Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
упо 212 у по низбвываться; налаживаться; благоустраиваться; обставляться; ср. упоряджати. упоряджений 1) прич. устроенный; организованный; налаженный; благоустроенный; обставленный; ср. упоряджати; 2) прил. благоустроенный [Типи цих [адміністративних] будинків і планувальний ансамбль треба вирішувати так, щоб сільські центри набули нових рис маленького, але упорядженого сучасного міста (Довж.)]. упорядженість, -ності благоустроенность. упорядження 1) устройство; организация; благоустройство [Неправильно й те, що впорядження і поліпшення людського життя він [Нен-Сагор] бачив тільки в біологічному оновленні людського організму, в оновленні людини. Саме життя довело йому, що він помилявся, що цього надто мало (Смол.)]; ер. упоряджати; 2) (мебель и т. п.) обстановка. упорядити см. упоряджати. упорядитися см. упоряджатися. упорядкований 1) приведённый в порядок; упорядоченный; налаженный, устроенный; благоустроенный; разобранный [Це [Бомбей] найкраще і найупорядкованіше місто в Індії (Минко)]; 2) составленный [Видана антологія білоруської поезії, упорядкована під керівництвом П. Тичини і М. Рильського (Іст. укр. літ.)]. Ср. упо- рядкбву ва ти 1—2. упорядковувати, -новую, -ковуєш, упорядкувати, -кую, -куєш 1) приводить в порядок, привести в порядок; (о делах, о мыслях и т. п. — ещё) упорядочивать, упорядочить; (о жизни, о делах — ещё) налаживать, наладить, устраивать, устроить; (о жилище и т. п. — ещё) благоустраивать, благоустроить; (о вещах — ещё) разбирать, разобрать [Доїхав я дуже добре, не втомився, покінчив уже свої справи з земством.. Упорядковую свої враження і збираюся писати (Коцюб.); Надто втомлений був [Каргат], щоб упорядкувати своє нове житло (Шовк.)]; 2) (о литературной работе) составлять, составить. упорядковуватися, -ковується, упорядкуватися, -кується 1) налаживаться, наладиться, устраиваться, устроиться; (только несоверш. — о городе и т. п.) благоустраиваться [Спасибі Вам і за звістки про наші діла, як вони там у Вас впорядковуються (Мирн.); З кожним роком, кожним місяцем зростають, впорядковуються, хорошіють наші міста і села (Рад. Укр., 1957, IX)]; 2) страд, з. (несоверш.) приводиться в порядок; упорядочиваться; налаживаться, устраиваться; благоустраиваться; разбираться; составляться; ср. упорядковувати 1—2. упорядкування 1) приведение в порядок; упорядочение; устройство; благоустройство [Важливими заходами щодо поліпшення добробуту трудящих в упорядкування пенсійного забезпечення, скорочення робочого дня, широке розгортання житлового будівництва (Укр. іст. ж., i960, 2); Зелене будівництво в СРСР в важливим і невід*ємним елементом упорядкування соціалістичних міст (Бот. ж., 1953, X, 1)]; 2) составление [Вже давно почувається пекуча потреба в упорядкуванню видань для люду (Коцюб.)]. Ср. упорядковувати 1—2. упорядкувати см. упорядковувати. упорядкуватися смі упорядковуватися. упорядник 1) устроитель; 2) (сборника, словаря и т. п.) составитель [Добираючи пісні [для збірки], упорядники., проявили і знання матеріалу, і високий художній смак (Мист., 1955, 1)]. упорядниця 1) устроительница; 2) составительница. Ср. упорядник 1—2. упосліджати, -джаю, -джаєш и упосліджувати, -джую, -джуєш, упослідити, -джу, -диш (кого) уст., обл. унижать, унизить (кого); (не уважать) презирать (кого) (только несоверш.), относиться с презрением, отнестись с презрением (к кому); относиться с пренебрежением, отнестись с пренебрежением (к кому), выказывать пренебрежение, выказать пренебрежение (кому) [— Не оддам, — каже, — Настусі [за вбогого], не впосліджу моєї дитини (Барв.)]. упосліджений униженный (прич., прил.), унижённый (прил.); презрённый; пренебрежён- ный, пренебрегаемый [Навіть гнані, упосліджені й кривджені [собаки] Пірат, Полкан та Дзвоник відчули в цій новій дівчині лагідну та жалісливу натуру (Козач.)]. Ср. упосліджати. упослідженість, -ності унижённость; ничтожность [Як глибоко вросла в нього свідомість своєї немочі, приниженості й упослідженості! Навіть тепер, коли бачить усе власними очима, коли сам вірно виконує всі накази бідняцької влади — не вірить, що житиме краще (Ірч.)]. упосліджуваний унижаемый; презираемый; пренебрегаемый [Я всюди робила, да й не була упосліджувана (Барв.)]. Ср. упосліджати. упосліджувати, упослідити см. упосліджати. употіти, -тію, -тієш вспотеть, покрыться потом, покрыться испариной [Мати з меншою дочкою шнурували корсет, силкувались, аж впотіли, а корсет все-таки не сходився (Н.-Лев.)]. употужнювати, -нює, употужнити, -нить усиливать, усилить; (делать более прочным, мощным) укреплять, укрепить [Я теж цілину піднімаю у полі, Впотужнює силу кохання моє (Нагн.)]. упоювати (упоюю, упоюєш), упоїти (упою, упоїш) 1) упаивать, упоить (разг.); (со- верш. — ещё) напоить [Настя: Я би не знати що дала, що вона його якимось зіллям упоїла (Фр.)]; 2) (делать пьяным и перен.) пьянить, опьянять, опьянить [Варенуха розвеселила гостей, але не впоїла (Н.-Лев.); Ликує Рим! І гладіатор, і патрицій, Обидва п'яні. Кров і дим їх упоїв (Шевч.); Давніше упоювали його перші вдачі, в його грудях часом щось металося і скакало з радості (Фр.)]. упоюватися (упоююся, упоюєшся), упоїтися (упоюся, упоїшся) упиваться, упиться [Одна молода залюблена дівчина, вічно роз- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)