Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
урі 222 уро крик неначе врізав Василину ножем по самому серці (Н.-Лев.)]; 3) (что или чего) разг. отрезать, отрезывать, отрезать; (определённое количество) нарезать, нарезывать, нарезать [— Уріжте [хліба], — попрохала дівчинка (Л. Янов.); Як ся мав пан на возі: чи не скривдили часом вартові козаки? Звелю тому вуха врізати... (Ле); Навіть зла пилка привітно вищіряла гострі щучі зуби, коли Катерина легко хапала її, щоб врізати дров (Коп.)]; десять раз мір, а рае уріж погов. семь раз отмерь, а раз отрежь; 4) (только соверш. — об энергичном действии) разг. ударить; фам. хватить [Але раптом музики врізали «гречки» (Л. Укр.); Заліз [довгоносик] в ушний лабіринт, добрався до ковадла 8 молоточком, ухопив за молоток та по ковадлу як уріже! (Вишня)]; 5) (только соверш. — нанести удар) разг. огреть; (чем-либо гибким) полоснуть, стегнуть, разг. стегануть [Олексій: Ой, ти энову по руці вдарила [палицею]!.. Ой, ще раз врівала! (Корн.)]; ~зати у вухо кого дать по уху кому [Він як схопиться та як вріже мене у вухо (Пере.)]; О г^зати д ^ ба перен. разг. окочуриться, протянуть ноги; (о животном) издохнуть, сдохнуть [3 Берліна ще раз напишу, Як ворог вріже дуба (Воскр.); Вовк не дише — врізав дуба. Буде 8 вовка добра шуба (Ст.)]. урізувати2, -зую, -зувш, урізати (уріжу, уріжеш) (во что) врезывать, вревать, врезать. урізуватися1, -зується страд, в. 1) урезываться, урезаться [Злиденної заробітної плати [робітника в царській Росії] ледве вистачало на скудне харчування. Але і цей мізерний заробіток всіляко урізувався (Іст. КПРС)]; 2) отрезаться, отрезываться; нарезаться, нарезываться. Ср. урізувати1 1, 3. урізуватися2, -зуюся, -зуетпся и урізатися, -заюся, -заешся, урізатися (уріжуся, уріжешся) врезываться, врезаться, врезаться (во что); (сохраняться в памяти, в сердце и т. п. — ещё) запечатлеваться, запечатлеться (в чём) [На одну мить тоненька, як голка, смужечка світла врівуєтьоя в темряву (Козач.); Глибокою долиною врізається вона [річка Завадка] між скелясті гори і співав свою весняну пісню (Чорн.); Десять серпів ів свистом врізалися в жито (Смол.); В житті Захара Давидовича було кілька випадків, що врізалися в пам'ять назавжди (Десн.)]. Ср. урізувати2. урікати, -каю, -кавш, уректи (уречу, уречеш) и урікиути, -ну, -нёш обл. (когб и кому) укорять, укорить (когб), упрекать, упрекнуть (кого) [Бурлака: ..Вони один проти другого ворогують і готові в ложці води утопить того, хто стане урікать їх за неправедне життя (Тоб.); Василь: ..От, ти мені раз по раз урікала, що я полохливий і несміливий, ану, нехай хто сміливий таку штуку вигада (Кроп.); Ніхто мене ні в чім не урікне (О., 1862, V — Сл. Гр.)]. уркаган вульг. урка; босяк. урльбп, -пу обл. уст. 1) отпуск; 2) свобода. урльбпнпк обл. уст. [солдат-] отпускник [Зачав корчмар намовляти урльопників, щоби нас били (Фр.)]. урна урна [Як тільки світанок засяє вогнем,— До виборчих урн ми усі підійдем (Шпак); Пам'ятник зводився в молодому саду над дорогою, увесь витесаний з карпатського каміння, по краях оздоблений мармуровими урнами (Куч.)]. уробити1 см. уробляти1. уробити2 см. уробляти2. уробитися1 см. уроблятися2. уробитися2 см. уроблятися3. уробілін, -ну физл. уробилин. уробляння вделывание, вделка. уробляти1, -ляю, -ляєш, уробити (уроблю, уробиш) (вставлять) вделывать, вделать. уробляти2, -ляю, -ляєш, уробити (уроблю, уробиш) раза. 1) делать, сделать; (при указании количества раве. — ещё) нарабатывать, наработать; (какую-нибудь вещь соверш. — еще) смастерить [Пішов., на поле подивиться, що вона вробила (народна казка); А вробимо топірчики, та з самої сталі (народна пісня)]; 2) разг. пачкать, выпачкать; (соверш. разг. — ещё) вымазать [Ото як уробила рукав у сажу (Сл. Гр.)]. уроблятися1, -ляється страд, в. вделываться. Ср. уробляти1 . уроблятися2, -ляюся, -ляєшся, уробитися (уроблюся, уробишся) (у що) разг. пачкаться, запачкаться (чем); (соверш. разг. — ещё) вымазаться (чем) [Стара заметушилась на печі, поправила хустку на голові, обтрусила крейду з свого корсета (бо було уробилась на печі: піч була побілена) (Григ.)]. уроблятися3, -ляюся, -ляєшся, уробитися (уроблюся, уробишся) (утомляться от работы) редк. перерабатываться, переработаться!—А хто ж робить у Чумаків?-—Та хто ж, як не Докія, невістка їхня. Ще як Петро був живий, то не дуже вроблялася, а як він не вернувся з війни, то на ній твої Чумаки и виїжджають урода см. врода. уродженець, -нця уроженец [Уродженець угорського містечка Шопрона, Ф. Л іст прославив свою батьківщину як геніальний піаніст, самобутній композитор-новатор, проникливий музикант-мислитель (Мист., 1961, 5)]. уроджений 1) (о чём) врождённый [В обох прекрасні голоси і вроджене вміння співати (Довж.)]; 2) (о ком) обл. рождённый; (чаще) родившийся; (только в ж. р. при девичьей фамилии) урождённая [Уроджений у 1856 р. в Нагуєвичах, Дрогобицького повіту, ходив я протягом двох років до сільської школи в Ясениці Сільній (Фр.); Дядько Оксентій не був у дворі чужий. Був він братом Мелані Брилевої, Jфoджeнoї Нечипорук, 8 села Бородянки Смол.)]. »дженість, »ності врождённость. уродженка уроженка [Уродженка Донбасу, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)