Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
так 8 тал ний байкар, трохи похитуючись у такт оповіданню (Тулуб)]. такт2, -ту (чувство меры) такт [Почуття такту примусило його сказати ще кілька слів, перше ніж попросити Каргата передати трубку Пнтушекові (Шовк.)]. так-так 1) част, да, да; (при нерешительном утверждении — обычно) д-да, д-д-да [—Усе полотно згоріло. —- Яке полотно? — Як яке? Таж розказував. — А, так-так (Коцюб.)]: 2) межд. так-так [Тиша. Десь за перегородкою, в другому купе, чути голоси було глухо. А внизу колеса ритмічно: так-так, так-так (Головко)]. так-таки част. разг. так-таки [Трохим таки і думав, що з злодіями, певно, був Денис (Квітка); А щебетання гриміло й розкочувалося до самого світу — так-таки і не дали соловейки спати до ранку божого (Вовч.)]. тактик воен. тактик. тактика воен., перен. тактика [Під тактикою партії розуміється її політична поведінка, або характер, напрям, способи її політичної діяльності (Ленін)]. тактильний биол. тактильный. тактичний воен., перен. тактический [3 метою організації мас на збройне повстання Ленін пропонував застосувати зовсім нові, не бачені ще до того тактичні засоби (Рад. Укр., 1948, X/)]; ~ні міркування соображения тактического порядка. тактично нар. воен., перен. тактически. так-то разг. 1) нар. так-то [Надаремне силувався суддя упевнити старого механіка, що в тюрмі не так-то вже добре, щоб туди проситись (Коцюб.)]; 2) (в значении частицы) так-то [— Так-то, видно, їм наші руки подобались, — рішає сивоголовий дід (Мирн.)]. тактовий му і. и пр. тактовый. тактовний тактичный [Міністр зробив тактовну паузу (Довж.)]. тактовність, -ності тактичность [Всі /чні знають її тактовність, чутливість і обережність в поводженні з школярами (Коп.)]. тактовно нар. тактично [Роман був невимовно вдячний дівчині за те, що вона так просто, тактовно пристала на його пропозицію (Вільде)]. тактометр, -ра спец, тактометр. тал1, -лу (оттаявшее место) редк. отталина; «¦^¦miom талувати уст. ехать [санями] по протаявшему снегу; см. ещё таловина. тал2, -лу, редк. тала (род. тали) бот. (Salix pentandra L.) тальник; обл. тал [3 далеких гір потягло вітром — листя талу зашелестіло тихо, сумно (Десн.); Висока й гожа, мов тополя, Гнучка, як восени тала, Ти, серед пишного роздолля, До мене руки простягла (Щог.)]; см. ещё верболіз 3. талабан, -ну бот. (Thlaspi L.) ярутка; ^н польовий (Thlaspi arvense L.) ярутка полевая [3 озимих і зимуючих бур'янів на Україні найчастіше зустрічаються мітлиця, ..талабан польовий (Колг. вироби, енцикл.)]. талабанити, -ню, -ниш редк. талалакать; см. ещё тарабанити 2. талалайка разг. балалайка; (о пустом человеке, болтуне разг. — ещё) балаболка, балабошка [На словах — як на цимбалах, а на ділі — як на талалайці (приказка)]. талан, -ну 1) участь, удел; (о жизненном пути — ещё) доля, судьба, судьбина (фольк.), разг. счастье; (изредка) удача [Ти щаслива і вродлива; твій талан, як багата нива (Н.-Лев.); Нащо мені врода, Коли нема долі, нема талану! (Шевч.); Менший [брат] працює, як риба об лід побивається, а нічого не вдіє, ні в чому нема йому талану (Стор.)]; гіркий ^н горькая судьба (доля); 2) (редк.: дарование) талант [На вівтар Вітчизни комсомол України клав усе — сили, талан свій, життя (Скляр.); Щоб писати, треба попереду учитись, учитись і учитись. Та й цього не доволі.. Треба мати талан (Коцюб.)]; см. ещё талант1. таланити, -нить безл. счастливиться, счастливить; разг. везти; уст. фортунить [Бережи себе, Дмитре Тимофійовичу, на велике діло ідеш. Хай таланить тобі (Ст.)]. талановитий талантливый, даровитый, одарённый [Сошенко побачив, що Тарас талановитий хлопець, і йому стало жаль Тараса, що він невільний (Вас); На Україні виросла велика група талановитих прозаїків (Літ. газ., 1948, XII)]. талановитість, -тості талантливость, даровитость, одарённость [Поряд з мистецтвом професіональним втілює силу народної талановитості самодіяльне мистецтво (Рил )]. талановито нар. талантливо [Талановито виконували кожен номер самодіяльні митці, викликаючи у присутніх захоплення своєю майстерністю (Веч. Київ, 1957, IX)]. талант1 (род. таланту — о качестве, таланта — о человеке) талант, дарование; (способность) дар [Поетичний талант Шевченка визначався своею багатогранністю (Корн.); Огляд вистав молодих режисерів сприяв загальному піднесенню роботи з театральною молоддю, допоміг виявити нові таланти (Мист., 1956, 4)]; конкурс молодих ~тів конкурс молодых дарований (талантов); с п р а в ж- и і й «-^т настоящий талант; (реже) прямой дар. талант2, -та (весовая и денежная единица в древней Греции) талант. талап (межд. в значении сказуемого — об ударе, звуке при ходьбе, шлёпанье и т. п.) разг. шлёп; тяп [Він його талап долонею по пиці (Сл. Гр.); Йде хлопчик. Ноги в старих калошах. Талап, талап! (Стеф.)]. талапати, -паю, -паєш редк. шлёпать; (при ударе о жидкость — ещё) плескать. талапатися, -паюся, -паєшся 1) редк. плескаться; (с шумом, брызгами барахтаться в воде разг. — ещё) бултыхаться [Всі вони виросли на березі моря, тала па- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)