Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
уре 219 урн урезонювати, -нюю, -нюєш, урезонити, -ню, -ниш урезонивать, урезонить [— Ви хочете розвалити мені бригаду, позабирати від мене найкращих трактористів?! — Не трактористів, а тракториста,—спокійно урезонював Оксану агроном (Гонч.); Федір намагався урезопити Сотника.., та було вже запізно... (Руденко)]. уректи1 (уречу, уречёш) (навлечь несчастье) этн. сглазить [Він сам дивувався тій зміні. Що сталося з ним? ..Чи йому пороблено що, чи хто урік? (Коцюб.)]. уректи2 см. урікати. уремічний мед. уремический. уремія мед. уремйя. урепіжити, -жу, -жиш обл. хватить; (хлыстом и т. п.) полоснуть, стегнуть, разг. стегануть [Як я врепіжив його батогом, то він аж скрутився (Василък. у. — Сл. Гр.)]. уретан, -ну хим. уретан. уретра анат. уретра. уретрит, -ту мед. уретрит. уретроскоп мед. уретроскоп. уречевити см. уречевлювати. уречевитися см. уречевлюватися. уречевлений овеществлённый [Отже, споживна вартість, або благо, має вартість лише тому, що в ній уречевлена, або матеріалізована, абстрактно людська праця (Маркс)]. уречевлення овеществление. уречевлювання овеществление. уречевлювати, -люю, -люшп, уречевити, -влю, -виш овеществлять, овеществить. уречевлюватися, -люється, уречевитися, -виться овеществляться, овеществиться. уреченая этн. сглаз [Спльовування знане було ще Плінію, який подає се як лік на уречення дитини (Етн. мат.)]. урешті см. врешті. уриваний отрывистый; (о дыхании — всегда; 0 речи, о разных звуках — ещё) прерывистый; (о коротких репликах — обычно) односложный [Адась поцілував маму в руку і шепнув їй до уха пару уриваних слів (Фр.); Гафійка сміялась дзвінким, уриваним сміхом, мов намисто низала (Коцюб.)]; ~ний голос прерывающийся (прерывистый) голос. уриваність, -пості отрывистость; прерывистость; односложность. Ср. уриваний. уривало нар. отрывисто; прерывисто; односложно. Ср. урйвапий. уривати1, -ваю, -ваєш, увірвати и урвати, -ву, -вёш 1) отрывать, оторвать; (снимать; также о растениях) срывать, сорвать; {верёвку, струну и т. п.) обрывать, оборвать [На що вже Зайчик-стрибунець — 1 той урве хоч хвостика кінець (Гл.); З хати цілий причілок бурею урвало (Стеф.); Урвіть по листочку, Вломіть по гіллячці (Руд.); Любисточку ввірвала (Барв.); Коли І квіточки] кращі виростуть, тоді я кращих урву (Вовч.); Сотник: Отже одна [струна] вже й увірвалась. Стривай, і другу увірву... (Шевч.)]; 2) (прекращать речь, пение и т. п.) прерывать, прервать; (внезапно — обычно) обрывать, оборвать [Сержант раптом урвав свою розповідь і обернувся до Черпиша (Гонч.); Кладу йому руку на нагріту вже спину. Тоді він на півслові урива пісню (Коцюб.)]; урвати мову (свою) перестать говорить; (внезапно) вдруг замолчать [Бабуся урвала мову та прислухалась. За вікном чувся гомін, крик (Збан.)]; 3) (находить — о времени) разг. урывать, урвать [За тим натовпом, клопотом., я не урвала й годинки з людьми попрощатись (Вовч.)]; 4) (получать) разг. урывать, урвать [— 3 червивої собаки що урвати, то урвати, — хоч клочок шерсті!— утішив Лушня (Мирн.)]; 5) (уменьшать) разг. урезывать, урезать, урезать; (о жизни) укорачивать, укоротить [Хай знає, як бідному робітникові уривати платню! (Фр.)]; ,/^ти терпець кому истощать, истощить чьё терпение [—Ох, Оксанко, і намучилась же я з пим [з дідусем], ох і намучилась.. ^-Моя мама Оксана тільки посміхається, бо теж добре бачить, хто кому уриває терпець (Збан.)]; 6) (только соверш.— ударить) фам. хватить; (чем-либо гибким) хлестнуть, стегнуть, разг. хлестануть, стегануть [— Оцею як би урвав! — каже Ко- винський, простягаючи свою різку (Свидн.)]; 7) (убегать) обл. фам. удирать, удрать [Йому гукають: тривай! А він чимдуж урива (Сл. Гр.)]. уривати2, -ваю, -ваєш, урити (урию, уриєш) (во что) разг. врывать, врыть; (целиком) зарывать, зарыть [Пішов уночі — ііе чуть нікого... Я в пасіку., за вулик та в ліс, та в лист урив (Тесл.)]. уриватися*-, -ваюся, -ваєшся, увірватися и урватися, -вуся, -вёшся 1) отрываться, оторваться; (о верёвке, нитке, о струне и т. п.) обрываться, оборваться, лопаться, лопнуть [їм можна пробачити, вони не фахівці, вони се мусять писати, уриваючись від іншої роботи (Л. Укр.); Перша нитка урвалася. Але він, Кузька Пічкур, повинен знайти іншу нитку, яка вже напевне приведе й до клубочка (Донч.); Сотник: Отже одна [струна] вже й увірвалась (Шевч.)]; урвалося (увірвалося), ком у, урвався (увірвався) бас кому, урвалася (увірвалася) нитка кому разг. сорвалось!, пришёл конец кому, потерпел крах кто, постигла [полная] неудача кого; (ухудшилось положение) туго пришлось кому [Увірвалося їм, годі глитайству панувати, тепер влада радянська (Цюпа); Урвався панам бас, бо радянська влада в нас (приказка) ; Магнатам було — байдуже! Зате урвалася нитка «голопузим»... (Мирн.)]; терпець уривався, урвався (увірвався) у к б г о (кому) терпение истощалось, истощилось (разг. лопалось, лопнуло) у кого; (соверш. разг. — ещё) стало невтерпёж кому [Остапові вривається терпець. Він не може дивитися, як син мнеться.. Молодий, а неповороткий який (Горд.); Павло: Слухайте, Макаре Івановичу, хоч і тесть ви мені, але міру знайте, бо може урватись терпець! (Корн.); Остапові увірвався терпець, він гнівно брязкає по столу кулаком, ладен вирядить сина з хати (Горд.)]; як вухо ввірветься, т о й дзбан розі б'є т ь с я поел, ко- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)