Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
УРІ 221 УРІ ко злегка рожевіли од західного сонця, що стояло тепер якраз урівень з ними та обливало їх своїм червоним світлом (Григ.); Шевченко в своїй творчості періоду «трьох літ» і зокрема в поемі «Соп» став урівень з найбільшими мислителями тих часів у Росії, з Бєлінським і Герценом (Кир.)]. урівні нар. 1) вровень; в уровень; наравне [Вопи сядуть на того коня і полетять на йому врівні з деревами далеко (Вас.)]; ер. урівень; 2) (в сравнении с кем, с чем) уст. наряду [Лукина врівні з ним здавалась його дочкою (Н.-Лее.)]. урівноважений 1) уравновешенный [Тачанка, і без* того не урівноважена пасажирами, жалібно черкалась під Гаркушею об колесо (Ряб.)]; 2) перен. уравновешенный [Курило — врівноважений, витриманий хлопець, а Проценко — занадто гаряча голова (Дм. Бедз.)]. урівноваженість, -ності уравновешенность [Я втратив сон, апетит, в мов життя влізло щось, з чим ніяк не могла впоратись моя звичайна урівноваженість (Коцюб.)]. урівноваження уравновешение, урівноважити см. урівноважувати, урівноважитися см. урівноважуватися, урівноважування уравновешивание, урівноважувати, -жую, -жуєш, урівноважити, -жу, -жиш уравновешивать, уравновесить; приводить в равновесие, привести в равновесие [Ядро будь-якого елемента несе позитивний заряд.. Навколо рухаються електрони, від'ємний заряд яких ніби врівноважує позитивний заряд ядра (Наука і життя, 1956, 12); — А що як спробувати врівноважити шпиндель?— несподівано сам себе питає вголос Петро (Донч.)]. урівноважуватися, -жуюся, -жуєшся, урівноважитися, -жуся, -жишся 1) уравновешиваться, уравновеситься; приходить в равпо- вёсие, прийти в равновесие [Сили царизму і революції урівноважилися, писали ми тиждень тому, на підставі перших звісток про всеросійський політичний страйк. Царизм уже не в силі придушити революцію (Ленін); Сум і спокій Вже врівноважились в моїй душі, Неначе я одвіку був солдатом (Пере.)]; 2) (о состоянии человека) приходить в равновесие, прийти в равновесие; возвращается равновесие, возвратилось равновесие (к кому) (с заменой подлежащего дополнением) [Розраював Хоменка комбат Кравцов, обіцяв у відпустку додому пустить, вечеряли разом не один раз, од чистого серця про все говорили. Врівноважувавсь поволі Михайло (Куч.); Желізнякова уже врівноважилася й знов навіть усмішку видушила на устах, коли прощалася з своїм сусідом (Ле)]. урізаний1 1) урезанный [Буржуазна демократія навіть в найдемократичнішій республіці являє собою урізану, наскрізь лицемірну і облудну демократію (Біогр. Л є- ніна)]; 2) порезанный, обрезанный; 3) отрезанный; нарезанный. Ср. урізувати1 1—3. урізаний2 врезанный. Ср. урізувати3. урізання1 урезывание, урезка. Ср. урізувати1 1. урізання2 врезывание, врезание, врезка [Як в воду корабля врізання — в життя врізання ж і твоє (Тич.)]. Ср. урізувати2. урізати1 см. урізувати1. урізати2 см. урізувати2. урізатися1 (уріжуся, уріжешся) 1) порезаться; обрезаться; 2) (удариться) фам. трахнуться [А інший [хлопець], голову, мов той москаль, задравши, Пряменько витягнувсь та й скочив через тин, Та як же врізався об землю, вражий син (Гцеб.)]. урізатися2, урізатися см. урізуватися2. урізнобіч нар. редк. в разные стороны [Бризки пружним дощем розлітаються від нього врізнобіч (Гонч.)]. урізноманітнення создание разнообразия [Значна частина лексично-стилістичних виправлень, зроблених письменником [М. Коцюбинським] в останній редакції його творів, спрямована на урізноманітнення контексту (Мовозн., 1955, XIII)]. урізноманітнити см. урізноманітнювати. урізноманітнитися см. урізноманітнюватися. урізноманітнювати, -нюю, -нювш, урізноманітнити, -ню, -ниш разнообразить (только несоверш.), делать разнообразным, сделать разнообразным, создавать разнообразие, создать разнообразие (чего), вносить разнообразие, внести разнообразие (во что). урізноманітнюватися, -нювться, урізноманітнитися, -ниться разнообразиться (только несоверш.), становиться [более] разнообразным, стать [более] разнообразным [Урізноманітнюються жанрові різновидності гуморесок автора [О. Вишні]. З'являються твори нових для письменника, складних в літературному відношенні сатиричних жанрів: драматичний гротеск, комедія, шарж (Рад. літер., 1957, 5)]. урізок, -зка отрезок; (неточно) кусок [І вдвох з Марисею Юзя почала обходити дівчат, наділяючи кожну урізком стрічки (Л. Укр.); Робітники посідали на каменях та урізках з дилиння і балакали (фр.)і урізування1 урезывание, урезка [Довгий час Шевченко був під суворою забороною, а потім видавався з обмеженням та урізуванням (Рад. літер., 1961, 2)]. Ср. урізувати1 1. урізування2 врезывание, врезание, врезка. Ср. урізувати2. урізувати1, -зую, -зувш, урізати (уріжу, уріжеш) 1) урезывать, урезать, урезать [Вільний ринок дедалі більше відходить у минуле, монополістичні синдикати і трести з кожним днем урізують його.. (Ленін)]; ^зати поли [та втікати] разг. со всех ног удирать, без оглядки удирать [Од дурня, кажуть люди, як од ледачого чоловіка, ноли вріж! (Стор.)]; *w3«ith язика см. язйк 1; 2) (только coefpiu. — поранить) порезать, обрезать; (о мгновенном действии) резнуть, разг. резануть [Ще ж так недавно я палець урізав собі, і вона [мати] так бідкалась і зав'язувала мені його (Тесл.); Той гострий |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)