Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
УРа 217 УРа про батька, щоб уразити його власне самолюбство (Цюпа)]; ^ти сёрце ранить сердце; (только со верш.) уколоть; (вызывать сочувствие) трогать, тронуть сердце [Не співайте мені сеї пісні, Не вражайте серденька мого! (Л. Укр.); Настя: Нема надії... нема надії... Ой, яке ж ти гірке слово промовив! Як ти знов уразив моє серце, неначе врізав його гострим ножем (Н.-Лев.); То була хвилина, коли і Христі серце обізвалося, Щирий жалісливий голос Хведорів уразив його (Мирн.)]; 4) (о вредителях сельскохозяйственных культур и других растений, о болезнях um. п.) поражать, поразить [Гриб уражає молоді гони [ясеня] і спричиняється до їх усихання (Бот. ж., 1953, X, 1)]. См. ещё вражати, вразити. уражатися1, -жається страд, з. поражаться [Вологі качани кукурудзи легко уражаються цвіллю та іншими грибками і бактеріями (Наука і життя, 1956, 9)]. Ср. уражати 4. уражатися2, -жаюся, -жаєшся, уразитися (уражуся, уразишся) обижаться, обидеться [П р і с ц і л л а підходить до нього і кладе йому руку на плече: Даремне ти вражаєшся, Руфіне (Л. Укр.); Гості помічати стали, що я уже мовчком сиджу.., уразились на мене, почали обносити... (Вовч.)]. уражений 1) поражённый; раненный; пораненный; разбережённый; растревоженный [Він стояв немов громом уражений (Козач.)]; ~не місце больное (поражённое) место [Грудки з мокрого снігу били так дошкульно, що кожен з нас хапався за вражене місце (Сміл.)]; 2) потрясённый, сражённый; 3) обиженный; задетый, задетый за живое; оскорблённый; уязвлённый [Хотів ще батькові на прощання поцілувати руку, одначе уражений батько відтягнув її, не дозволяючи цього (Коб.); П у б л і й: Я розумію, що гостинність ваша була б уражена (Л. Укр.)]; ~ний гонор, ^не самолюбство оскорблённое (уязвлённое, ущемлённое; задетое) самолюбие [Його уражений гонор роздувався, наче пухир глибоководної риби, яку витягли на поверхню (Жур.); Канцлер у невловну мить охопив думкою свої літа, красу цього степового хлопа, і біль ураженого самолюбства та заздрощі затуманили очі старого (Ле)]; 4) поражённый [Виявляється, пластмасу можна використати не тільки для очного протеза, але й для живого ока, ураженого катарактою (Наука і життя, №9, 2)]; ~іпій на що поражённый чем [Трофейні тварини в переважній більшості виявлялись ураженими на бруцельоз (Соц. тварин., 1956, 1)]. Ср. уражати 1—4. )раженість, -ності мед., бот., с.-х. поражён- иость [В літературі є вказівки, що ураженість пшениці бурою іржею зменшується під впливом марганцевого добрива, кухонної солі, калійного і почасти фосфорного добрива (Мікр. ж., 1953, XV, 3)]. Ср. уражати 4. Яшження 1) оскорбление; уязвление; 2) мед., бот., с.-х. поражение [Гостра променева хвороба — це загальне захворювання з ураженням усіх систем організму (Фізіол. ж., 1961, VII, 1); Оскільки сік часнику та цибулі., швидко вбиває гноєтворні мікроби, його стали застосовувати, наприклад, при гнійних ураженнях шкіри (Наука і життя, 1958, 11)]. Ср. уражати 3-4. уражуваність, -ності поражаемость [На дослідних ділянках виведено кілька цікавих форм виноградних сіянців, що відзначаються високою холодостійкістю і низькою уражуваністю дуже поширеною хворобою винограду — мільдью (Наука і життя, 1955, 2)]. уражувати, -жує поражать. уражуватися, -жується поражаться [На низинних ділянках, а також на дуже вологих грунтах аґрус уражується грибковими хворобами (Колг. Укр., 1954, 1)]. ураз1 нар. см. враз. ураз2, -зу сущ. уст. см. ураза. ураза 1) рана [Матушка гуменя: ..Ми ж тебе хворого до себе прийняли, коло тебе ходили, врази твої гоїли. А ти от чим нам за все заплатив? (Мирн.)]; 2) удар; потрясение [Тарас: .. Не видержав старий страшенної урази: руки й ноги однялись і мову стратив! (Тоб.)]; 3) обйда; оскорбление [Старче, громадо, — покиньмо давні урази! Ворог зближається, з'єднаймо свої сили проти нього! (Фр.)]. Ср. уражати^ 1—3. уразити см. уражати. уразитися см. уражатися2. уразка редк. повреждение; (на теле) ранка, (гноящаяся) язва [Ні, то не філоксера, та від механічної уразки напухла мочка... (Коцюб.)]. уразкбвий редк. язвенный. уразливий 1) чувствительный (без дополнения и к чему); (легко обижающийся) обидчивый; (недовольный) раздражённый; (склонный к раздражению) раздражительный [Вона відчула, що ненароком немов торкнулася уразливої виразки (Ле і Левада); Жайворонок як заведе — ну, сльози з очей котяться, як горох... Вам не смішно, Мокрино Терен- тіївно, що я такий вразливий? (Янов.); Вона, здається, страх уразлива! (Л. Укр.); Семен чекав, не тратиз надії. Але дедалі невпокій опановував Семеном. Він зробився уразливим, нетерплячим (Коцюб.)]; ~вий до чого чуткий к чему [Він такий чулий до сліз та болю, уразливий до безталання та нужди (Мирн.)]; г^вий на що чувствительный к чему [Старі єгиптяни, євреї, вавілоняни здавна були далеко більше вразливі на запахи, і вони здавна грають більшу роль в їх поезії, ніж у європейців (Фр.)]; 2) (причиняющий неприятности) обидный; (сильнее) оскорбительный [Старшина [до Риндички]: ..Ще одне уразливе слово, і я тебе під дванадцять замків (Крон.)]; 3) (такой, который сильно чувствуется; заметный) чувствительный [Прикинувши всі ці «за» і «проти», я зрозумів, що на цей раз приціл Мацька виявився уразливішим, ніж перше (Збан.)]: |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)