Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
упр 214 упр право [Спинився я на краю вулиці, — чи вправо, чи вліво? — гадаю (Вас); Ми підіймаємося все вище, крутячись так, що Чатирдаг забігає то вправоруч, то вліворуч од пас (Коцюб.); Село. Управоруч хата, навкруги город, ваплетений лозою (Крон.)]. управський разг. управский [Дуже мені не до смаку отакі вчинки управські (Коцюб.)]. упредметнений овеществлённый. упредметнення овеществление. упредметнити см. упредметнювати. упредметнитися см. у предмётнюва тнея. упредметнювання овеществление. упредметнювати, -тою, -нюєш, упредметнити, -ню, -ниш овеществлять, овеществить. упредметнюватися, -нюється, упредметнитися, -ниться овеществляться, овеществиться. у привілейований уст. привилегированный. уприємнювати, »нюю, -нюєш, уприємнити, -ню, -ниш делать приятным, сделать приятным; делать более приятным, сделать более приятным. уприкуску см. вприкуску. уприскування впрыскивание; вспрыскивание [Роблять мені вприскування йодоформу. Се процедура довга.., та не викрутишся від неї, бо нога за останній час все одно зовсім не хотіла мені служить (Л. Укр.)]. Ср. уприскувати. уприскувати, -кую, -куєш, уприснути, -ну, -неш редк. впрыскивать, впрыснуть; разг. вспрыскивать, вспрыснуть [Груїчева: ..Я вприскую йому морфій, коли він мучиться (Л. Укр.)]. уприскуватися, -кується впрыскиваться; вспрыскиваться. Ср. уприскувати. уприснути см. уприскувати. упритул см. впритул. . упрівати, -ваю, -ваєш, упріти (упрію, упрієш) 1) потеть, вспотеть, покрываться потом, покрыться потом, обливаться потом, облиться потом; разг. упревать, упреть; (до изнеможения) разг. разопревать, разопреть; (только соверш. и только в прош. вр. —с ваменой подлежащего дополнением) разг. пот прошиб (кого), потом прошибло (кого) [Йдучи по піску поруч воза, Юхим упрівав і від ходи, і від думок (Ле); Марта розчервонілась, упріла, обтирала хустинкою шию і блищала очима (Коцюб.)]; поки не упріти, поти не уміти погов. пока не намучишься, до тех пор не научишься; 2) кул. упревать, упреть [Страва давно стояла в печі: ще як у волость ішла Мотря, то засунула, щоб упрівала (Мирн.); Приходить він [Котигорошко] у хату, — вже й товариство поприходило. — А що обід? — Давно впрів. Пообідали (народна казка)]. упрілий 1) потный, вспотевший, покрытый лотом; упревший; разопревший, разопрелый [Сонце припікало. То той, то другий [робітник]., обтирав упріле чоло, розпростовуючи зігнуту спину (Коцюб.); Пивна Севастяна Жигая ніколи не буває порожньою. Тут спиняються іноді проїздом хуторяни і вечеряють до півночі, розчерво- нілі, упрілі (Шиян)]; 2) упревший, упрелый. Ср. упрівати 1—2. упріти см. упрівати. упроваджувати, упровадити см. впроваджу« вати, впровадити. упроваджуватися см. впроваджуватися. упровадити см. упроваджувати. упроголодь см. впроголодь. упродовж см. удовж. упросити см. упрошувати. упроситися см. упрошуватися. упрост см. впрост. упрохати см. упрохувати. упрохатися см. упрохуватися. упрохування разг. упрашивание [Не зваживши на упрохування жінки та дітей, [Оленчук] так і не перейшов до хати, так і лежав тут, на вгороді (Гонч.)]. упрохувати (упрохую, упрохуєш), упрохати, -хаю, -хаєш разг. упрашивать, упросить [Ти просто не хочеш казати. Хочеш, щоб тебе упрохували (Гр.); Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (Коцюб.)]. упрохуватися (упрохуюся, упрохуєшся), упрохатися, -хаюся, -хаєшся разг. проситься, попроситься [Народ мерщій шарахнув на ярмарок; хто мав скотину — своєю, а хто не мав — упрохувався в сусіди (Мирн.); На самому краю міста у кривобоку хатину вона упрохалася підночувати, щоб на завтра, чуть світ уставши, потягти на Мар'янівку (Мирн.)]; см. ещё упрошуватися, упроситися. упрошування упрашивание. упрошувати, -шую, -шуєш, упросити (упрошу, упросиш) упрашивать, упросить (Увечері, коли вони всі відпочивали на лавах у березняку, Роман Петрович перехопив дівчину і довго упрошував її щось проспівати (Козач.); Як почали просити старого Палату та й врешті упросили, аби оповів їм, молодим товаришам, яку цікаву історію з селянського життя (Стеф.); Минав час, але повідомлення з Києва не було та й не було. Микола впросив батька ще раз поїхати туди і про все дізнатись (Скляр.)]. упрошуватися, -шуюся, -шуєшся, упроситися (упрошуся, упросишся) упрашивать [взять или включить (кого), позволить (кому) и т. п.], упросить [взять или включить (кого), позволить (кому) и т. п.], (в дом и т. п.) проситься, попроситься; (особенно горячо) умолять, умолить [Незабаром комсомольський осередок виділив кількох комсомольців для посилки юнгами на пароплав. Стьопа упросився в число відраджуваних (Трубл.); Прочани йшли день, упросились в одному селі на ніч до добрих людей, переночували й раненько знов пішли в дорогу (Н.-Лев.); Йшла група підривати міст, Юля упросилась і її взяти 8 собою (Шер.)]. упруг уст. 1) (мера поверхности) с.-х. упряжка (разг.); (более точно) 1/8 десятйпы, (в иных местностях) V4 десятины [Заорював послідній упруг толоки (Барв.)]; 2) (мера времени) четвёртая часть рабочего дня; (в иных местностях) третья часть ра- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)