Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
УРа 218 УРЄ 4) (слабый, плохо защищенный) уязвимый {Сили радянських військ були заздалегідь зібрані в потужні ударні угруповання і націлені на найбільш вразливі угруповання противника (Іст. КПРС)]; 5) (о крике, плаче и т. п.) отчаянный, душераздирающий [Сей поклик гіркий, безнадійний, вразливий Співцеві у серці віддався, — Мов серце розкраяв... (Л. Укр.); Він., вакрие голову свиткою, щоб не чути було того уразливого плачу (Мирн.)]. См. ещё враз- ' лйвий. І уразливість, -вості 1) чувствительность; обидчивость; раздражительность; 2) обйдность; оскорбительность; 3) чувствительность; 4) уязвимость. Ср. уразливий 1—4. См. ещё вразливість. уразливо нар. 1) чувствительно; обидчиво; раздражённо; раздражительно [Іван: Слухай, Васочко! Ми все балакаєм з ножа: гостро та уразливо; так не годиться. Давай будемо говорить як брат з сестрою (Тоб.)]; 2) обидно, оскорбительно; (в значении сказуемого) обидно, больно [Не пожалував він її, а стало йому якось уразливо, негарно: вона чого плаче, дитина нерозумна? (Вовч.)]; 3) чувствительно. Ср. уразливий 1—3. Урал, -лу Урал. уралець, -льця уралец [Ілля постукав у двері будки". Двері відчинились, і звідти глянув рослий уралець (Десн.)]. Уральськ Уральск. уральський уральский. Уран, -на астр. Уран. уран, -ну хим. уран [Золото, мідь і уран здобуває рука робітнича (Сос.)]. уранат, -ту хим. уранат. уранініт, -ту мин. уранинит. ураніт, -ту мин. уранит [Добувається уран з різних руд. Найбагатша на нього так звана уранова смоляна руда — ураніт (Наука і окиття, 1956, 12)]. уранішній утренний [Чобітки на нім нові, Синій капт на рукаві. Він іде по срібних росах, По уранішній траві (Воронько); Зорі вранішні, весняні, О, де ви? (Сос.)]. урановий хим. урановый [Щоб одержати так званий урановий концентрат, руду обробляють сірчаною кислотою з домішкою деяких окисників (Наука і життя, 1956, 11I уранографія астр, уранография. уранопластика мед. уранопластика. уранці нар. утром; разг. поутру [Цавлусь.. аж уранці вертався додому й спав сливе до вечора (Н.-Лев.)]; ^ці -рано, р а н о- ~ці см. рано1 2. урат, -ту хим. урат. ураховувати, -ховую, -ховуєш, урахувати (урахую, урахуєш) учитывать, учесть, принимать во внимание, принять во внимание, принимать в расчёт, принять в расчёт; (реже) брать в расчёт, взять в расчёт [Мати прекрасно враховувала тонкі психологічні особливості складної натури сина (Донч.); Ваша критика, Макаре Сидоровичу, для мене багато важить. Врахую. Виправлю (Руденко)]. ураховуватися, -ховується учитываться, приниматься в расчёт [Треба допомогти колгоспам і радгоспам скласти такі плани, в яких би повністю враховувались усі можливості для дальшого піднесення громадського господарства і збільшення виробництва сільськогосподарських продуктів (Матер. XXI з. КЛРС)]. урахування учёт [Реальна заробітна плата робітників з урахуванням ліквідації безробіття і скорочення робочого дня збільшилася з 1913 по 1956 рік майже в п'ять раз (Іст. КЛРС)]. урахувати см. ураховувати. ураяти см. урадити. урбанізація урбанизация. урбанізм, -му урбанизм. урбаніст урбанист. урбаністичний урбанистический. урбаністка урбанистка. урвати см. уривати1. урватися1 см. уриватися1. урватися2 см. уриватися3. урвиголова разг. сорвиголова, сорванец [Bona підійшла до малюків і почала гратися з Андрійком, бешкетником і урвиголовою (Іван.)]. урвистий обрывистый [На високому, урвистому березі старі дуби, берести, осокори, верби кидали густу тінь на воду (Бойч.)]. урвисько обл. обрыв, круча, крутизна; стремнина [Принцеса: Одвага в серці жевріла, мов пломінь, їй не страшні були ні гори-кручі, пі урвиська-яри... (Л. Укр.)]. Ср. урвище. урвйтель, -теля обл. сорванец [Майстер, ви тут сиділи: хто се сказав? Говоріть, а ні, то вас нажену з роботи замість того урви- теля! (Фр.)ї Степан: ..Не дівчина, а якийсь хлопець-урвитель (Собко)]. урвище обрыв, круча, крутизна; (о скалистом книжн. — ещё) стремнина [3 одного боку дороги стирчала жовта стіна урвища, з другого — чорніла широка безодня (Коцюб.); Синіють, сивіють [Карпати] удалині, стримлять вершинами над головою, звисають під ногами скеляотими урвищами, темніють по схилах густими лісами (Мур.)]. Ургенч Ургенч. урду нескл. сущ. м. р. филол. урду. урегулювання урегулирование [Китайська Народна Республіка внесла великий вклад у справу врегулювання конфліктів у Кореї і Іидо-Китаї (Рад. Укр., 1957, X)]. урегулювати, -люю, -люєш урегулировать [Електрики нема, механізми шлюзових воріт не працюють, доводиться руками регулювати все... А як ви його врегулюєте, коли сорок шість кілометрів степу та бескеття тягнеться від головної споруди до центрального розподільника! І^Ле)]. урегулюватися, -люється урегулироваться. урегульований урегулированный. уредний см. вредний. урезонити см. урезонювати. урезонювання урезонивание [До тих же полків, що після врезонювання сенатором Соколовим залишили окопи, прибув сам начальник дивізії, з'їдений міллю генерал дер Крок (Панч)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)