієнтами (Фр.); Співали дружно, як одна, Дівчата наші й молодиці, Упоралися завидна І йшли додому з косовиці (Шер.); Упоравшись, уже геть пізно лягла вона спати і заснула зараз же мертвим сном (Мирн.); При всяких наукових дослідах завжди важливо вести точний запис усього. Я гадаю, що найкраще з цим упорається Сашко (Іван.); Я втратив сон, апетит, в моє життя влізло щось, з чим ніяк не могла впоратись моя звичайна урівноваженість (Коцюб.)]. упорний спец. упорный. упбрпість, -ності спец. упорность. упорожні нар. разг. порожняком [По вулиці повз Васютин двір проїздять сани упорожні (Головко)]. упороти (упорю, упореш) фам. 1) устроить; разг. хватить [А може б ти хоч поцікавився кпижкою Гельвеція «Про розум»? ..А може б ти хоч поцікавився «Економічною таблицею» Кене? ..А то: Сократ на снідання, Сократ на обід ще й на вечерю — хіба ж так можна? Це дійсно упоров так упоров!.. (Тич.)]; 2) (ударить) хватить [Замість батога Никола впоров Юрка раптом пужалном по лиці (Козл.)]; 3) (съесть) умять [Одімкнув [Архип] комору, нагибав у скрині глечик із медом і впоров його мало не ввесь (Вас.)]. упорскування впрыскивание; вспрыскивание [Лікар вийняв шприц, наповнив його рідиною 8 ампули і зробив Аркадієві впорскування в руку (Вільде)]. Ср. упорску« вати. упорскувати, -кую, -куєш, упорснути, -ну, -неш впрыскивать, впрыснуть; разг. вспрыскивать, вспрыснуть [Хворій робили штучне дихання і впорскували під шкіру різні підтримуючі ліки (Трубл.); Столиця неначе впорснула Мухтарову нову дозу енергії (Ле)]. упорскуватися, -кується впрыскиваться; вспрыскиваться. Ср. упорскувати. упорснути см. упорскувати. упору см. впору. упоряджати, -джаю, -джавш, упорядити, -джу, -дйш устраивать, устроить; (готовить, создавать что-нибудь — ещё) организовывать (несоверш.), организовать (не- соверш. и соверш.), (реже) налаживать, наладить; (о населённом пункте, жилищ* и т. п. — ещё) благоустраивать, благоустроить; (меблировать) обставлять, обставить [Усе своє життя княгиня Ольга упоряджала Русь, дбала, щоб була вопа ціла й несхитна (Скляр.); Сестро! треба усе тепер добре впоряджати, треба хутче, щоб тут нам не забаритися... (Вовч.); Здавалося, двоє таємних змовців радилися святкової ночі на завтра впорядити ще більша свято, з якого здивуються і звеселяться усі люди (Вас.)]. упоряджатися, -джаюся, -джаешся, упоря« датися, -джуся, -дйшся 1) устраиваться, устроиться ІЯ вже упорядився в своїй ,хаті і можу тепер поїхати до Вас (Стеф.)]; 2) страд, в. (несоверш.) устраиваться; орга- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)